Вітаю, товариство! Із Василями, Василинами і Васильками! Щиро Вас Вітаю з Меланками , Василем та Старим Новим роком! І сердечно Вам бажаю . Щоб була завжди надія Від Андрія до Андрія. Щоб не кашляли ніколи, від Миколи до Миколи. Щоб встрічали світлі ранки від Маланки до Маланки. І завжди були ви в силі, від Василя до Василя. Щоб завжди була вам шана від Йордана до Йордана. І любов міцна, жадана від Івана до Івана. Від куті і від Різдва Бог дарує нам дива. Щоб жили щасливо в мирі, в хаті чи міській квартирі. На покуті за столом були б сало з часником. Ковбаса своя, гірчиця, карасі в сметані, птиця, Ще й картопля не пісна, добрий келишок вина... Щоб колядки скрізь лунали, щиро Бога прославляли. А якщо чогось ще треба- хай Господь пошле Вам з неба!.
Доброго вечора і зі святом всіх, прогавив бо трошкі було роботи, кава смачна була з бубликом, а от сніг і досі падає. Гарного всім вечора.
це було перше з чого розпочався наш з кумом коп по війні і було це в шостому класі, щоправда тоді залізяччя було просто завалісь
Я пам’ятаю. Але, то була середина 60-х років. У центрі нашого містечка біля стіни заготпункту, за рідкою огорожею лежав металобрухт. Ми, видивлялись там такі колеса, від тракторної трансмісії. Плоскі диски, близько 30 см. в діаметрі. Було дуже весело ганяти ті колеса металевим прутком. Що запамяталось? Чого було найбільше? Всякого рваного залізяччя. Багато газбаків від протигазів, і багато німецьких касок. Треба враховувати, що заготовач, дід Захарко, їздив возом. конячкою. Були там куски заліза схожі на котки важкої техніки. Але, нам то було не цікаво
