...я трошки не про те - Хтось "вивОдить" нас/Вас на останки. А коли знайшли - усе закінчено, "фініта ля ..." З.И. ...хоча й з загиблими солдАтами була історія - коли бакелітовий медальйон "вИдзвонився" на МД, (писАв тут про то...)
З історій (теж не моя)- в середині 90-х шукали могилу мадярського офіцера, який був похований на старому кладовищі. Місце знали приблизно (за фото 1944 року), тому робили кілька невдалих шурфів. Кілька ночей в кімнаті, де спали шукачі (наші + представник МО Угорщини) було чути запах тютюнового диму, хоча курців не було. Коли на 5 день знайшли могилу офіцера, при останках виявилася старовинна люлька. Більше сторонніх запахів не було, хоча працювали в тих місцях ще кілька днів.
Буває. Якось хлопці копали на полі, ловлять глибинником гарний великий сигнал. Копають, нема нічого. Тицяють щупом, далі є метал. Копають, пішли кістки. Солдат голий-босий, лиш гудзики. Інших металевих речей не було. Забрали солдата, сигнал зник. Але! На глибині півтора метри надзвонити глибинником десяток розкиданих по площині гудзиків неможливо. Що дзвеніло - невідомо.
Думаете Тесла прав? Эфир существует? К слову, у меня запах табака в новой квартире стоит. Причём очень приятный. После него хочется именно Harvest покурить. В квартире порядка 10 лет никто не жил... P. S. Соседи не при чем. Запах появляется в одно и тоже время именно в комнате.
Да не знаю я . Я ж простой человек, а не "дед ведун". Вон не давно знакомые купили дом, там до этого дед жыл который всю жизнь прокурячил. Говорят бывает возникает отчётливый запах табака. Но они не боятся. Я находил люльки казацкие если сильно при ставить к носу и в вдохнуть чувствуется запах " курьохи". Не знаю как он сохранился может просто игра моего разума. Самое интересное находил не во время поиска, а когда ракушки уткам собирал на мелководье А вот не давно был случай пришол на поиск, только зашол в воду, сунул руку поправить шнурки на ботинке и со старта немецкая хлорница мне в руку, как такое может быть не пойму. Потом весь коп ничего толкового. Отакоеот.
А часто бывает, что предмет сам в руки идёт. Я на копе не был, но в в повседневной жизни часто такое наблюдаю. Иногда ждёшь годы, а ни как... И тут вдруг само собой приходит. Вроде как так и должно было быть
Фф-ф-фу-уу! Сцсуко! Вдома! Вибачаюсь... Виїхали на місце, де по розповідям рухнув СБ у 1942. Поле, давно не оране, за розповідями місцевих у 70 там баштан був. Десь за кілометр-півтора узлісся. Ліс тягнеться кіл зо 30-50, інколи перерваючись річками та балками. Таки да - щось на кшалт аероплану на той бувший баштан рухнуло - йде мілке шмаття дюралю і інколи не зрозумілі залізяки... Камрад на ім'я Пашка задовбавсь ті уламки 2 см на 2 см довбати...Відійшов до узлісся. Щось там копав... Дзвонить на трубу: "У мене турист". Прибігли: М40 з залишками черепу. Так, як до завдань виходу цей "рарітет" не відноситься (а й щє далеченько від місця пошуку аероплану), то вирішили - каску з залишками прикопати там де й знайдена, на ДЖиПиеСі відмітку поставили: через тиждень повернемось і виділимо окремо бійців копати-розбиратись... Через півгодини Пашка знов у трубу кричить: "У мене боєць!". Прибігли знову: каска: СШ 40, в ній череп без нижньої щєлепи цілий (і волосся на ньому). Блін, ми ж офіційно копаємо - і не те, і не там де теє знайдено. А вже до ночі діло тягне.... У телефоному режимі якось узгодили питиання. Вирішили від аероплану відійти, і зосередитись на Пашкіних знахідках. ....... Палатку поставили на узліссі, ну може в метрах 20-30 від першої знахідки і зосталося нас тілько 2 шт. активних, я і автор знахідок, боець 23 років від народження - Пашка. Інші рвонули уввечері до дому (а шо до міста всього 35 км. напрямки, а трассою не більш 50 км). Повечеряли з Пашкою, чаю попили, крутячи дюральки і гадаючи до чого вони. Полізли до спальників у палатку... ........... Підкинуло мене від пострілів... Я за практикою можу відрізнити звук пострілу К98 від мосінки... Вони різні... А тим більше "гладкоствол" не вгадується. Гатили з двох К98 і зрідка їм відгавкувалася "мося".... У Пашки очі дуже великі і круглі, а вночі, здається, світяться! Підірвалися обидва, поплазували на вихід з палатки... Ви знаєте, як голосно крає блискавка, якою застібується палатка? На адреналіні як хтось портянку у тиші роздирає!!! А в нас щє одна попереду! А в лісі хоч і рідкі, але постріли і якісь вигуки, здається німецькою: "Links!" чув досить виразно, щось щє було....не розібрав. .... Таки вивалися з палатки... Тиша, на небі майже повнолуння... У світлі Луни Пашкина морда, біліша-білого, а очі - чорні і займають пів обличчя (думаю моя мордяка була іщє більш красномовною...). І тиша.. і нічого більш. Десь цикади щось цвірінькають, туману нема. ....... Полежали на землі, посиділи... Звичайні звуки лісу... нічого надзвичайного. Алеж чули постріли обидва!!!! Пашка теж чув якійсь вигуки, але незнання німецької і відсутність будь якої практики спілкування іноземною - нічого він не розібрав: "Стреляли! Кто-то не по нашему кричал", тай все, що від нього...Розкочегарили знов вогнищє, так і просиділи до ранку... По черзі навідувалися до палатки... За телефонами, що звідтіля витягнули було 3:32... А просиділи ми, до того як за ними поповзли десь з пів години... Повзали до палатки по черзі... Нічого нового вже не чули... заповзти обидва разом, а тим більше спробувати поснути, признаюся, засцяли. ....... Зранку нам подзвонили, що виїзд всієї групи відкладується на наступні вихідні. Табір (палатку) звернули і почовгали до електрички... бо всі "колеса" поїхали напередодні. Відбувалося все в ніч від 30 на 31 серпня цього року. Спиртного в нас не було, від слова "зовсім" Не знаю, що то було, для полювальників якось не те... Ставки від того місця з кілометрів зо три. Адреналіну вихопили обидва по маківку... Поїду з камрадами на наступних вихідних туди знов, але чомусь є велика впевненість, що коли припремося табором - нічого "полтергейстного" вже не відбудеться.
Медалон мог назвониться, лежашим под ним или возле него кусочком гвоздя или дробины. Такое было несколько раз в моей практике. Но не медальон, а хлорницы попадались. ПоднимаешЬ, а рядом или под ней кусочек металла маленький.
....если Вы понимАете методику поиска, то кусок (даже мелкого) металла я в земле НАЙДУ, пусть пересЕять кучу придется шесть рАз. И это будет металл. Но не медальон... З.Ы. ...кстАти - записка не прочлась/не сохранилась...
Як я і вангував полтергейсту не відбулося... Я, нажаль, повторно не їздив - виникли свої справи. Зі слів камрадів по результатам підйому: Один боєць наш... нажаль невідомий. З ним були: "мосінка" без ігли, набої 21 шт, РГД-33, ложка (без підписів), чуток радянських монеток і, мабуть, трофейна зажигалка "IMCO". Смертника нема. Кістяк німця у комплекті. Загинув, наймовірніше, спіймаши кулю чи скалок кудись у живіт чи у спину напроти, бо роздроблений перший і пошкоджено другий хребець поперекового відділу. + у метрах 30-ти знайшлися частково останки щє одного "туристу" (теж на каску спіймали). Його кістяк, схоже, розтягнуло у 60-х роках, коли висаджували ліс (відсутня нижня частина - таз і нижче), в метрах п'яти від нього випадково викопалася ліва берцова кістка, його чи ні - хз. Обидва "туристи" були озброєні К98. Жетони цілі. Бої там були з кінця жовтня 1941, а потім у 1942, і у 1943 теж... За жетонами німців може і вийде встановити і осіб, і приблизну дату їх загибелі, бо їх точно не поховали як "положено", і, скоріш за все, вони теж рахуються "зниклими без вісті". Так як підіймав пошуковий загін і офіційно, а я приймав участь у пошуках на правах типу "волонтера", то викладати чи ні результати з фотками та іншим сюди буде приймати керівництво загону. Звиняйте. Пи.Си. А ми з Пашкою виразно тієї ночі чули з десяток пострілів з двох сторін, і мені здається, саме з К98, і з 5-6 пострілів "мосі"... От і гадай хто німецькою кричав "ліворуч"... Може, в кінці-кінців, відлуння бою докотилося через майже 80 років...
Зеланд это обьясняет,почитайте его первую книжку...следующие не читайте-бред, а вот это работает...своим опытом подтверждаю.
Шли с пареньком одним по лесу, осень, сыро, туман, так вот идём, базарим так сказать. И вдруг он говорит глянь, шо ано такое? Я смотрю, а там пенёк в форме согнутой Бабы Яги. Забавно было.
Я честно сказать не помню вообще случаев встречи с такими деревьями. Видео есть, там в России где-то, в общем люди пропадают, шарики как на фотографиях порой виднеются... И помню ребята решили это место исследовать, и в лесу деревья покрученные были, как у кайзера на фото.
Было-было, они в храм разрушенный зашли, говорят атмосфера плохая, энергетика, голова заболела, закружилась.
Есть места откуда просто хочется уйти... И что характерно, то там действительно тишина... Хотя когда такой участок покинешь, то сразу же слышно пение птиц...
