Доброго дня!Подскажите по наxодке в сельской xате. Изделие в виде коровьего рога (по размеру кстати тоже соответствует ему )с рукояткой. Спасибо всем ответившим.
Когда косят траву, то со временем коса притупляется. Её нужно поправлять. Чтобы не бегать туда-сюда косарь цеплял на ремень такой "рог", в нём была вода и оселок. Возможно это не именно "оно", но весьма похоже. Делали из подручных материалов. Встречал даже из пластиковой бутылки...
"Тюшка" гуцульська назва. Навіть порівнюють частину тіла - "Ніс як тюшка" камради хто в темі зрозуміє
Звідки Ви взяли "тюшку"? Ніколи не чув іншої назви ніж "кушка" : https://goroh.pp.ua/Етимологія/кушка
Мабуть пов'язано з різноманіттям діалектів. Думаю вам відомо що навіть в сусідніх селах діалекти різняться. Вже мовчу про сусідні райони чи навіть області.
Згідний про діалекти. Тому й цікаво де на Гуцульщині Ви чули про "тюшку"? Цікаво тому, що для гуцулів нехарактерно заміняти "к" на "т". Якраз навпаки "пускіт" замість "пустіть" "проскіт" замість "простіть" і т.д.
Надвірнянський р-н старше покоління дійсно вимовляли як кюшка. (Спогади з глибокого дитинства) більш молодше до сих пір говорить Тюшка. Подальше обговорення наших діалектів пропоную перенести в курілку
В гуцулів взагалі пом'якшень вутло. А це кушка ,в яку клали брус. Ну в мене в селі так. І ще мій дідо казав - ніс як кушка. Казав за сусіда І ще казав що як сусід їде на ровари(велосипед), то з-за вугла перший раз показуєсі ніс, а потому передне колесо.
Таки не втримаюсь... Попри Прут - "тверді" гуцули, попри Черемош - уже трохи "м'єкші" (вплив Буковини), а "тюшка" (я так розумію) - то понад Бистрицею (то вже бойківські впливи).
А тепер щодо конкретної кушки на фото. Цілком вірогідно, що пан Рихард роздобув її десь в районі Печеніжин -Яблунів. Кушка "тесана", в моїх краях була би "точена", ще дальше в гори - різьблена. Робив її майстер маючи спеціальну "сарсаму" (інструмент) - конічний "циганський" сверлик, бо кушка зсередини є "сверлена", а не "довбана".
У нас говорят созвучно-"тучка".Из дерева не видел,но делают из рога КРС,из жести,а сейчас в торговой сети-из пластмассы... Википедия трактует также как и камрад ArtBorsuk - Ку́шка — дерев'яний кухоль, футляр, у якому косарі тримають гострильний брусок[1]. У кушці разом з наждачним бруском (замість якого колись слугувала мантачка) поміщався також мусак — металевий стрижень для правлення леза коси. У кушку могли наливати воду, щоб тримати точильний брусок змоченим.
У наших краях, проше паньства, то ся називає шУльок. Колись тесали з дерева, а тепер часто бачу пластмасові- такі конусні котушки від півторакілогамових бобін пряжі.
Вітаю. Кушка або шульок, найбільш поширені назви на Прикарпатті. Матеріал виготовлення йшов в ногу з прогресом. Спочатку було дерево, потім бляха( переважно алюміній), потім середина від котушок пряжі(колись була бавовняно-пряд. фабрика). Тепер горловина з вогнегасників, щоб не покрали, накручують їх безпосередньо перед ПТК, після комісії акуратненько в склад. Про пияків говорять, " Він, би з шулька випив". Така ось цікава історія простого побутового предмета. Дякую за увагу.
Да , камрады спасибо Всем !Очень познавательно - такая себе экскурсия в седую давнину. Нашел я эту кушку на стене в заброшеной хате старого тесляра, в селе на берегу Збруча.