Нагадаю Мішо, позерай, сепаратиста-м туй зловив. - Десь го зловив? - Туй на путьови. - А се наш сепаратист вадь мацкальський? - Фрас го знає. Йшов на машині. Я го остановив і зазвідав-ім, ди йде. Вун ми каже, ош у «магазин». Се се бовт по їхньому. Я вже сякий ош відпустити, або позераву – висить у машині лєнточка, ги сто жУків у шорі! Но то я го утяг із машини і положив на землю. Никай, там лежить. А пак знайшов-ім у багажнику автомат. Думаву, ош се се мацкаль. - Може узвідати, де суть го цімбори? - Мож. Айбо вун нич української не розуміє. Я пробував. Вун лем на ня упозерався ги баран на нові ворота. Нич української не розуміє. - Йдеме. Я попробую. - Добридинь! Як ся маєш? Не тисне шнурок на руки? - Что? - Дораз тя уєбу та бде ти і «что» і «как». - -Як ся пишеш? - Пішеш? - Айно! Фамілія, ім’я, по батькови. Удкідь-ісь? - Іванов Іван Івановіч.. - Не миригуй ня, бо точно тя дораз уєбу. Маєш метрику даяку? - Что?(чути звук удару у вухо) - Я тя придупреждав, ош не миригуй ня. Метрика є? Паспорт по вашому. Утлевел. Аусвайс. Пітьо, як бде по англицьки паспорт?(Пітьо помагає) - Па-ас-с-спо-орт - Дякуву.(До сепаратиста) - Ду ю спікінглиш? Ху із он дьюті тудей! Паспорт маєш? - Да. Вот в карманє. - Так. Іванов Іван Іванович. Не надурив. Зря-м тя у вухо ввалив-ім. Но вибач. Малинько-м нись миригований-ім. Айбо паспорт мацкальський, ге? - Что?(чути звук удару у друге вухо) - Пувів-ім ти, ош не чтокай. Кажу, ош паспорт мацкальський. Як ісь-ся туй оказав? - Оказав? - Айно, оказав. Прописаний-ісь у Ростови, а йдеш із лєнточков і автоматом у Україні. Лем не кажи ми, ош ся заблудив. - Заблудив? - Ти што, дЕбіл єден? Не розумієш української, то бдеме по русскі. Звідаву, ош КАК ти ся туй оказав? ПРІЄХАЛ, звідаву, як, до фраса? - Чєво??? (чути черговий удар у вухо)… (С)
Я перший раз як варив "бограч" з чого було, то з закарпатчиками стрітився,от вони мені і сказали, що на ранок ложка в бограчеви має "стояти".(типу такий наваристий має бути). Я як зварив то прицмокували довго ,казали що не вірять що я перший раз варю. Від тоді холера ,він мені такий не виходив.
Отож. Я и сам бограч не часто готовлю последнее время - жена ругается... Потому что потом хомячит его как с голодного края, и плачет над какими-то набранными килограммами... Плачет, ругается, но хомячит.
Доброго здоров'я, знову на ніч глядючи тема смачна то файна справа є, але сам не робив, завжди пригощали і завжди смачно.
Маю сказати: бограч це зло, попри нього іде дуже багато горілки. Коли збираємось на фазенді і варимо бограч, то ранком дивуємось звідки так багато пустої тари, но голова ніколи неболить.
Рецепт боґрача (левеша) сягає в давнину, коли угорські кочові племена, а пізніше пастухи в польових умовах на вогні готували цей вид їжі. Історично так склалося, що в українській мові, а також серед слов'янського населення Закарпаття боґрачем називають першу страву угорської національної кухні. Хоча правильним поняттям до слова «боґрач» буде «казан». Казан, в якому готуються різні страви, від перших страв або левешів до різноманітних видів гуляшу (не плутати левеш з гуляш; перше — це перша страва, суп; друге — це частина других страв, м'ясна підливка, інколи окрема страва), який потім ставиться на стіл, угорці називають «боґрач». Виводять давньотюркське походження слова; в сучасній угорській мові з боґрачем пов'язують турецьке «bakraç» — ківш.
В мене такий склад: • копчене сало (або шпондер) – 150 г • яловичина – 0,5 кг • телятина – 0,5 кг • свинина – 0,5 кг • копчені реберця – 250 г • пікниця (або копчена дом. ковбаса) – 200 г • теляча або свинна голяшка – 0,7-1 кг • цибуля ріпчаста – 300 г • паприка (червона, мелена) – 3 ст. ложки • картопля – 1 кг • морква – 250 г • перець (солодкий: зелений, червоний) • помідори свіжі – 150 г • часник, кмин, спеції, зелень кропу (петрушки) • угорьські приправи до бограчу • перець чилі • червоне вино (напівсухе) – 150 г Для «чипетке» (щипане тісто): • мука – 300 г • яйце • сіль
Та могу представить... Сам с солянкой беспределил, но решил что скромнее надо быть. Солянку тоже люблю, но бограч почему-то ближе до души...
В дрова трошкі пізніше спочатку треба приготувати, а от потім, коли буде на столі все готове можна і в хлам то як піде оковита, і да від компанії ще залежить .
