Шашлик і інші радощі

А з консерви щось путнье можно зварити.

 

З консерви навряд чи

 

А почему нет, если уж на то пошло? Если человек умеет готовить, то он и из консервы такой супчик забацает - за уши не оттянешь! Не, понятно что будет куча криков "Это не уха!!!", но вполне возможно что это будет очень вкусно... Хотя да, не уха.

 

Насчёт консервы: надо было как-то срочно людей накормить, желательно не бутербродами - а нет ничего... Поставил воду, нарезал картошки, туда же нарубал капусты, пока варится метнулся в магазин. Там беру банку кильки в томате, банку консервированной фасоли, и пакет заправки для борща, и прибежав домой вываливаю всё это в кастрюлю... Борщ получился обалденный - сам в шоке был! Вместо кильки можно взять банку тушенки.

 

Саме цікаве що робиться на вогні біля водойми і обов'язково манку добавляємо і перед тим як знімати 100 грам оковитої і головешку з вогню до казанка макнути ото смакота виходить, до речі на другий день виходить майже холодець, навіть в літку і обідьню спеку.

 

Ну це, приблизно, вийшов пісний борщ, відома страва в нашому регіоні, його ще холодним їдять.

 

Уголек в казанок - это обязательно! С манкой не пробовал, кстати, я с пшеном делаю... А вообще - сколько людей, столько и рецептов. Сварить двоим уху, поставить рядом две тарелки, и кроме запаха рыбы ничего общего не будет! Даже сам свари два раза подряд, одинаково, и оба раза по разному получится...

 

Забули вдома пшено а манку брали на кормаки пакет кілограмовий от і використали, до речі раз на раз не приходиться вгадати зі смаком, но завжди виходила смачна .
На рахунок вугля не зовсім, тікі макнути дрина чи палицю невелику з вогню, залишати не треба.

 

Доречі цікавий варіант копчення, але треба постійно мати що вензолити .

 

Знайшов пару фото за минулий рік приготування ухі

 

Блин, начитаешься тут... Теперь прийдётся на днях уху варить, самому захотелось!

 

Не проходите мимочки


Жора умеет показать так, чтобы слюной можно было удавицца))

 

Сьогодні готував картоплю на вогні трішкі сала пішло, завтра можливо ще приготую, пішло на ура і залпом.

 

Вы меня удивляете!
Все очень давно варят постный борщ из кильки в томате.
https://www.google.com/search?q=пос...VtposKHTUjBkwQ_AUoAXoECAwQAw&biw=1344&bih=686

 

Однажды попробовав уху с добавкой красной рыбы, теперь всегда ее добавляю. Рецептов много, как и любителей вкусно похлебать горячеького. А сколько спинингов сломано об темы:
1. Класть или не класть угольок;
2. вливать румочку или не;
3. пшено или манка;
4. лук целиком ложить или нарезать?, позже его выбрасывать или выложитьь на тарельку ибо любители оного имеюца?;
5. картофан нарезать или варить заранее отобранный небольшого размера?;
6. рыбу отдельно в тарелки накладывать а бульен отдельно или..... все в одну насыпать???
Можно продолжать....

Только с дачи, глаза слипаются, завтра напишу эпопею: как я впервые пробовал Тройную уху. Терпение камрады....

 

Вот скво....

 

Робив колись з брющек уху, мені сподобалось но то було давно, зараз не роблю бо дорого начали коштувати, а так смачно виходить .

 

Отже:
В далекому 88 році, я вже був на першому курсі Ізмаїльського педагогічного. В квітні місяці, нас студентів, поставили перед ділемою: або під час весняних канікул, залишаєшся в місті і таскаєш меблі все канікули, з ранку до ночі або їдеш з групою приречених в табір, підпорядкований інституту, наводити там лад, на декілька днів. Табір знаходився в селі Приморське, Одеської обл. Звісно вибрав море.
Набралося морд 25(точно не памятаю), десятка півтора дівчат і трохи менше хлопців. Там в тому вузі завжди було мало хлопців.
Як ми туди і звідти їхали.... то окрема історія: на двух ЗІЛах, один з будкою(де були дівки) і один відкритий. Покотом, під дощем, накриті брезентом, по одеських дорогах..... кілометрів 120 чи 160.....
Прибули. Совковий табір. Нема чого описувать. Один сторож, небагатослівний, старий, бачивший життя.
Треба було: позбирати гілки дерев, зібрати листя, повиривати травичку, прибрати в кімнатах та пофарбувати забор.
Взалися до роботи, дуже скоро зьявилось нове привітання: Вітаю, козли! Під вечір були послані в село гінці за вином(отоплення ж нема), котрі принесли 12 літрів (вина). Ідло привезли з якоїсь сільської столовки....... таке....
А сторож тим часом, розвів кострище, до нього прийшли його сини, які повернулися з моря і принесли йому вже чищену рибу. Так як я почав рибалити з 5 років, то я почав підходити до вогнища все частіше, знайшов з людиною спільну мову. Там мені було інтересніше.
Як варилася юшка:
Спочатку в воду заклали маленьку рибу в марлі(вперше таке бачив), десь біля кіла, і проварили 15-20хв. Рибу витягли і викинули котам та собакам. Потім заклали голови та хвости від великих рибин і добавили цілі цибулини(чищені) та цілі морквини. Варилося десь з півгодини. Цибулю та рибу вийняли та викинули звірям, котрі вже почали збиратись з усього берега. Потім всипали картоплю, невеликого розміру але не різану(почищену) і добавили спеції та сіль. Коли картопля була вже майже готова, вклали великі шматки риби, котрі варились ще 20хв. Горілку сторож влив з своєї фляги, вугілля теж поклав. Зняли з вогню, щоб настоялося. Потім він сам частував, але не всіх. Пяним не давав. Навіть розмовляти не хтів.
Я трошки поїв тої смакоти та й пішов на остаток тої дискотеки, що відбувалась в будиночках. Свою норму я таки хильнув.....
А дід! Всю ніч підтримував вогонь! І юшка мліла зкраю, всю ніч!
Десь о 5 ранку, до мене прийшов дід Сухе. Я в шоці підхопився і (чкурнув) до води. Чому чкурнув в лапках? Тому, що погано чогось ходилося. Пійло було якесь бодяжене, мене всього трусило, голова бобо, тошнота..... Пішов до вітру. Вже спати не хотілось. В роті мов коти понассикали. Вмивання і чистка зубів, не змінила майже нічого....
Пішов до сторожа, грітись біля вогню. Поздоровкась. А він очі підіймає і каже: Що! Погано? Та кажу: по мені видно. Тоді він піднявся , відкрив казана і зачерпнув зверху навар з юшки, великою люмінєвою кружкою, дає мені і каже: Пий! Кажу : не можу!!! А він: Пий! Затули носа і пий! Полегшає! Через силу, затуливши носа таки випив. Вперше в житті, я відчув, що значить: як рукою зняло! Через 10-15 хвилин я вже був здоровий і просив налити мені трошки юшки, голод прокинувсь.
Потім я весь ранок ловив аватарів, що виходили з кімнат і вмовляв робити те, що і я зробив. Ті, що повірили або знали про це, швидко одужали. Всі інші хворіли на похмілля до вечора.
Готуйте здорову і смачну іжу та не хворійте!

 

Доречі! Дід казав: що в ющку обовязково треба закладати рибу різних сортів! Хижу і сумирну. Я так завжи і роблю. Тож відео, що вище, де закладали тільки щуку з судаком, я не зрозумів.......

 

Около 10 часов готовки. Это слишком жестоко.