Новини ЗСУ, ВПК, навчання, збори, виставки

Під час практичної фази підсумкових тактичних навчань підрозділів зенітних ракетних військ, що відбуваються на Державному полігоні «Ягорлик», бойові розрахунки вже здійснили більше ніж двох десятків пусків зенітних керованих ракет різної дальності.

Як повідомили журналісту АрміяInform представники керівництва навчаннями, всі повітряні цілі знищено.
Два зенітні ракетні полки «Буків» та «трьохсоток», а також окремі дивізіони С-125 відбивали масований напад ворога з повітря. Роль повітряних цілей виконували БПЛА ВР-3 «Рейс».
Це третій етап широкомасштабних підсумкових тактичних навчань підрозділів зенітних ракетних військ Повітряних Сил Збройних Сил України, під час якого відпрацьовуються підготовка та ведення протиповітряного бою у новому районі. Під час навчань також відбуваються визначальні відомчі випробування ЗРК С-125-2Д1 та контрольні льотні випробування ракет до ЗРК С-300 різних модифікацій.
Стрільби триватимуть до кінця тижня. Після чого підрозділи повернуться в пункти постійної дислокації і приступлять до несення бойового чергування в загальній системі протиповітряної оборони держави.

 

В ході випробувань С-125 потопила колишню “Золотоношу”

Аеротехніка-МЛТ Державний випробувальний полігон “Ягорлик” ПКР С-125
В ході ракетних стрільб на Державному випробувальному полігоні “Ягорлик” був проведений один з етапів випробувань модернізованого компанією “Аеротехніка” зенітного ракетного комплексу С-125 по надводним цілям.
Про це повідомляє Український мілітарний портал з посиланням на власні джерела
В ході бойових пусків, ракети випущені з комплексу С-125 вразили надводну мішень, в ролі якої виступав колишній плавсклад “Золотоноша” проекту 814М Військово-Морських Сил ЗС України .
Двох ракет вистачило аби потопити судно повною водотоннажністю 2960 тонн.
Фото судна проекту 814М після ураженням двома ракетами С-125:
Короткі технічні характеристики плавучого складу проекту 814М:
Водотоннажність (повна): 2030 (2950) тонн
Довжина: 82,29 метрів
Ширина: 13,56 метрів
Осадка: 3,23 метрів
Силова установка: несамохідне
Вантажопід’ємність: 742 тонни
Який вигляд плавучий склад мав під час служби у складі ВМС ЗС України:

 

Сьогодні у північній частині Чорного моря будуть проведені ракетні стрільби.

Про це повідомляє Український мілітарний портал з посиланням на прибережне попередження 1256/2019 та сповіщення A3684/19 NOTAM (Notice to Airmen)
Прибережне повідомлення 1256/2019 діє з 6:00 до 16:00 та забороняє навігацію суден, аналогічний час вказаний для заборони польотів за сповіщенням A3684/19 NOTAM.
Площа перекритого району складає 6 323 км² та охоплює одразу три області – Одеську, Миколаївську та Херсонську.
Закритий для стрільб район 2 листопада 2019 року
Берегова лінія перекритих районів знаходиться неподалік населеного пункту Чорноморське, де розташований однойменний військовий полігон, також відомий як “Чабанка”.
Масштаб перекриття водного району свідчить про ймовірне випробування комплексу крилатих ракет наземного базування РК-360 МЦ “Нептун”, які до цього відбувались на Державному випробувальному полігоні «Алібей» на півдні Одеської області.
Мобільний ракетний комплекс “Нептун” Фото: Юрій Бірюков
Крайні публічні пуски цього ракетного комплексу відбулися 24 травня 2019-го року, після чого решта здійснювалась у закритому для преси режимі. Так само ніяких повідомлень про них не давали прес-служби виробника та замовника.
Проте кожен наступний місяць закривався відповідний морський район у Чорному морі, що свідчить про закритий режим випробувань. Чи будуть висвітлюватися ракетні стрільби сьогодні наразі не відомо.
Під час всіх публічних пусків комплекс постійно модернізовувався та випробовувались різноманітні нововведення. Так під час пусків у травні ракета Р-360 отримала новий стартовий двигун, бо як відомо раніше використовувався від ракети зенітного ракетного комплексу С-125.
Також у самій ракеті були замінені на нові:
• висотомір
• гіроскоп
• навігаційна система
Всі ці прилади покликані зробити ракету більш захищеною до перешкод які можуть використовуватися противником для придушення і унеможливлення ураження.

 

З запланованих 35 Сховищ Зберігання Боєприпасів Не Буде Здано Жодного! Це Капітуляція!

Автор: Тетяна Чорновол – ексчлен комітету з Нацбезпеки і оборони Верховної Ради України
Вже минув рік з часу диверсії на складах боєприпасів в Ічні, де було знищено левову частина таких необхідних 120-тих мін. Це була четверта диверсія в Україні. За найскромнішими підрахунками, в Україні згоріло боєприпасів на мільярд доларів. Під час вибуху в Ічні я була депутатом – членом Комітету ВРУ з нацбезпеки і оборони. Ми тиснули на МО і Генштаб з вимогою будувати обсипні залізобетонні сховища боєприпасів, адже такі поодинокі сховища були в Ічні та в Балаклеї, і вони єдині не постраждали.

Spoiler

Генштаб «завалив» будівництво сховищ зберігання боєприпасів. Із запланованих на кінець року 35 сховищ не буде здано жодного. Хоча на це пішов 1 млрд. конфіскованих грошей Януковича.
Кошти були терміново перераховані підряднику, з яким Генштаб вже підписав договори з початку осені. За ці кошти планувалося отримати 35 сховищ в трьох точках України до кінця цього року. Тобто в кінці осені минулого року всі договори були підписані, проектувальні роботи проведені, будівництво проавансовано і восени 2019 року вже мусило бути готово 35 сховищ.
Однак, на депутатський запит Михайла Забродського Міністерство оборони повідомило, що жодне!!! сховище не готове і… не буде готове найближчим часом.
Що вони собі думають? Знову будуть звинувачувати минулу владу? Не вийде!
І я свідок, що будівництво «завалене» нинішньою владою, а якщо конкретно – відповідальність несе генерал Хомчак (бо сховища будує не Міноборони, а Генштаб). І нагадаю, він керував Генштабом останніх 5 місяців літньо-осінього сезону – найкращого для будівництва. І не існує жодного виправдання такій бездіяльності, яка настала після зміни влади.
Повторюю, я свідок, що будівництво припинилося саме за Хомчака, бо це я від Комітету контролювала будівництво і знаю, як і що будувалося.
Стала я займатися контролем будівництва звісно не від того, що все було добре при минулій владі. В січні 2019-го Комітет виявив, що хоча підрядник отримав авансування, робота на об’єктах не кипить (м’яко кажучи). І хоч це була зима, але актуальність будівництво була «червона». Тому з лютого я почала контролювати роботу підрядника, «моталася» в трикутнику Кіровоград, Вінниця, Хмельницький, де знаходилися об’єкти, і доповідала на засіданні Комітету. І це давало свої плоди. Підрядник почав наздоганяти графік і очікувалося, що до кінця року ми отримаємо сховища.
Для цього були здійснені різноманітні «заходи» (хіба що пояс шахіда я не носила, але була близька до цього)). На щастя, спрацьовували інші методи тиску. Наприклад, по Богданівці, де підрядник розгортався найгірше, і по Калинівці, де він теж «жував соплі», Міноборони спільно з Генштабом підготувало документи на розрив контракту, якщо підрядник буде не достатньо активно наганяти графік (що контролювала я). В спину підряднику «дихали» інші охочі будувати склади.Підрядник не хотів втратити об’єкти, а постійний контроль, тиск, «батіг та пряник» робили чудеса. Підрядник за лютий-квітень (не найкращі для бетонних робіт місяці) наздогнав графік в Цвєтохє. В травні я раділа, як дитина, коли нарахувала 7!!! бетонних коробочок, що виросли серед весняного, вкритого пролісками та рястом лісу, п’ять з них були вже з дахами!!!, три – з воротами, і в них навіть тимчасово завантажили реактивні снаряди для «ураганів». Бо в Цвєтохє навіть ці недобудовані сховища були найбільш захищеним місцем для зберігання. На всіх інших майданчиках теж велися роботи: на п’ятьох вже були залиті фундаменти, на трьох – лилися стіни. Ще ж навіть екватор року не був перейдений, а я вже була переконана, що Цвєтоху ми здамо!В Богданівці та Калинівці була значно гірша ситуація, але я була впевнена, що витиснемо з підрядника половину – як мінімум! Я поставила собі мету – має бути 30 сховищ «кров з носа» до кінця року! Я готова була жити на тому будівництві!
Однак, останній раз я змогла побувати на об’єктах в травні. Далі шлях туди мені був закритий. Нагадаю, в травні після інавгурації нового Президента Зеленського Генштаб очолив генерал Хомчак. Я пропонувала його заступнику – генералу Корнійчуку – далі контролювати будівництво, але мені було відмовлено.
Тому останні фото з будівництва у мене за травень. І, нажаль, вони актуальні!!! Сучасні фото і не будуть іншими. Бо новий Генштаб «завалив» будівництво.
Це я дізналася з відповіді на депутатське звернення в Міністерство оборони. Зазначена там готовність сховищ на об’єктах практично на тому самому рівні, що і у травні. Можете порівняти з моїми травневими фото, що нових «досягнень» там не має.
І зауважу, з травня минуло 5 місяців найкращих і найсприятливіших для будівництва.
І це відповідальність не підрядника, а в першу чергу замовника – ГЕНШТАБУ.
Адже якщо Генштабу не подобався підрядник, то можна було терміново розірвати договір і взяти іншого. Повторюю, відповідні документи про розірвання договору вже були підготовані попередниками. Також Генштаб не розпочав будівництво складів ще на трьох об’єктах, що було заплановано бюджетом 2019 року.
Адже в 2019 році наш Комітет пролобіював в бюджеті ще 741 млн. грн. для проектування 50 сховищ та будівництва 32-х ще в трьох точках України.
Ці кошти не використані!!! На жодній з трьох точок будівництво навіть не почато.
Це нездатність працювати? Некомпетентність? Чи… капітуляція?
І правда, навіщо владі, у якої мета – капітуляція, склади для зберігання боєприпасів? Путіну вони ж не потрібні. За військовою стратегією та тактикою боєприпаси розміщують глибоко в тилу, а не на окупованій території.
На підтвердження вищевикладеного ось фото, зроблені в один день у травні, на них об’єкт 404, 408, 412, 413, 414, 415. Можете порівняти з відсотками готовності на жовтень, вказаними у відповіді міністра оборони, і зрозумієте, що в подальші місяці будівництво зупинилося.
Отже, міністр вказує, що сховище 404 зараз готове на 35%, 408 на 38%, 412 на 65 %, 413, 414, 415 на 58%. Така ж ступінь готовності і на моїх світлинах.Також засвідчую, що у сховищах 409 та 411 в травні також були вилиті бетонні коробки. Отже, наступні 5 місяців будівництво практично не велося.
Ще залишилися фото з Богданівки на початку травня. На даний момент міноборони говорить, що там одне сховище готове на 30%, два – на 10%, на інших об’єктах виконані лише земляні роботи. А ось фото за травень з Богданівки, де видно, що на 10% (це фундамент) вже тоді на всіх трьох об’єктах роботи були виконані.

 

Наступного року планується розпочати серійне виробництво вітчизняних 155-мм самохідних гармат 2С22 «Богдана»

Робота в цьому напрямку розпочата «Краматорським заводом важкого верстатобудування», який веде дослідно-конструкторську розробку 155-мм самохідної гармати 2С22 «Богдана». Вже завершено виготовлення дослідного зразка. На черзі попередні випробування (стрільби), які планують провести в Міжвидовому центрі підготовки підрозділів РВіА в Дівичках. За словами голови наглядової ради ПАТ «КЗВВ» Юрія Бондаря, підприємство планує завершити стрільбову частину попередніх випробувань до кінця року. А вже наступного — провести державні випробування. 2020-го підприємство планує перейти до серійного виробництва і буде готове підписати контракт на поставку установчих зразків з орієнтовною серійністю 6 одиниць на рік.

 

Швартовка груза и подготовка к десантированию с АН-26.

 

«Укроборонпром» передав у жовтні Міністерству оборони та Національній гвардії МВС України 697 одиниць озброєння та військової техніки у рамках виконання державних контрактів.

Найбільше цього місяця передали вогнеметів та пускових пристроїв – сумарно майже 400 одиниць, повідомляє пресслужба концерну. Також було передано понад 300 одиниць спеціальної навігаційної апаратури, нова та відремонтована бронетехніка.

 

Командний пункт «Ореанда» вперше застосували під час навчань з бойовими стрільбами

У Повітряних Силах завершилися підсумкові тактичні навчання підрозділів зенітних ракетних військ з бойовою стрільбою. Цьогорічний їх масштаб вразив навіть «старожилів» протиповітряних підрозділів. Дмитро Силка, заступник командира дивізіону С-300В1 каже, що за всі 25 років служби в Повітряних Силах не бачив такого потужного угруповання ППО, яке було створене на полігоні Ягорлик.
– Коли наш дивізіон прибув на полігон, тут уже розгорталися кілька підрозділів, – розповідає офіцер. – До вечора зібралося все угруповання: зведений полк «Буків», зведений полк «трьохсоток», дивізіони С-125-2Д1, КП «Ореанда», значна кількість техніки, озброєння, особового складу – на моїй пам’яті такого масштабного навчання не було.
За легендою навчань, угруповання протиповітряних підрозділів мали протистояти масованому нападу противника з повітря. У перші дні активної фази навчань українські винищувачі Су-27 і МіГ-29 та штурмовики Су-25 «підігрували» підрозділам ЗРВ та РТВ, виконуючи польоти в ролі контрольних цілей для засобів ППО. Водночас пілоти відпрацьовували бойові пуски керованих ракет класу «повітря-повітря» по безпілотниках ВР3 «Рейс».
У наступні кілька днів бойові розрахунки зенітних ракетних комплексів знищували по кілька «Рейсів» одночасно. Керівники навчань подбали про високу інтенсивність завдань і максимальне наближення до реальних бойових умов. Оперативна обстановка змінювалась що десять хвилин. Змінювались і бойові завдання, і підрозділи, які мали їх виконати. Це сприяло неабиякій динамічності навчань та тримало у постійній напрузі розрахунки, яким часто доводилося імпровізувати, знаходити нестандартні рішення, аби відбити повітряний напад ворога.
Одним із таких сюрпризів для ракетників став невідомий безпілотник, що рухався непозначеним маршрутом та імітував роботу ворожого розвідника. Ракетники не розгубилися – знищили і його, разом із запланованими цілями.
Загалом було проведено дев’ять епізодів стрільб ЗРВ, під час яких ракетники випустили більше пів сотні зенітних керованих ракет різної дальності. Та чотири епізоди стрільб авіації. І ЗРВ, і авіація зі своїми завданнями впоралися. Цілі знищено.
Командувач Повітряних Сил генерал-полковник Сергій Дроздов не приховував задоволення від результатів стрільб. Після закінчення стрільб він проїхався по позиціях і особисто подякував ракетникам за успішно виконану роботу.
– Наприкінці кожного року ми проводимо тактичні навчання з бойовою стрільбою підрозділів ЗРВ та авіації, – розповів Сергій Дроздов. – І щороку масштаби заходів бойової підготовки зростають. Хочу подякувати всьому особовому складу, який брав участь у цих навчаннях. Вони показали хороший вишкіл, злагодженість та майстерність і продемонстрували, що Повітряні Сили з кожним роком нарощують свою бойову спроможність.
Варто також згадати, що цього року пуски відбувалися з використанням автоматизованого мобільного командного пункту «Ореанда». Це було перше застосування «Ореанди» в складі бойового полку ППО після надходження на озброєння.

 

Військовослужбовці 93-ої окремої механізованої бригади проходили заняття з розвідки, патрулювання та реакції на контакт. Українські інструктори НЦПП разом з американськими менторами ОТГ «Карантан» викладали техніки ротаційному підрозділу.

 

Міністр оборони Британії Бен Уоллес оголосив, що його країна продовжить навчальну місію в Україні на три роки до березня 2023 року.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на повідомлення на пресслужби Міноборони Британії.
Операція Orbital, навчальна місія Британії в Україні, була створена після незаконної анексії Криму Росією, на знак незмінної підтримки Лондоном України. З початку операції в 2015 році військовослужбовці Британії навчили понад 17 500 військовослужбовців Збройних Сил України.
У вересні міністр оборони Бен Уоллес здійснив поїздку на схід України, де він відвідав лінію фронту і зустрівся з українськими військовими командирами.
"Мій недавній візит в Донбас наочно продемонстрував не тільки витрати, які несуть підтримувані Росією сепаратисти, але і рішучість українських Збройних сил захищати свою територіальну цілісність" - сказав Уоллес.
"Саме тому ми продовжуємо нашу навчальну місію в Україні ще на три роки – щоб ми могли навчити ще тисячі українських військовослужбовців" - наголосив він.
Міністр оборони також наголосив підтримку великою Британією суверенітету і територіальної цілісності України на зустрічах зі своїм новим колегою Андрієм Загороднюком.

 

На Чернігівщині поблизу Гончарівського спеціалісти Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки разом із фахівцями підприємства «Мотор Січ» завершили проведення випробувань вертольота Мі-2МСБ, оснащеного некерованими авіаційними ракетами типу С-8.

Вертоліт Мі-2СМБ, який виготовило підприємство «Мотор Січ», є успішною модернізацією вертольота Мі-2 радянського періоду. Модернізація проведена шляхом заміни застарілих і знятих з виробництва двигунів типу ГТД-350 на нові малорозмірні турбовальні двигуни АІ-450В з цифровими приладами контролю та оновленням бортового обладнання вертольота.
Під час випробувань було здійснено понад 40 випробувальних польотів із бойовим застосуванням близько 400 ракет.
За результатами випробувань визначено основні льотно-технічні характеристики вертольота Мі-2МСБ, оцінено точність стрільби з нього по наземних цілях, що в майбутньому дасть можливість використовувати отримані дані для розробки нових методичних рекомендацій, і насамперед – це зменшення витрат на навчання курсантів-льотчиків та вдосконалення практичних навичок вертолітних екіпажів Збройних Сил України.
Водночас у Запоріжжі на базі підприємства «Мотор Січ» військові Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки випробовували вертоліт Мі-2МСБ з адаптованим світлотехнічним обладнанням під застосування окулярів нічного бачення типу PNL-3 та захисного шолому типу TНL-5NV.
Дані випробування спрямовані на забезпечення можливості виконання польотів на гранично малих висотах у темний час доби. Застосування ж окулярів PNL-3 дасть можливість виконувати зліт та приземлення на вертольоті Мі-2МСБ на непідготовлені майданчики при пілотуванні вночі, що значно збільшить якісну та кількісну складову польотів, а також забезпечить використання вертольота як навчального тренажера для підготовки курсантів як вдень, так і вночі.
Під час випробувань працювали над вдосконаленням вертольота Мі-2МСБ, зокрема оснащували його стрілецьким озброєнням калібру 12,7 мм, гранатометами типу УАГ-40 та керованим ракетним озброєнням.
Такі випробування фахівці Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки проводять втретє, починаючи з 2012 року.

 

«Бюджетні асигнування Міністерству оборони на 2020 рік планується збільшити за майже усіма статтями».

На цьому сьогодні, 5 листопада, наголосив Міністр оборони України під час презентації в Кабінеті Міністрів проєкту бюджету на 2020 рік.
— Головна мета оборонного відомства — це розвиток Збройних Сил України, тому відсоток бюджету має суттєво зрости та стати найбільшим бюджетом Міноборони з часів незалежності України, — зазначив Міністр оборони.
Він повідомив, що проєктом Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на національну безпеку та оборону передбачено видатки в розмірі 245,8 млрд грн., що становить 5,45 % ВВП та відповідає вимогами документів стратегічного планування. Ці видатки порівняно з 2019 роком (212,0 млрд грн) збільшено на 33,8 млрд грн, або ж на 16%, та, згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 2 листопада 2019 року, передбачено спрямувати на:
135,5 млрд грн (3% ВВП) — на оборону;
110,3 млрд грн (2,45% ВВП) — на безпеку.
— Спланований бюджет оборонного відомства має стати найбільшим за роки незалежності і разом з кошторисом для Головного управління розвідки (3,5 млрд), Держспецтрансслужбою (1,4 млрд) та державними гарантіями (9 млрд) має скласти 130 млрд грн, — повідомив керівник оборонного відомства.
Андрій Загороднюк також наголосив, що для Міністерства оборони України основний пріоритет залишається незмінним — це відновлення та розвиток об’єктів інфраструктури, закупівля, модернізація та ремонт ОВТ, набуття необхідних спроможностей, що відповідатимуть критеріям членства в НАТО.

 

Генеральний штаб Збройних Сил України прокоментував звинувачення на свою адресу в зриві будівництва сховищ зберігання боєприпасів.

Заяву Генштаб розмістив на своїй сторінці у Facebook.
«Попри заходи, які вживає керівництво Генерального штабу Збройних Сил України щодо інформування суспільства про проведену роботу, під негативним впливом деяких політиків в суспільстві формується хибна думка про нераціональне використання державних коштів Збройними Силами України, що не відповідає дійсності. Генеральний штаб Збройних Сил України як ніхто інший зацікавлений в будівництві сучасних сховищ, які вкрай необхідні для зберігання засобів ураження.
Тож, підрядним організаціям для виконання зазначених робіт проведено авансування в розмірі 913, 87 млн. грн., що становить 80% від потреби, при цьому термін звітування визначений до: 30.04.19 – в/ч А1119, 30.06.19 – в/ч А1201, 30.08.19 – в/ч А1358.
На даний час надано звітні документи на суму 13 млн. грн.
З метою погашення дебіторської заборгованості Генеральним штабом Збройних Сил України ведеться претензійно-позовна робота, а саме подано 3 позовні заяви до Господарського суду м. Києва. Також, Державному бюро розслідувань (далі – ДБР) надано всі матеріали стосовно укладених контрактів з будівництва сховищ», — йдеться у заяві.
Разом із тим, у Генштабі повідомляють, що відставання строків будівництва від графіків будівельних робіт розпочалося ще до весни 2019 року.
«З призначенням на посаду нового начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України, було ініційовано проведення перевірки стану виконання робіт за наданою попередньою оплатою.
За результатами перевірки, з метою уникнення розтрати державних коштів, призупинено подальше фінансування будівельних робіт до повного відзвітування підрядниками за попередньо надані кошти. Подальше фінансування розпочнеться після отримання звітів та за результатами розслідування ДБР щодо правомірності використання будівельними організаціями державних коштів.
Щодо будівництва сховищ зберігання боєприпасів ще на трьох об’єктах зберігання засобів ураження Збройних Сил України повідомляється, що Генеральним штабом Збройних Сил України сплановано:
2019 року – проектування 50 сховищ у трьох військових частинах А1377, А1588 та А0310, початок будівництва 34 сховищ у військових частинах А1377 та А1588;
2020 року – початок будівництва 16 сховищ у військовій частині А0310.
Нині проектні роботи виконано повністю.
У військовій частині А1377 підрядна будівельна організація, без авансування, за рахунок власних сил і засобів завершила підготовчі та розпочала будівельні роботи. Окрім того, триває процедура з вибору виконавця будівельних робіт у військовій частині А1588″, — йдеться у повідомленні Генштабу у Facebook

 

Легендарний український КрАЗ. Чи потрібен він своїй країні❓

Упродовж перших 20 років державності нашої країни (по 2012 рік) Міністерством оборони України було придбано 20 (!) автомобілів КрАЗ, хоча потреба в такій техніці обчислювалася набагато значнішими цифрами — 15 000 шт. Заборгованість же за ці автомобілі була погашена вже після початку бойових дій на сході нашої країни.
За час незалежності України колективом «КрАЗу» розроблено кілька десятків моделей військової техніки:
Бортові: КрАЗ-5233ВЕ, КрАЗ-6322 «Солдат», КрАЗ В12.2МЕХ, шасі: КрАЗ-6511НЕ, КрАЗ-63221 та ін.
Тягачі: КрАЗ-6446, КрАЗ-6443, КрАЗ-6510ТЕ.
Броньовані: КрАЗ-FIONA, КрАЗ-RAPTOR і т. д.
A також — різноманітні моделі автокранів, паливозаправників, екскаваторів, водовозів, командно-штабних машин, пересувних майстерень, машин РСЗВ, евакуаторів, рефрижераторів, мультиліфтів, контейнеровозів та іншої військової техніки.

Spoiler

Додатково до лінійки автомобілів колісної формули 6×6 Кременчуцький автомобільний завод освоїв випуск автомобілів як меншого класу, тобто 4×4, так і класу 8×8, що дозволяє повністю задовольнити вимоги замовника щодо перевезення і оптимального розміщення озброєння вагою від 5 до 35 тонн.
Уся ця військова автомобільна техніка створювалася і пройшла хрещення у бойових діях на Ближньому і Середньому Сході, Африці, в роботі миротворчих місій і зараз несе службу в усіх куточках нашої планети. Сьогодні в портфелі замовників заводу налічується 72 країни світу.
На початок бойових дій на cході країни у «КрАЗу» вже була представлена широка гамма військової автомобільної техніки, альтернативи якої і на сьогодні немає в інших виробників. Із 2003 по 2008 рік автомобілі КрАЗ-6322, КрАЗ-63221, КрАЗ-6446, КрАЗ-5233ВЕ, КрАЗ-5233НЕ пройшли повний комплекс випробувань у горах Криму і Карпатах, херсонських пісках і донецькому степу, і були поставлені на озброєння МО України (Наказ Міністра оборони № 58 від 20.02.2008р. і № 523 від 23.08.2011р.)
Фінансувалися проектування, побудова і випробування цієї техніки не за бюджетні кошти і не за гранти, а за інвестиційні кошти акціонерів «КрАЗу».
І в 2014 році, і по сьогоднішній день на «КрАЗі» наявні потужності для виробництва 7 000 автомобілів на рік при однозмінному режимі роботи.
Коли розпочалися бойові дії, «КрАЗ» запропонував оснастити автомобільними шасі всю військову інфраструктуру, що підтверджує і статистика.
У 2014 році МО закупило 100 автомобілів, в 2015 році — 599, в 2016-му- 241, в 2017 році — 273, в 2018-му — 59 автомобілів. Крім того, близько 1000 автомобілів було придбано Національною гвардією і більше 500 — Державними прикордонними військами України. З 2019 року закупівля військових автомобілів КрАЗ українськими силовими відомствами була припинена. І пріоритет отримали МАЗи-Богдани.
У 2014 році «КрАЗ» відвідували командувачі різних родів військ із проханням надати будь-яку техніку, оскільки на передовій ні на чому було підвозити боєприпаси, доставляти солдатів і т. д. Розуміючи проблемну ситуацію, що склалася, «КрАЗ» в аварійному порядку відвантажив автомобілі, що знаходилися на складі. Це більше 500 КрАЗів, виготовлених для постачання в країни Африки, Південно-східної Азії, Близького Сходу. До того ж, автомобілі перефарбували та дообладнали додатковими обігрівачами й іншими опціями, які не були передбачені для країн із південним тропічним кліматом.
У 2016 р. Черкаський автомобільний завод компанії «Богдан Моторс» розпочав складання армійських вантажівок під цією маркою. Як відомо, автомобілі «Богдан» виготовляють із машинокомплектів, передусім, білоруського підприємства «БілАвтоМАЗ», використовуються 9,7-літрові дизельні двигуни Weichai Power і коробки передач Fast Gear. До речі, саме з цими агрегатами першими були поставлені на озброєння ЗСУ автомобілі «КрАЗ», а вже потім — автомобілі «Богдан». Двигуни Weichai Power на «Богдані» почали встановлювати в 2017 році, використовуючи протоколи випробувань КрАЗа, які передали корпорації «Богдан» наші військові, порушивши комерційну таємницю. Неправдивою є інформація «Богдан Моторс» про закупівлю коліс в українських виробників. За отриманими відповідями від Кременчуцького колісного заводу (КрКЗ), «Іста» (Дніпро) і заводу «Росава» (Біла Церква) зрозуміло, що корпорація «Богдан» не закуповує у них колеса та комплектуючі.
На сьогодні, на заводі «Богдан» на підлозі, де розкидані комплектуючі, без конвеєра, без будь-яких засобів механізації і контролю збираються автомобілі, точніше — прикручуються колеса до готового автомобіля. На заводі відсутні стенди для випробування вузлів і агрегатів, та і автомобіль постачається військовим без проведення відповідних приймально-здавальних випробувань.
Як можна експлуатувати на дорогах загального користування автомобілі, при складанні яких не контролюються кути установки керованих коліс (розвал і сходження)?
Як можна допустити до експлуатації автомобіль, при складанні у якого не контролюються гальмівні зусилля? Не кажучи вже про сотні інших параметрів: таких як шум, нагрів, радіоперешкоди, екологічність і багато інших. У «Богдана» просто немає такого устаткування, щоб усе це перевіряти на кожному автомобілі.
А як бути із заявленими характеристиками автомобілів «Богдан»? Хто їх перевіряв і де? Подоланий підйом, бічний ухил, подоланий брід і т. д.? Єдиний в Україні, атестований УкрСЕПРО випробувальний Центр із випробувальним полігоном, знаходиться на «КрАЗі» і автомобілі «Богдан» там не випробовувалися.
Відомо, що МАЗ-6317 не був прийнятий за радянських часів на озброєння, оскільки розроблений як цивільний автомобіль. І тільки завдяки протекціоністським діям уряду, він прийнятий на озброєння у Білорусі.
Автомобіль не компетентний: ускладнений доступ до двигуна; через те, що автомобіль вищий, ніж передбачено стандартами, він не вписується в дорожній габарит, авіаційний, не можна його перевозити і залізницею!!! Але, коли автомобіль приймали на озброєння, то цього не помітили, хоча до КрАЗу завжди під час приймання ставляться дуже прискіпливо.

А за результатами випробувань автомобіль «Варта» на шасі лісовозного тягача МАЗ-5434 поступається іншим вітчизняним бронеавтомобілям за усіма показниками і не відповідає жорстким вимогам військових.
Якщо проаналізувати лінійку автомобілів «БОГДАН-МАЗ», то виявиться, що у Богдана-5316 є аналог — КрАЗ-5233, Богдану-6317 відповідає КрАЗ-6322. До речі, із загального переліку закуплених для ЗСУ МАЗів немає таких моделей, аналоги яких сьогодні не виготовлялися б на «АвтоКрАЗі». Ціни на бортові автомобілі КрАЗ-5233, КрАЗ-6322 нижчі від цін на автомобілі «Богдан» на 10%, на тягачі — на 25%.
Представники корпорації «Богдан» зверталися до керівництва компанії «АвтоКрАЗ» із метою увійти у змову, завищивши ціни на автомобілі для МО. Керівництво «АвтоКрАЗу» відмовилося брати участь у злочинній змові. Оскільки на сьогодні автомобілі КрАЗ не поставляються для МО, то важко навіть уявити, що зараз відбувається з цінами.
На сьогодні компанія «АвтоКрАЗ» пропонує українським військовим техніку спеціального призначення, у тому числі і аналоги автомобілів «Богдан». Відмінність у тому, що КрАЗи пройшли всі етапи необхідних жорстких випробувань.
Це, зокрема, носії для ракетних комплексів, артилерійських установок, бортові автомобілі, вахтові, броньовані машини, автокрани, рефрижератори, екскаватори — всього більше 50 найменувань військової техніки. Армійські вантажівки КрАЗ відповідають усім вимогам, які пред’являються до військової техніки: сильні, витривалі, надійні і невибагливі, мають високі технічні і експлуатаційні характеристики.

 

Президент Зеленський ініціює розгляд Кабміном питання щодо продовження контракту на виготовлення 45 БТР-4Е ДП ХКБМ, що входить до ДК «Укроборонпром».

Про це повідомляє Defense Express з посиланням на прес-службу Президента.Так, під час відвідування Президентом України ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О. О. Морозова», що відбулося сьогодні, 6 листопада, його ознайомили з перебігом виконання державного замовлення на 45 БТР-4Е. Їх мали виготовити ще у червні цього року.
Главу держави поінформували, що через зрив термінів виконання контракту 15 листопада на завод можуть накласти штрафні санкції за державними гарантіями.
«Доручаю забезпечити продовження терміну виконання контракту між Міністерством оборони України та Державним підприємством «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова», укладеного на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2016 року у частині перенесення дати остаточного відвантаження продукції до 31 серпня 2020 року», – сказав Володимир Зеленський під час робочої наради з проблемних питань діяльності ДК «Укроборонпром».
Це рішення дасть змогу найближчим часом закінчити виготовлення перших 12 бронемашин. Решта БТР мають бути готові до кінця серпня 2020 року.

 

10 морська авіаційна бригада отримала ще один гелікоптер Мі-8МСБ-В в додаток до борту переданого частині у серпні 2019-го року.

 

Державний концерн "Укроборонпром" пропонує президенту України скликати Раду національної безпеки і оборони (РНБО) з питання фінансового оздоровлення сектору оборонно-промислового комплексу (ОПК).

"Щоб ми підійшли комплексно, зокрема до списання боргів, щоб не платили за величезні гектари містам, щоб міста забрали соціальну сферу, що їм потрібно", - сказав гендиректор "Укроборонпрому" Айварас Абромавичус на нараді за участю президента Володимира Зеленського в Харкові 6 листопада, передає Цензор.НЕТ із посиланням на Інтерфакс-Україна.
За його словами, в держконцерні є п'ять підприємств, які особливо потребують подібної державної допомоги, зокрема списання боргів: ДП "Харківський авіаційний завод", у якого 3,5 млрд грн заборгованості, і ДП "Завод імені Малишева", що перебуває в стані банкрутства з боргом у 1,5 млрд грн.
"Потрібне вольове рішення Міністерства фінансів (щодо списання боргів. ): воно знає, що ніколи ці гроші не отримає. Місяць тому ми були близькі до того, щоб списати 85% заборгованості Харківського авіаційного заводу, але у Мінфіну в останню мить не піднялася рука, цього не зробили", - зазначив Абромавичус.
Він також піддав критиці плани Кабміну про відрахування до держбюджету наступного року 90% прибутку, отриманого підприємствами держконцерну. За його словами, на рік підприємства "Укроборонпрому", крім 6,5 млрд грн податків, платять ще 1 млрд грн дивідендів.
"Пропоную, щоб у такий складний період не платили дивіденди", - сказав гендиректор держконцерну.
Він уточнив, що загалом у складі "Укроборонпрому" 137 підприємств, з яких 21 - на тимчасово окупованих територіях. З решти: 70 - прибуткові і 46 - збиткові. За галом на них зайнято 68 тис. співробітників із середньою зарплатою 12,9 тис. грн на місяць: від 59 тис. грн у київському "Луч" до 3,5 тис. грн на Харківському авіаційному заводі.
Абромавичус повідомив, що кредитний портфель підприємств "Укроборонпрому" становить 10 млрд грн за ставкою 22%, загальна прострочена заборгованість за кредитами, постачальникам і із зарплат - 10,5 млрд грн. Він уточнив, що заборгованість із зарплати є на 43 підприємствах на суму 450 млн грн, з податками - 1,1 млрд грн, а з урахуванням спецпенсій - 1,5 млрд грн.
"До кінця року зможемо своїми силами на 15 підприємствах прибрати заборгованість до нуля. Якщо всі допомагатимуть, то максимум за шість місяців ніякої заборгованості із зарплати не буде ніде", - зазначив гендиректор після слова Зеленського, що допомагатимуть усі.
Глава "Укроборонпрому" уточнив, що нині для погашення боргів із зарплати на одних підприємствах держконцерну використовується тимчасова фінансова допомога інших підприємств, зокрема, "Харківському конструкторському бюро з машинобудування ім.Морозова" допомагають за рахунок коштів "Антонова".
"Якби були не концерном, а холдинговою компанією - у нас зовсім не було б заборгованості", - зазначив Абромавичус.
Він наголосив, що одночасно з проханнями про допомогу нове керівництво держконцерну бере на себе зобов'язання щодо кардинального поліпшення ефективності роботи "Укроборонпрому". Зокрема, за його словами, до кінця поточного року всі закупівлі на суму понад 25 тис. грн підприємства переведуть на "Прозорро". Крім того на "Прозорро.Продажі" будуть виставлені на оренду значні площі, які не використовуються або здаються за безцінь.
Крім того, значна частина підприємств, які не беруть участі в держоборонзамовленні, за підсумками засідання Кабміну 26 листопада планується передати Фонду держмайна на приватизацію, додав Абромавичус.
"План є, але без держпідтримки у нас не вийде", - резюмував гендиректор "Укроборонпрому".