Новини ЗСУ, ВПК, навчання, збори, виставки

Інтеграція без ПДЧ: що стоїть за "перезапуском відносин" України з НАТО

Зустріч міністрів оборони держав-членів НАТО та його партнерів, яка відбулася цього тижня в Брюсселі, була присвячена питанням, не пов’язаним із нашою державою – йшлося про Афганістан, Сирію, Туреччину тощо.
Та перед початком засідання генсек Єнс Столтенберг несподівано заявив, що говоритимуть і про Україну. Альянс має намір домовитися про нові програми підтримки України, уточнив посадовець.
Згодом з’ясувалося, що на порядку денному – справді масштабні зміни. Міністр оборони України Андрій Загороднюк, який брав участь у зустрічах в Брюсселі, повідомив про досягнуту домовленість щодо нового формату взаємодії між Україною та НАТО.
В уряді кажуть навіть про "перезапуск" роботи з Альянсом.
Як з’ясувала "Європейська правда", ця домовленість не була спонтанною. Її підготовка та обговорення триває щонайменше від вересня, від першого робочого візиту віцепрем‘єра Дмитра Кулеби до Брюсселя, а офіційно Альянс має повідомити про такі плани наступного тижня, під час візиту Північноатлантичної ради до Києва.
Ми розібралися у тому, що саме зміниться, що залишиться незмінним та чи варто чекати у новому форматі дискусії про ПДЧ.
Що це за формат?
Наразі відомі лише загальні характеристики рішення НАТО; його документальне оформлення почнеться згодом, пояснив Загороднюк.
Джерела ЄП уточнюють: деталі нового підходу ще обговорюються між союзниками до його офіційного затвердження. Між тим, принципове рішення вже ухвалене. У Альянсі навіть визначили кандидатуру керівника, який має керувати новим, об’єднаним форматом взаємодії з Україною. Цей посадовець чудово знайомий із потребами України і навіть вільно володіє українською мовою, від українських колег доводилося чути про нього винятково позитивні відгуки.
Цікава деталь: за словами кількох джерел ЄП, ідея про зміну формату взаємодії виникла у Києві і Брюсселі приблизно одночасно.

Спойлер

Україна прагнула придумати якісь нові практичні механізми поглиблення інтеграції, які дозволили би обійти дискусію про ПДЧ (адже будь-які згадки про цей формат сприймаються союзниками негативно), і, в ідеалі, перейти до виконання цього плану без його офіційного затвердження.
У той самий час у Північноатлантичному альянсі з’явилася ідея глобального перегляду програм взаємодії з усіма стратегічними партнерами, не лише із нами. Українська пропозиція цілком співпала із цими планами. Як результат, в Брюсселі вирішили, що Україна стане першою державою, на якій Альянс випробовуватиме нові підходи.
Досі ця підготовка велася непублічно, хоча натяки про підготовку масштабних змін вже лунали від українських посадовців (приміром, днями Кулеба повідомив, що в Україні буде створена система моніторингу "натівських" реформ).
Що ж зміниться на практиці? Наявна наразі інформація дозволяє окреслити два виміри.
Перший – це зміна формату допомоги Україні з боку НАТО.
Другий – це зміна підходів до того, як Україна буде адаптовувати стандарти НАТО у власних збройних силах, та, особливо важливо – як Альянс перевірятиме, чи досягла Україна так званої "оперативної сумісності", тобто відповідності натівським стандартам.
"Україна перейде на стандарти НАТО до 2020 року"
Цитату, наведену вище, ми чули неодноразово. Від початку президентства Порошенка це було одним з ключових політичних лозунгів, який, на жаль, не вдалося втілити.
Про причини цього можна сперечатися, але фактом є те, що дипломати, в тому числі тодішній посол України при НАТО Вадим Пристайко, і у 2017, і у 2018 році попереджав, що досягти цієї мети Україна не зможе.
І питання не лише у швидкості змін у ЗСУ.
Досі залишалося невизначеним навіть те, яку кількість стандартів НАТО (так званих STANAG) має впровадити Україна, щоби говорити про повну оперативну сумісність своїх збройних сил із натівськими.
В НАТО діє близько 2000 рекомендаційних стандартів, але потреба їх впровадження дуже відмінна від однієї держави до іншої (тому жоден член Альянсу не запровадив у своє законодавство усі STANAG’и!)
Є три головні зміни, які передбачаються за нового формату.
По-перше, Україна та НАТО мають спільно визначити, які стандарти потребують впровадження.
По-друге, мають бути складені погоджені із НАТО "дорожні" карти запровадження кожного із тих стандартів, які будуть рекомендовані Україні, причому ці документи будуть публічними (тобто у більшості випадків буде можливий також паралельний громадський моніторинг). Як обіцяє Задорожнюк, буде ухвалений також графік впровадження кожного зі стандартів.
По-третє, передбачений механізм спільної із НАТО оцінки того, чи Україна справді виконала кожен із пунктів.
Слово "спільно" тут ключове.
Бо воно означає, що Альянс офіційно підтверджуватиме просування України дорогою до повної оперативної сумісності.
"Наша мета – зробити погоджену мапу стандартів, і якщо ми її виконуємо – то можемо говорити, що ми повністю сумісні", - пояснила Аліна Фролова, заступник міністра оборони.
"Нам від Альянсу потрібна практична підтримка – із методологіями, радниками, які нам дадуть можливість розпланувати впровадження кожного стандарту. Крім того, буде сформована група, яка буде перевіряти виконання цих планів, яка має засвідчувати: ось ця конкретна система взаємосумісна з Альянсом", - розповів Загороднюк.
Що не так із допомогою Україні?
"Перш за все ви (себто Україна - ЄП) маєте нашу потужну політичну підтримку, - пояснював цього тижня журналістам у Брюсселі генсек НАТО Єнс Столтенберг. - Ми також надаємо практичну підтримку Україні. У нас є різноманітні трастові фонди, щоби надавати допомогу у модернізації збройних сил, безпекових структур" (відео із його поясненнями із українським перекладом можна переглянути на Youtube-каналі "Європейської правди").
Те, що він сказав, є абсолютною правдою. Союзники виділяють на допомогу Альянсу чимало ресурсів. Однак навіть експертам непросто відповісти на запитання про те, якими є обсяги допомоги НАТО і, головне, яким був її вплив, що змінилося на практиці?
Попри це, нинішня ситуація не задовольняє ані Київ, ані Брюссель.
Причому варто наголосити: йдеться зовсім не про славнозвісну українську корупцію. Трастові фонди НАТО, приміром, взагалі не надходять до України у грошовій формі – їх витрачають самі держави-члени. Просто часом допомога надходить не та, і не там, де цього потребують ЗСУ – навіть просто через координації та узгодження потреб.
За деякими програмами громадськість взагалі не знає, яким є результат. Наприклад, трастові фонди. Який ефект вони здійснили? Чи вони виправдовують наші очікування? Наприклад, трастовий фонд з логістики – є питання щодо його ефективності, це якщо дипломатично говорити. Хоча він мав на меті повну реформа складської логістики в ЗСУ", - поділився Андрій Загороднюк.
І тому реформа системи допомоги – ще одна, і навіть масштабніша складова нової системи відносин Альянсу та України.
Як розповідають джерела "Європравди", цього року у НАТО провели аудит допомоги Україні, який показав, що її адміністрування (штат в Брюсселі та у Києві) з’їдає непропорційно багато коштів, і водночас ускладнює координацію різних проектів.
Тому ключова зміна – об’єднання усіх програм та форматів взаємодії під однією "парасолькою".
"Зараз у нас є трастові фонди, є програми в рамках окремих ініціатив, таких як Building integrity, Defence education enhancement program, Програма професійного розвитку, є програма "Наука заради миру і безпеки", є взаємодія по лінії генштабу, є взаємодія з агенцією НАТО з питань підтримки і постачання, є взаємодія з командувачем об’єднаними силами НАТО в Європі, взаємодія по силах спецоперацій, по стратегічних авіаперевезеннях тощо.
Так от, тепер все це ми упакуємо в один план нашої взаємодії з НАТО", - пояснив журналістам заступник міністра закордонних справ Єгор Божок, який супроводжував Загороднюка в Брюсселі.
За його словами, нова програма, офіційна назва якої ще не погоджена, буде базуватися на КПД - "Комплексному пакеті допомоги", який діє з 2016 року, та матиме єдиний секретаріат в Брюсселі та Києві.
Україна має визначити пріоритети, за якими вона очікує на надання допомоги. І ось тут, схоже, між сторонами немає одностайності.
Колишня віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, яка також знає про плани НАТО реформувати взаємодію з Україною, розповіла, що Альянс запропонував Україні визначити 5 пріоритетів, що вона вважає недостатньою кількості: "а в нас нагальних завдань, в порівнянні з іншими державами, більше, тому питання в тому, як Україна зараз відстоїть ширший пакет для себе".
Що з ПДЧ?
Якщо підсумувати викладене вище, стає очевидним, що перехід на новий формат взаємодії з НАТО є безумовно вигідним для України.
Дорожня карта адаптації стандартів із спільним моніторингом та оцінкою - якщо вона буде створена саме у цьому вигляді - зніме різночитання щодо того, чи рухається Україна у цьому напрямку, і чи виконали ми своє "домашнє завдання". Нова система допомоги збільшить практичну користь натівської підтримки. Єдиний координаційний центр має виключити історії (які, на жаль, траплялися), коли союзник надає ЗСУ допомогу, яка армії просто не потрібна.
Однак, як вже йшлося на початку, про ухвалення ПДЧ для України у Альянсі говорити відмовляються. Перехід на новий формат цього жодним чином не змінить.
А тому позиція чинної влади про те, що ближчим часом Київ не буде просити Альянс про План дій щодо членства - лишиться чинною.
Зараз в уряді кажуть, що "вважають чинною" стару заявку на ПДЧ, подану ще у 2008 році, і саме тому не планують подавати нову. Це пояснення звучить дуже штучно і непереконливо, воно радше схоже на спробу "відбитися" від звинувачень опозиції (так, у 2008 році Україна просила НАТО про ПДЧ, але відтоді змінилося геть усе, тому без підтвердження старої заявки її просто не розглядатимуть!).
Але складно не погодитися із тим, що шанси на отримання Україною ПДЧ - чи то цього року року в Лондоні, чи то наступного - дорівнюють нулю.
І питання не лише у німцях чи франузах - не забуваймо про опір Угорщини, яка давно оголосила, що блокуватиме таке рішення до вирішення освітнього конфлікту. А тому і в Брюсселі, і в дружніх до України столицях українським урядовцям та експертам наполегливо радять не стукати у стіну, у якій поки що навіть немає дверей.
Бо є інший шлях: спершу зблизитися із Альянсом; досягти повної сумісності; реформувати і армію, і цивільні безпекові структури, підвищивши їх ефективність; налагодити співпрацю із Альянсом там, де це тільки можливо. І одного дня, коли політична картина у Європі зміниться, наш вступ буде можна буде провести одним швидким рішенням.
Бо по суті ми можемо виконати ПДЧ, навіть не отримавши його офіційно.
Для цього ще за часів Порошенка Україна змінила підхід до Річних національних програм: тепер вони пишуться за зразком тих Планів дій щодо членства, які виконували нові члени НАТО.
Саме цей підхід планує продовжувати і чинний уряд - принаймні, про це неодноразово заявляв віцепрем’єр Кулеба.
А новий формат співпраці з Альянсом, який передбачає перевірку досягнутого Україною, однозначно вписується у цей план.

 

Останні приготування перед відкриттям міжнародних навчань #maplearch19.

Серед іншого було відзначено, що всі пріоритетні завдання‚ які ставилися перед організаторами у цілому виконані.
Були озвучені основні завдання та порядок дій на навчаннях.

 

Український підрозділ спецпризначення залучатиметься до Сил реагування НАТО

Кажучи про інтеграцію до колективної безпеки країн НАТО, у Командуванні Сил спецоперацій передусім згадують про нещодавню перемогу. До неї йшли три роки, продовжуючи при цьому виконувати спеціальні бойові завдання на Донбасі: підрозділ ССО отримав сертифікат на виконання бойових завдань в складі сил Альянсу.
«Вперше в історії оперативно-тактична група спецоперацій від країни, що не є членом Північноатлантичного альянсу, отримала оцінку «боєготова», – зазначив командувач ССО ЗСУ генерал-лейтенант Ігор Луньов.
Вже у 2020 році підрозділ українських спецпризначенців заступить на бойове чергування у складі Сил реагування НАТО (NATO Response Force, скорочено NRF ). Тим часом до акредитації та сертифікації за стандартами SOF НАТО готується ще один підрозділ Сил спецоперацій.
Також нещодавно українських офіцерів ССО залучали до оцінювання підрозділу хорватських спецпризначенців за вимогами NRF.
«Хорватія є членом НАТО, коаліцією вони забезпечені повністю – починаючи від транспортних засобів і гаджетів до в цілому бази за стандартами НАТО. Начебто все у наявності, утім хорватський підрозділ до NRF не проходить. Поки що не готові», – розповідає офіцер ССО ЗСУ зі складу оцінювачів. «Зі свого боку, ми підказали їм помилки. Сподіваємось, у колег все вийде», – додав він.

 

Ka-27PS

 

На Азовському судноремонтному заводі завершили докову частину ремонту та спустили на воду катер Маріупольського загону морської охорони ДПСУ «Арабат» (BG 118).

Про це повідомляє Defense Express з посиланням на «Український мілітарний портал»
Згідно з наданою інформацією на катері вже провели відновлення обшивки корпусу та надбудови з їх фарбуванням.
В ході докування було проведено зняття старих шарів фарби, проведено дефектування обшивки корпусу, її відновлення та фарбування.Окрім того, на катері було проведено ремонт електричної частини обладнання
Нагадаємо, що загалом у Морської охорони ДПСУ на Азовському морі є п’ять катерів цього типу – BG-105, BG-108, BG-110, BG-114 та BG-118. Під час активних бойових дій у серпні 2014 року було втрачено однотипний BG-119, що був підбитий пострілом з протитанкового керованого ракетного комплексу російсько-терористичних військ. Тоді загинуло двоє членів екіпажу – командир катеру Денис Пєтухов та сигнальник, старший матрос Богдан Тищенко.
Технічні характеристики катерів проекту 1400М:
Водотоннажність: 39,7 тонни
Довжина: 23,8 метра
Ширина: 5,0 метрів
Екіпаж: 10 осіб
Озброєння: в/к кулемет калібром 12,7 мм
Катер «Арабат» (BG 118), зав. № 911, побудований феодосійським суднобудівним заводом «Море» у 1994 році.

 

28 жовтня у військовослужбовців 53-ї окремої механізованої бригади подвійне свято — бригада відзначає п’яту річницю створення військової частини, крім цього, відбулися урочистості з нагоди виходу бригади із району проведення операції Об’єднаних сил.

Після виконання бойових завдань під Горлівкою військовослужбовці відпочиватимуть, відновлюватимуть боєздатність та проводитимуть бойове злагодження на Новомосковському загальновійськовому полігоні.
Привітав воїнів зі святом та вручив нагороди командувач військ оперативного командування «Схід» полковник Олександр Нестеренко.
Як зазначив командир бригади полковник Андрій Поляков, у 2014 році, на момент формування 53-ї окремої механізованої бригади, у штаті бригаді були лише шестеро кадрових офіцерів, решта — мобілізовані солдати та офіцери.
— Як кажуть, були б кістки, а м’ясо наросте! Бригада має свої бойові традиції, воювала на гарячих напрямках — в Авдіївці, Жолобку, на Світлодарській дузі, крайній раз під Горлівкою. Це далеко не найлегша ділянка відповідальності, але ми із завданням впоралися. На жаль, ми там втратили сімох наших побратимів, які спостерігають за нами з небес, вічна їм слава і шана рідним та близьким Героїв... — зазначив Андрій Поляков.
За його словами, попереду — відпочинок, відновлення боєздатності та облаштування пункту постійної дислокації бригади в Сєвєродонецьку. Згідно із вже затвердженими планами, військова частина матиме сучасне військове містечко із казармами поліпшеного типу, дитячим садком та іншими елементами інфраструктури.
Також найближчим часом бригада отримає почесне найменування, новий шеврон та гімн.

 

СИСТЕМА КЕРУВАННЯМ ВОГНЕМ АРТИЛЕРІЇ ВІД TURINGISMUS: ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР ДЛЯ ЗНИЩЕННЯ ЦІЛЕЙ

Українська компанія Turingismus розробила сучасну цифрову систему керуванням вогнем, яка здатна значно підвищити швидкість відкриття та точність стрільби артилерії. Система здійснює обробку величезного масиву даних та видає точні параметри для відкриття вогню по цілі.Про новітню систему, яка побудована за модульним принципом та технологіями країн-членів НАТО, Defense Express поспілкувався з Володимиром Щентиніним, директором Turingismus.
З початком агресії Росії Turingismus розпочала створення нової системи керування вогнем. Головною задачею було відійти від застарілих таблиць артилерійського вогню радянських часів та застосувати ті підходи, які запроваджені у НАТО.
В першу чергу було створено ядро системи - балістичну бібліотеку BALLS (BALListic Simulator), аналогічну NABK (NATO Armament Ballistic Kernel), яка розповсюджується виключно між країнами-членами Альянсу. BALLS використовує останні досягнення в галузі моделювання динаміки твердого тіла, вільно масштабується, має відкриту архітектуру побудови системи та високу стійкість до зламування завдяки відсутності файлової та операційних систем.
На цьому шляху компанія Turingismus створила балістичний процесор Postman і, як продовження обраної концепції розвитку, платформу з відкритою архітектурою - Arpos, який підтримує під'єднання численних сенсорів та іншими перефірйних пристроїв, які відповідають за приймання цілевказівок, топологічну прив’язку, навігацію, визначення метеорологічних умов, визначення установок підривників й інші функції.
Головною особливістю цієї системи є те, що вона підтримує об'єднання даних від периферії від будь-яких виробників, головне, щоб лишався відкритим протокол обміну даними із приєднаним пристроєм. Arpos виконує функції управління приєднаної периферії, здійснюючи обмін інформацією між приєднаними модулями, а також робить обробку отриманої інформації згідно з закладеною логікою.
Такий підхід дозволяє на порядок здешевити розробку системи керування вогнем. Тепер нема потреби, щоб розробка системи з усіма її компонентами була в руках однієї великої компанії, яка своїми силами їх випускає. Це дозволяє не прив’язуватися до одного постачальника і суттєво знижує вартість кінцевого продукту й дає можливість неперервної модернізації.

 

Українська компанія Limpid Armor Inc. представила інноваційну систему кругового огляду з елементами доповненої реальності для наземної військової бронетехніки Land Platform Modernization Kit (LPMK).

 

К причалу Одесского морского вокзала во вторник пришвартовались минные тральщики четырех стран НАТО: испанский ESPS "Sella", румынский "Ros Lupu Dinescu", болгарский BGS "Shkval" и итальянский ITS "Numana"

Об этом сообщает пресс-служба Минобороны.
"Отметим, что данные корабли несут патрулирование в Средиземном море в составе 2-й постоянной противоминной группы НАТО "SNMCMG2", а в Одессу они прибыли с дружественным визитом и будут находиться здесь в течение недели", - говорится в сообщении.
Планируется, что группировку кораблей посетит делегация НАТО во главе с генеральным секретарем Альянса Йенсом Столтенбергом, визит которого в Украину начнется именно с Одессы 30 октября.
"Также в рамках визита запланирована встреча руководства Альянса с представителями ВМС ВС Украины, в частности студентами академии", - добавили в Минобороны.

 

Сьогодні, 29 жовтня, у Кам’янці-Подільському стартували змагання військових інженерів видів Збройних Сил України та Головного управління оперативного забезпечення, які впродовж трьох днів визначатимуть, хто найкраще володіє військовою професією.

Конкурс приурочений Дню інженерних військ України, який відзначають 3 листопада.
Участь у змаганнях беруть кращі інженерні взводи, які стали переможцями у Сухопутних, Десантно-штурмових військах, Військово-Морських Силах та Головному управлінні оперативного забезпечення Збройних Сил України. Під час випробування оцінюватиметься здатність взводу виконувати комплекс завдань з тактико-спеціальної, спеціальної та загальновійськової підготовки. За перебігом конкурсу слідкує начальник інженерних військ ЗС України — начальник Центрального управління інженерного забезпечення Головного управління оперативного забезпечення ЗСУ генерал-майор Юрій Лукашик.

 

МиГ-29МУ2 на ЛДАРЗ. Октябрь 2019г.

 

АК "Богдан Моторс" отправило в войска очередную партию "Богдан-63172".

 

У бригаді тактичної авіації імені Петра Франка тривають польоти. Екіпажі бригади на літаках СУ-24М, СУ-24МР та Л-39 виконували вильоти вдень та вночі в складних метеорологічних умовах.

Екіпажі готувалися до бойових дій вночі, здійснювали бойове маневрування та відновлювали льотні навички після тривалої перерви.
Під час польотів визначені екіпажі бригади взяли участь у спільних тактичних навчаннях однієї з механізованих бригад на військовому полігоні, що на Рівненщині.
Професійно, злагоджено і чітко діяли всі підрозділи та служби забезпечення. Якісно та своєчасно була підготовлена інфраструктура аеродрому.

 

30 жовтня, на Державному випробувальному полігоні Збройних Сил України «Ягорлик», що на Херсонщині, завершуються фінальні приготування до тактичних навчань із бойовою стрільбою з підрозділами ЗРК «Бук-М1», С-300ПТ, а також контрольних льотних випробувань ракет до зенітних ракетних комплексів С-300ПТ, С-300ПС, С-300В1 та визначальних відомчих випробувань зенітного ракетного комплексу С-125-2Д1.

Особовий склад частин Повітряних Сил, залучений до навчань, дообладнує наметові містечка, проводить останні перевірки озброєння.
За планом навчань, бойові стрільби розпочнуться вже завтра.

 

73 морський центр спеціального призначення

Робота в команді - запорука успіху.
Саме на цій тезі базується основа діяльності МОРСЬКОГО ЦЕНТРУ - військової частини, де розвідники виконують завдання у водній стихії. А вода не пробачає помилок.
Жоден розвідник не працює самостійно. Кожен - є частиною команди, зі своєю специфічною роллю. Кожен доповнює наступного.

 

Сьогодні на Миколаївському військовому летовищі відбулась урочиста церемонія передачі Військово-Морським Силам ЗС України літака Ан-2.

На початку 2019-го року представник ТзОВ «Петрос-Н» в особі Шишкіна Єгора Сергійовича вийшов із пропозицією до командування авіації ВМС ЗС України щодо передачі в морську авіаційну бригаду як безоплатну благодійну допомогу літака Ан-2, який перебував у місті Рівне на ОКП «Міжнародний аеропорт Рівне».
— У мене з дитинства була мрія: мати свій літак, — поділився думками Єгор Шишкін. — Коли дізнався, що «Міжнародний аеропорт Рівне» через санацію позбувається надлишкового майна, я й придбав Ан-2. Я на волонтерських засадах допомагаю нашим Збройним Силам з 2014 року. Коли дізнався, що морській авіації потрібна така техніка, не вагаючись вирішив передати літак війську.
У вересні було прийнято рішення про направлення в місто Рівне групи спеціалістів інженерно-авіаційної служби бригади для визначення його технічного стану. Після оцінки було ухвалено рішення про початок процедури його передачі до військової частини.
Надалі командування частини планує передати літак на капітальний ремонт, відтак літак буде введено до строю.
За словами заступника командувача ВМС з авіації полковника Ігоря Бедзая, літак виконуватиме завдання з транспортного перевезення, підготовки льотного екіпажу та парашутно-десантної підготовки.
— Вартість льотної години Ан-2, як мінімум, у чотири рази менша, ніж у вертольота Мі-8, тож економічно доцільніше використовувати цей літак для підготовки особового складу, — додав полковник Ігор Бедзай. — Відтепер це буде вже другий літак такого типу у бригаді.
Також морські авіатори сьогодні відпрацьовували навчально-тренувальні польоти, різні види десантування: штурмовим способом, з висоти 200 м з вертольота Мі-8, плавзасобу літаком Ан-26. Вертоліт Ка-27 здійснював пошукові дії «особи, що зазнала лиха», яку на підвісці евакуював Ка-226.
Нагадаємо, що багатоцільовий гелікоптер Ка-226 надійшов на озброєння авіації ВМС торік. Понад 10 років тому він був придбаний для Державної служби з надзвичайних ситуацій, проте так і не експлуатувався та перебував на зберіганні.

 

Упродовж кількох днів у Повітряних Силах, зокрема і на базі однієї з бригад транспортної авіації, працює делегація представників Військово-повітряних сил Збройних сил Королівства Швеція. Шведські фахівці приїхали до Вінниці, аби обмінятися з українськими колегами досвідом у підготовці підрозділів військово-повітряних сил до оцінок НАТО 2-го рівня в рамках Концепції оперативних можливостей.

Як розповіли в командуванні Повітряних Сил кореспонденту інформаційного агентства АрміяInform, зазначена Концепція, до якої українські Збройні Сили приєдналися в 2004 році, створена для підвищення рівня взаємосумісності між підрозділами держав-партнерів і членів НАТО. А також для посилення їх оперативних спроможностей за рахунок використання відповідних стандартів. Залучення до консультативної допомоги саме представників Швеції невипадкове. Ця країна не є членом Альянсу і перебуває на шляху адаптації своїх стандартів до вимог НАТО. Також шведська сторона має неабиякий досвід роботи у зазначеній Концепції, зокрема в питаннях розробки документації щодо участі в навчаннях та операціях під проводом Альянсу і підготовки до натівських оцінок.
— Програма оцінки 2-го рівня передбачає вивчення здатності виконувати завдання за призначенням у рамках участі в операціях під егідою НАТО, вищий рівень бойових спроможностей і готовності підрозділів, — зазначив керівник української делегації, представник командування ПС ЗСУ полковник В’ячеслав Гріщенко. — У Повітряних Силах це підрозділи на базі військово-транспортного літака Іл-76МД та літака аеромедичної евакуації Ан-26 «Віта». Варто зазначити, що в Альянсі немає визначеного алгоритму підготовки. І те, як ми готуватимемо підрозділ до досягнення стандартів, — це наша справа. Але є чіткі критерії готовності, яким ми маємо відповідати, та критерії перевірки, за якими визначають готовність сторони виконувати завдання згідно із вимогами НАТО.
Повітряні Сили беруть участь у згаданій програмі з 2007-го. Тоді оцінку 2-го рівня пройшов підрозділ на базі військово-транспортного літака Іл-76МД. Повторна його оцінка запланована на 2022 рік. Підрозділ на базі літака Ан-26 «Віта» пройшов самооцінку 2-го рівня в межах цієї програми у 2016 році, повторна запланована попередньо на 2021-й, а оцінка НАТО 2-го рівня — на 2022-й.
Представник Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, медичні бригади якого цілодобово чергують на літаку «Віта», підполковник Вадим Бабій зазначив, що найголовніше нині — приведення внутрішніх інструкцій у відповідність до натівських стандартів.
— Наше медичне обладнання, яке нам у 2015-му надала американська сторона, відповідає сучасним натівським вимогам. Воно сертифіковане для безпечного транспортування навіть критично хворих чи поранених пацієнтів. Проте, слід адаптувати виконання певних процедур, наприклад, перекладання пацієнта з машини в літак і лікування, до стандартів аеромедичної евакуації НАТО. І ми розробляємо наші внутрішні інструкції, аби вони відповідали вимогам цієї організації.
Зі свого боку керівник іноземної делегації майор Томмі Сандстрьом подякував українській стороні за запрошення й запевнив, що шведські фахівці завжди готові допомогти, а також зазначив, що й вони отримують багато цінних порад від українців.

 

AutoKrAZ

Автокран КТА‑25 та екскаватор ЕОВ-4421 на базі КрАЗ-63221 на визначальних відомчих випробуваннях отримали позитивні висновки
Дрогобицький завод автомобільних кранів (DAK) за участі комісії Міністерства оборони України здійснили випробування армійських версій автокрана КТА-25 та екскаватора ЕОВ-4421-МУ на базах КрАЗ-63221 в заводських та польових умовах, зокрема на полігонах «Широкий лан» та «Яворівський».
За словами комерційного директора Дрогобицького заводу автомобільних кранів Анатолія Невмержицького, випробування — успішні, за їх підсумками, згідно з наказом МО України, цю продукцію прийнято на озброєння. І є сподівання на нові замовлення від оборонного відомства у рамках ДОЗ на 2020 рік.
Після відновлення роботи підприємства у поточному році його першою профільною продукцією стала спецтехніка для Збройних Сил України на базі КрАЗу. Шасі КрАЗ-63221 — стандартне, із односкатним ошинуванням коліс. Ця модель шасі 6×6 — найкращий варіант під встановлення спецнадбудов для роботи в екстремальних природно-кліматичних і дорожніх умовах.
Кранові установки на шасі КрАЗ мають ряд переваг: високу несучу здатність автомобільного шасі, прохідність і стійкість, економічність, простоту і надійність. Традиційне капотне компонування КрАЗів полегшує доступ до обслуговування двигуна при складеній та опущеній у транспортне положення стрілі, дозволяє простіше і надійніше закріплювати гак в передній частині автомобіля. При технічному обслуговуванні двигуна відведення стріли крана в сторону непотрібне, що надає додаткові зручності водієві.

 

Бм-27 Ураган.

 

Інженерні підрозділи Десантно-штурмових військ зайняли перше місце у конкурсі на кращий інженерний взвод Збройних Сил України.

Протягом кількох днів, на Хмельниччині найкращі інженерні підрозділи Десантно-штурмових та Сухопутних військ, Військово-Морських Сил та військових частин оперативного забезпечення Збройних Сил України змагалися між собою за звання кращого у різних номінаціях.
Акцент цьогорічного конкурсу безпосередньо ставився на практичній складовій. Зокрема наведенні мостового переходу з комплекту тяжкого механізованого мосту, обладнання окопу для танку, переміщення та опускання вантажу в залізобетонне кільце автомобільним краном, маскуванні бойової техніки тощо.
Окрім цього, інженерні підрозділи демонстрували фізичну підготовленість та влучну стрільбу під час армійського біатлону, а також наданні першої медичної допомоги та евакуації пораненого.
До речі, саме десантні інженерні підрозділи здобули більшість призових місць в різних номінаціях, а саме: краще виділення тяжкого механізованого мосту (ТММ), кращі екскаваторник і кранівник, а також краще маскувальне відділення.
Тож перемога в даному конкурсі по праву належить десантникам, зокрема інженерному взводу 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, який представляв ДШВ на Всеармійському конкурсі. Друге місце здобув інженерний підрозділ Сухопутних військ, почесне третє — за 70 Центром інженерного забезпечення Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України.
— Всі завдання в номінаціях конкурсу взяті із реального життя, з якими наші інженерні підрозділи постійно зіштовхуються під час ведення бойових дій, різних навчань та практичних польових занять. Відповідно і мають високий рівень підготовки, — відзначив начальник інженерної служби командування Десантно-штурмових військ ЗС України підполковник Валентин Боско.
Призерів першості буде відзначено грошовими преміями, перехідними кубками та грамотами від начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України та начальника інженерних військ Збройних Сил України.

 

Комплекс керованого озброєння 524Р для гелікоптерів Мі-8/Мі-24/Мі-2 створений з опорою на національні технології та вітчизняну кооперацію.

Бойовий гелікоптер, озброєний високоточними керованими ракетами та цілодобовою оглядово-прицільною системою з тепловізійним, телевізійним та лазерним каналами для ведення бою вночі – давня мрія українських військових. Для втілення цієї мрії в реальність наразі є всі передумови. Приватна компанія «Рамзай» в партнерстві з ДП «ДержККБ «Луч», а також черкаським заводом ДП НВК «Фотоприлад» та ДП «Ізюмський приладобудівний завод» створили всепогодний вітчизняний контур керування ракетним озброєнням.Комплекс керованого озброєння 524Р у складі основного виробу – гелікоптерів типу Мі-24, Мі-8 та Мі-2 – призначений для виконання задач цілодобового огляду, виявлення, розпізнавання та автоматичного супроводження наземних та повітряних рухомих і нерухомих цілей, а також для бойового застосування ракет РК-2В з борта гелікоптера. Комплекс керованого озброєння 524Р з ракетою РК-2В забезпечує дальність виявлення цілі типу «танк» до 10 км, а ракета здатна вражати цілі на дальності до 7,5 км.Всепогодні «очі», які запропоновано встановити на гелікоптер – поворотний оптико-електронний модуль. Він створений силами ДП НВК «Фотоприлад». Лазерний канал управління ЛКК-В ракетою РК-2В, який інтегровано в модуль «Фотоприладу», створений ДП «Ізюмський приладобудівний завод». Власне кероване озброєння – комплекс «Бар’єр-В» з ракетою РК-2В – створено на ДержККБ «Луч».До речі, саме «Бар’єр-В» з ракетою РК-2В встановлений на гелікоптерах Мі-24, які Україна у 2010-2011 роках модернізувала для Азербайджану. Гелікоптери, які отримали позначення Мі-24G («G» азербайджанською означає «нічний»), були модернізовані південноафриканською компанією Advanced Technologies and Engineering, ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» та ДержККБ «Луч». Основою для вдосконалення став створений південноафриканською компанією пакет модернізації Мі-24 Super Hind Mk.4 (Super Hind). Гелікоптери Мі-24G протягом експлуатації отримали високі оцінки від азербайджанських військових. Були позитивно відзначені ударні можливості Мі-24G завдяки використанню українських ПТРК «Бар’єр-В» та здатності гелікоптера вести бойові дії вночі.

Спойлер

У тому давньому проекті ДержККБ «Луч» вдалося виконати дослідно-конструкторську роботу з інтеграції вітчизняної бойової керованої ракети в гелікоптер Мі-24 за допомогою оборонної компанії Південно-Африканської Республіки, яка займалася постачаннями оглядово-прицільних гіростабілізованих оптоелектронних систем. Як результат в Азербайджані було зроблено близько 30 пусків українською гелікоптерною ракетою РК-2В комплексу «Бар’єр-В». Замовник залишився задоволеним, але ще більше задоволеними залишились українські виконавці, причому не тільки оплатою за обладнання та роботи. Бо саме тоді Україна наблизилася до результату, який раніше здавався нездійсненним. А саме до самостійного створення комплексу керованого озброєння для гелікоптера.
Поворотний оптико-електронний модуль ПМ-ЛКТ «Спектр»
Дальність розпізнавання цілі типу «танк»
телевізійним каналом спостереження:
тепловізійним каналом спостереження:
не менш як 8000 м
не менш як 6000 м
Діапазон дальності наведення керованого озброєння по лазерному каналу:
50-7500 м
Похибка на всіх дальностях стрільби
не більш як 0,8 м
Кути наведення стабілізованої лінії
по курсу:
по тангажу:
+/- 80 °
від + 15° до - 20°
Нині цей досвід та рішення вкотре пропонуються для української армії, гелікоптери якої не можуть виконувати бойові задачі вночі та не мають достатньої бойової потужності. З усім тим, на відміну від проектів з ПАР, а також незавершеного проекту з французькою компанією Sagem (для встановлення на український прототип Мі-24ПУ2 пропонувалася оглядово-прицільна гіростабілізована оптоелектронна система Sagem Euroflir 410 з інтегрованим в її склад лазерним каналом ЛКК-В для керування ракетою РК-2В), комплекс керованого озброєння 524Р створений з опорою на національні технології та вітчизняну кооперацію. «Єдиним виробом закордонного виробництва в комплексі є тепловізійні камери», – повідомляють у команді розробників.
Зрозуміло, що в проекті бере участь і ПАТ «Мотор Січ», а генконструктор В. Богуслаєв також поставив свій підпис на «Рішенні про організацію робіт». Фактично йдеться про унікальну схему державно-приватного партнерства, в якому ресурси приватних інвесторів відіграють ледь не ключову роль. Наприклад, всі роботи ДП НВК «Фотоприлад» виконуються коштом приватного підприємства, до того ж всі роботи з кооперації та фінансування випробувань відбуваються за обігові ресурси учасників. На жаль, держава вже звично налаштована отримувати стратегічний продукт майже без жодних внесків. Однак проект настільки перспективний, що займатися ним варто, стверджують його учасники. Ринок цієї модернізації у світі дійсно величезний, а залежність українських виробників відтепер буде мінімальною.
Комплекс пройшов перший етап льотних випробувань з успішними запусками ракет по цілях, що імітують танк чи ДЗОТ. Всі посадові особи, зокрема міністр оборони та начальник Генштабу, поставили свої підписи на документі, який визначає порядок робіт з проведення держвипробувань та постачання на озброєння цього виробу. Як очікується, вже найближчим часом комплекс 524Р буде представлений на державні випробування та переданий на підконтрольну експлуатацію в ЗСУ, а згодом і прийнятий на озброєння.
Тож з впевненістю можна стверджувати: потенціал України у створенні нових озброєнь та військової техніки дуже високий. А ЗСУ мають реальну можливість переоснащення високотехнологічною зброєю в рамках активності вітчизняного ОПК.