Женився росіянин на запеденці. І приїхали вони до родичів дружини на батьківщину, якраз у Різдво. Ну, дружина до свого чоловіка, щоб його якось розрадити та зробити йому приємне, каже: - піди, чоловіче, до хлопаків під церкву, вони там веселяться, чарчинку перекидають, потоваришуйся з ними - вони добрі люди. Але як підійдеш до них, то привітайся словами "Слава Ісусу, Христос народився!" - бо ж Різдво! Пішов чоловік, з горем по-полам, віднєкуючись та бідкаючись, що не знає місцевих звичаїв, але пішов... Через пів-години прибігає, весь захеканий, розчервонілий, ледве слово може вимовити. Дружина і питає, що сталося, Юрчику? А він заледве скрикує: - Прішол под церковь, подхожу к хлопцам, і как ти пріказивала, поздоровался с німі: "Слава Ісусу, Хрістос роділся", а оні всє вмєстє как крікнут: "Славімо Єго" - я не дурак, усрамся, но живім не дамся... вот і успєл, нє догналі...