Будні і побут копаря

В нас на вулиці +2 вітру і снігу нема, але пасмурно. І покі ще можно то котиків.

 

Шкода.
Буває. Я, звісно, далеко не гаучо, пару раз тільки сидів в сідлі, хоча коней люблю з дитинства. Але і того спілкування вистачило, щоб зрозуміти, що коні то серйозна тварина.
На ОБД зустрічав, наприклад, записи про причину смерті "убит лошадью", "разбился насмерть, упав с лошаді"...

 

Ага, фото бачили в качалці, на аватарку не схоже, але підвальчик знайомий) мініс не турбує?

 

Внешнім дісководом?

 

в ньому !
якщо відправити йому пів кабанчика, то може підєднати до товатиства _)

 

Та так, трошки побалює після тренування ніг, але на ранок все добре. Жити і тренуватися можна.

Нє, скачав якусь програмку яка шукає в мережі дрова і сама їх встановлює. Може вона із вірусами чи ще з чим, але мені байдуже скан працює, решта мене не хвилює, кампьютер то державний.

 

То шо пан К відмовився від свого телефона, і придбав собі якийсь смарфон?

Чи до такого апарата теж можна вайбер закачати?

 

Тільки тією помпою, що пан Бек на днях отримав у подарунок.
Добрий вечір усім!

 

Чомусь думав, що в нього був таксофон _)

 

Був,але він його продав https://auction.violity.com/99850125-telefon-taksofon-miliciya

 

так от, звідки в нього гроші на смартфона _)

 

Можна. Тіко не закачати - а викликати та наказати виконувати. Головне - щоб Вальбер був у чині не вище майора

 

Внесемо невеличку різноманітність в будні)



Коли починає грати бед компані, мене рефлекторно тягне взяти трубку, бо вона в мене на дзвінок стоїть.

 

Доброї ночі мабуть бо завтра знову тяжка праця, добраніч всім.

 

Ну і ще)

 

Закачати краще через Вайбера на чи нам на сайт в розділ аукціон і купити сенсорний, но ділема в іншому Ваш з часом дорощає, з огризком на кришці дешевшає

 

Бляха... Камради, оце лазив по ютубу, надибав цю пісню, сто років не чув, дай думаю послухаю... І троха накрило. Як спалах, знаєте, спогад,4 чи 5 рік, був у мене плейер касетний, іду я оце в Ніжині через площу, і слухаю... Касета була скорпів зе бест хітс чи сонгс, щось таке. Подарував її дівчинці, за якою давно приударяв... Ех, Юля,Юля, де ти зараз?) Це в 6 я закінчив, в 7 ми ще бачились а потім все... Як змінився я з того часу. 12 років минуло, а як подумати, то зовсім інша людина зараз. Де ті камради, з кимось підтримуємо звязок, з кимсь втратив. А друзі ж були як ну! Млять, та останню сорочку був ладен віддати за них)))
Остання пара, сесія, госи, на один з яких я ледве прийшов після дня молоді) Памятаю, отримали дипломи, пішли пити пиво з камрадом, пили, потім видзвонив ще один камрад, перейшли в десятку (магаз номер 10 біля універу, може хто знає) і зявилась ідея піти з пивом поступати ще раз, а чьо, дипломи є, випукний ввечері... Втрачати нема чого. Хоча, я диплома немав, бо загубили мою заяву, і диплом я отримав в кінці серпня)А саме йшли вступні іспити. Ну зайшли, постукали, там знайомі преподи, кароче, соромно всім трьом стало) Пішли на другий поверх до туалету допивати пиво) А там декан заходить, всі викинули пляшки і поникались в кабінках) Я не встиг, дав прикурити декану, поговорили з ним як чоловік з чоловіком))) Потім я в 4 ночі після випускного лізь в общагу по пожежному шлангу, бо я там не жив і мене не пускали, там ще щось пили, але я це все вже слабо памятаю, з провалами)))
А потім почалося... Розїжджалися всі по домам. Я залишався. Дня ще три-чотири... А потім провів на маршрутку двох одногрупниць, і залишився на площі один і все... Зрозумів, що все, друзів практично вже нема, з ким провів 5 років... Так, були місцеві, і однокурсники, і друзі, але в них вже було своє... Побрів на квартиру, сумував не довго, позвонив камрад, він на курс старше був, закінчив і працював в Києві а жив в Ніжині. Позвонив, я їду, ти де? Який я був йому радий! Бухали ми з ним мало не до світанку, потім прийшов додому, сів на ліжко, і, знаєте, дуже чітко зрозумів, що всьо, цей період життя для мене закінчився. Зібрав трохи речей, дзвоню камраду - Гоха, що робиш? Тільки спати ліг. -Вставай, я їду, проважай. Прийшов він, мекнули по пиву в моєму дворі, провів на маршрутку і я поїхав. Знаєте, я ще потім приїжджав за залишками речей, до камрадів і до дівчини, потім просто камрадів побухати, але такого щемкого відчуття вже не було. Відчувався дуже ясно кордон, що починається нове життя.

 

Одним словом

Я теперь скупее стал в желаньях,
Жизнь моя, иль ты приснилась мне?
Словно я весенней гулкой ранью
Проскакал на розовом коне.


Отакий ліричний відступ)

 

Всім Ноченьки! А негрітеткові з сигареткою, тим пачеВсе спілкуетесь..... Себе,з (тими) нe шкодуете!!!

 

А ото бачите, мучуся ностальгією, а всі сплять)))

 

Ностальгія 137?

 

вийшов до вітру а нас сніг валить

 

А ми вже весну бачили! А тепер і в нас снігАле... Чекаемо на краще, від того снігу

 

ага , краще ... вже розтопився ...

 

Ранку доброго панству!Почалося,сніг ідуть...