Хочу услышать обоснованный комментарий

зрозуміло, що там пишеться про Залізні хрести... не перекручуйте...

читав... а ви краще найдіть фото Р. Шухевича з періоду служби в батальйоні "Нахтігаль" і найдіть на його уніформі офіцерські відзнаки...

що у вашому розумінні "независимые источники"? документи є?

ви про інших виділених мною осіб прокоментуйте...

 

з 1941 мав німецький військовий чин гауптман (капітан), в 1942-43 — гауптштурмфюрер это из википедии там и ссылки на источники, вы задаете вопросы на которые знаете ответы, метать бисер увольте.

мне в данном вопросе хватает мнения ряда компетентных лиц...
у вас например документами подтверждается далеко не все, кроме "купы" мельниковских листовок упоминаний о документах никаких, ссылки на фильмы и т.д. это есть т.е. в ключе те же "ЖЖ" ... а чего стоит ответ в "дискусийних питаннях"- прочитал там-то, за что купил за то и продал

как бы к теме не относится.
вообще давайте по существу, что у вас так сказать в качестве основного контраргумента статьи, эти мелочи наверное разведка боем, или это все???
в №72 вы причислили себя к лагерю ОУН т.е. ваше мнение является предвзятым и на объективность расчитывать не следует...

 

значить, фото ви в очі не бачили...
вікіпедія - це основне джерело, з якого ви берете інфу? ну дуже достойно...

хто ж відноситься до цього "ряду компетентных лиц"?
почитав по цій темі побільше вашого - можете не сумніватись: і документів в тому числі...
де я давав посилання на фільми?

дуже навіть відноситься, якщо розглядати фаховість і достовірність статті, на яку ви вже вдруге посилаєтесь...
я виділив моменти лише в одному абзаці, які не відповідають дійсності...
я себе відносив до табору ОУН? де саме? не займайтесь провокаціями...

 

в данном случае достаточный, а на каком основании вывод-основной источник?

можно не выходя за "рамки" данной темы- гипотеза ponomarenko, смотрится убедительно.

№ 72 в конце, в комментарии речь шла о ком?

да кто же спорит вы вообще больше всех почитали, судя по вашей критике всех и вся

 

це не висновок, а запитання - знак "?" в кінці бачите?

і все?
різницю між гіпотезою і фактом вловити можете?

там був тонкий натяк на вас)))

 

вопрос в ключе по крайней мере для вас остается неразрешенной проблемой, ибо она не опровергнута.

 

повторюю в сотий раз "для дєтєй пріроди" (с): немає жодного документу, який би свідчив про нагородження Р. Шухевича будь-якими німецькими нагородами, немає фото, на яких би він був із цими самими нагородами, немає спогадів сучасників, які б бачили, що він такі нагороди в 1941-1942 рр. носив або взагалі б чули про те, що його нагороджували... це факти! а, що вказує на те, що він був нагороджений? та абсолютно нічого! а тому і немає чого заперечувати...

 

серьезный аргумент... то же самое опровержение- вы в антарктиде были... не видели...

 

по темі вже немає чого сказати?
а ви спробуйте заперечити мої слова і вкажіть, хоча б один факт, який би вказував, що Р. Шухевич мав бодай-якусь німецьку нагороду - уривок з документа, фото і т. д.

 

имеется масса информации о том, что был награжден, дыма без огня не бывает, какова объективная причина этого?

 

а ще є маса інформації про нацистські космічні бази і запуски НЛО... правильно, диму без вогню не буває...

я вас запитував про документи і фото - є такі?

 

Базы и прочее легко опровергается и никто серьезно это не воспринимает...А вот наличие наград нет, суд Шухевичи проиграли

 

один програли, інший виграли - і що з того?
з яких це пір український суд став розбиратись в історії ХХ ст.?
значить, жодного доказу, що Р. Шухевич мав німецькі нагороди ви навести не можете?

 

Вопрос остается открытым, доказательств которых требуете вы у меня лично нет, опровергнуть вы тоже не можете...
Не помешало бы ознакомится с "личным делом" Шухевича там кроются ответы на многие вопросы, возможно от туда и идет информация о наградах.

 

тобто ніяких доказів ви не маєте - тоді все це була звичайна писанина...
я навів два фото - за 1941 і 1942 рр. - це не доказ?

про яке ще "личное дело" Р. Шухевича ви говорите?

 

В абвере и полиции.Там должны быть доки.

честно говоря фото в качестве док-ва не тянут.

 

Що до судів то ви помиляєтесь, або неволодієте інформацією...Суд зобов'язав спростувати інформацію про Шухевича

 

Цей матеріал висвітлює саме його військову діяльність, якою він займався до останньої хвилини свого життя і присвячений 60-річчю його героїчної загибелі від кулі ворога.
У журнальних і газетних статтях, а також в окремих книжкових публікаціях, присвячених Шухевичу, досить часто використовується його портрет у військовому (генеральському) мундирі, але без погонів, не має на ньому орденів, ні медалей, ані зірок, ні орденських колодочок. Роман Шухевич майже ніколи не ходив у генеральській формі. На його портреті форма домальована художником. То як, здивується дехто, – він ніколи не був у військовому однострої? Ні, був: у польському, німецькому, і ймовірно Карпатської Січі у 1938-1939 рр.
У необізнаного читача слушно виникне питання: як так, Роман Шухевич – український націоналіст – “служив” чужим властям, які вороже ставилися до України і всього українського?
Треба знати, що ще в 20-30 роках минулого століття, спочатку Українська Військова Організація, а потім Організація Українських Націоналістів спеціально наказувала своїм членам, щоб вони набували військові звання й уміння у будь-яких арміях світу. В лавах УПА не лише рядові стрільці, а й підстаршини та старшини мали військові вишколи: польський, чеський, румунський, російський, німецький, югославський, французький тощо. Усі вони проходили ще й свої, українські, військові курси й навчання у клітинах ОУН і УПА. Наприклад, полковник, посмертно генерал-хорунжий УПА Леонід Ступницький, начальник штабу УПА-“Північ”, – офіцер царської армії у ранзі штабс-ротмістра кавалерії, в армії УНР – підполковник. Дмитро Карпенко-“Яструб” – старший лейтенант-танкіст червоної армії, в УПА – командир сотні, а згодом куреня “Сіроманці”. В 1940-1941 рр. військовими службовцями у червоній армії були майбутні члени Проводу ОУН: Іван Кошуба і Петро Федун-“Полтава”. Сотні й курені УПА користувалися зброєю, мундирами, військовими картами й різним знаряддям іноземного виготовлення, тобто трофеями.
Генерал Чупринка, як мовиться, військовик “з крові й кості”. Як відомо, за освітою він інженер, у минулому відмінний учень гімназії, зразковий студент Львівського політехнічного інституту. Якщо б він не був військовиком-командиром УПА, то напевне був би чудовим інженером, можливо винахідником чи педагогом-викладачем гуманітарних і технічних наук, а ще, як не дивно, за певних умов міг би бути й викладачем музики, бо вчився на відмінно у Вищому музичному інституті ім. Лисенка у Львові. Але, дякуючи Богові, Роман Шухевич був саме військовиком, які народжуються раз на сто років, з якого сьогодні ми можемо брати приклад і на якого рівнятися у своїй боротьбі.
Який був зовнішньо Роман Шухевич? Середнього зросту (до 170 см), русявий, міцно збудований. Погляд рішучий, зосереджений, проникливий. Звичайно ходив у куртці, підперезаний військовим ременем, у галіфе та чоботах. Завжди при зброї – на шиї чи за плечима автомат, під курткою пістолет. Завжди мав при собі натільний медальйон із зображенням Матері Божої. Роман Шухевич був релігійною людиною, щодня молився. Зраджував Шухевича його хід, це був хід добре вишколеного військовика із спортивною виправкою. Про таких, як він, кажуть – “вольова людина”.
Роман Шухевич ще у дуже ранньому віці увійшов у контакти з УВО. Його вабила військово-бойова діяльність. Молодь радо горнулася до цієї організації. Степан Лекавський пізніше згадував: “…в рядах конспіративної організації військового типу не було місця для всіх охочих. Тож у 1923-1924 рр. почали утворюватися самочинно окремі таємні гуртки з найбільш довірених знайомих; з бойовим наставленням і зацікавленням політичною проблематикою, які потайки сходилися, читали підпільні видання УВО, а згодом нелегальну “Сурму”… Вони організовували на власну руку зброю, розпитували в довірених колишніх військовиків про таємниці піротехніки…”
У такій атмосфері минали юнацькі роки Шухевича. Не можна не погодитися з думкою, що в процесі входження молодого гімназиста “у революцію” значну роль відігравала й революційна романтика. Саме вона в серцях молоді породжувала й породжує динамічну активність, відвагу й жертовність, безмежну відданість революційній справі. Очевидна річ, що з плином часу революційна романтика дещо змінюється, зокрема через поборювання нежданих труднощів, послаблення дружньої спаєності, виникнення огріхів і невдач, які оминути важко. Тільки сильніші й витриваліші з-поміж молодих поступово мужніють, набуваються розуму. Серед них, без сумніву, був і генерал Чупринка.
УВО – нелегальна військова політично-революційна організація, яка проіснувала десять років, тобто до того часу, коли вона переформувалася у військово-бойову референтуру створеної у 1929 р. ОУН. Референтуру очолив Роман Шухевич.
Генерал Чупринка відомий багатьма акціями, насамперед атентатом на польського шкільного куратора Собінського у Львові 1926 р. Це була акція помсти, яку здійснили бойовики УВО 19-річний Роман Шухевич разом з Богданом Підгайним за нищення українського шкільництва, а тим самим і за полонізацію української молоді. Також Шухевич був організатором у 1932 р. атентату на комісара польської поліції Еміля Чеховського.
Восени 1938 року Р.Шухевич подався на Закарпаття, де разом з Зеноном Коссаком, Михайлом Колодзінським вони організували збройні сили Карпатської України – Карпатську Січ. Він бере активну участь у визвольних змаганнях українців проти мадярських фашистів. Лише завдяки випадковому збігові обставин Шухевич залишився живим після окупації мадярами Закарпаття. Після падіння польської держави у 1939 році Р.Шухевич бере активну участь у створенні 1940 року в Кракові Революційного Проводу ОУН(б), очолює організацію на Західних Окраїнних Землях, організовує і проводить на високому рівні військові вишколи, через які проходили всі члени та симпатики ОУН. Р.Шухевич був тієї думки, що кожна хвилина може змусити українців узяти зброю до рук й організувати національні збройні сили. Так і сталося: в березні 1941 року він організував Дружини Українських Націоналістів і був командиром батальйону “Нахтігаль”.
Під час війни перебував у німецькому ув‘язненні, звідки втік зі зброєю в руках, щоб продовжити революційну боротьбу.
Найбільшої слави у пам‘яті нащадків Р.Шухевич заслужив як талановитий організатор і Головний Командир легендарної УПА. Він розумів, що УПА, хоч і започаткована революційною ОУН, фактично має бути всенародною, всеукраїнською силою. Адже за погодженням із Головнокомандувачем УПА генералом Чупринкою, начальником військового штабу УПА-“Північ” був не член ОУН, а прихильник середовища УНР полковник Ступницький, посмертно призначений генерал-хорунжим УПА. Також Командиром Старшинської Школи УПА “Олені” був член ОУН(м) майор Федір Польовий. Прикладів можна навести й більше. Р.Шухевич поділяв думку, що в боротьбі за Українську Державу мають право і святий обов‘язок брати участь всі громадяни, незважаючи на ту чи іншу партійну приналежність.
Роман Шухевич був високоосвіченою особою, він розумівся у всіх дисциплінах військової справи, у теоретичному та практичному плані в організації збройних сил, автор багатьох статей на військово-навчальну тематику (“Про бої в лісі”, “Про рейди” та ін.) Р.Шухевич мав різні псевда, фіктивні прізвища-псевда (“Тарас Чупринка”, ”Чернець”, ”Дзвін”, ”Чагар” та ін.), бо такими були вимоги суворої конспірації.
Загинув Роман Шухевич вранці 5 березня 1950 року в нерівному бою з військами МВД-МГБ в селі Білогорща поблизу Львова.
Ми не знаємо, де є могила Тараса Чупринки, Головного Командира УПА, який керував своєю армією майже 7 років, з них 5 років – в умовах “мирної стабілізації” після війни. Його “Воююча Україна” (цей термін дехто намагався осміювати) і сьогодні продовжує жити і боротися.

 

в абвері хтось заводив особову справу на Р. Шухевича - звідки ви тільки такий маразм черпаєте?

якраз вони чудово ілюструють, що він ні в батальйоні "Нахтігаль", ні в 201-му батальйоні "шума" жодних відзнак не носив=не отримував... що ще треба?

 

О этом и речь идет...

 

не був...

не перебував...

 

В картотеке по любому должен был быть. В немецких спецслужбах(как впрочем и во всех остальных) картотека была даже на рядовых доносчиков,не говоря уже о Шухевиче и т.д. почему маразм??? Аналог нашего личного дела, наградного листа и т.д.

 

...бо не існує таких картотек... не видумуйте...

 

вы хоть сами в это верите?
Центральный отдел ("Ц") Абвера занимался административными вопросами, ведал центральным архивом и картотекой агентов Абвера. Другой вопрос где материал сейчас?

абсолютно не верно, бойцы спецподразделений их часто не носят, зачем далеко ходить оперативники вообще форму по "праздникам" одевают

 

Там лінки на два джерела: перший, зразу на двохтомник Сергійчука, без сторінки, ну типу, лопатьте, може плюнете і не полізете. Я теж не став заморочуватися.
Другий на: I.К. Патриляк. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940—1942 роках. — Київ, 2004. стр 344. Відкриваємо с. 344, - там Патриляк аналізує праці Масловського і наводить вищевказаний текст:

... Можна припустити, що в "компетентних" установах Масловському вказали на його "упущення" і "запропонували" доповнити працю відповідним матеріалом, хоча й перша книжка дослідника наповнена фантастичними "фактами". Мабуть, буде цікаво дізнатися, що за "особистим наказом Гіммлера "головнокомандуючим" УПА було призначено командира батальйону "Нахтігаль", гауптштурмфюрера (капітана) військ СС Р.Шухевича (Чупринку)"48 тощо. ...
48. Масловський В.І Жовто-блакитна мафія. (Про злодіяння українських буржуазних націоналістів). - Львів: Каменяр, 1975 C. 59.
Зноска на зноску - посоромилися напряму вказувати таке "компетентне" джерело
Ось вам і ваша вікіпедія.

Сергійчука залишаю вам, лопатьте, мо' знайдете для себе щось нове