А вы в инете знакомились с дамами? (немного юмора)

Залежить від того кого шукаешь, познайомився, одружились, з 2009 по 2016 були разом, залишились в добрих стосунках.

 

Я начал знакомиться еще в эпоху диал-апа, когда инет был практически чист от школоты и прочей нечисти, особенно на периферии.
И неплохо получалось, я вам скажу, встречались, тусили. Так познакомился с барышней, провстречались 4 года.
По привычке и дальше сидел на мамбе (раньше это называлось Рамблер-Знакомства), когда переехал в Киев.
Здесь, конечно поразило обилие анкет проституток и провинциалок, ищущих упакованных киевлян. Но попадались и неплохие варианты.
Там же чисто случайно познакомился с нынешней женой, вот и живем уже 10 лет.

 

чисто случайно познакомились на сайте знакомств? ))))

 

где-то так выбор был большой, случайно написал, случайно ответила) случайно встретили Новый год вместе)

А если про случайности - то есть юмор. Однажды мне в аську постучала левая барышня. Я ответил, ну на всякий случай. завязалась переписка. Параллельно с другой договорился о встрече на мамбе, встретились, сходили в кино.
Потом той, что в аське, говорю, вышли фотку. Высылает - оказалось, что именно с ней я в кино ходил. Бгг. Ну я молчком.
Потом уже зимой опять объявилась в аське, спрашивает, как дела. Я отвечаю - в Карпаты собираюсь, сегодня вечером поезд (Харьков-Ужгород, и в поезде уже едут дружбаны, а я к ним должен в Киеве подсесть).
Ну она говорит, а можно с тобой? Я в шоке, ведь по идее, она меня не видела ни разу. Ну ладно, говорю, давай. Сказал ей номер поезда, вагона.
Встречаемся у вагона. У нее глаза, как шары - я тебя уже видела. Ну назад дороги нет.
Садимся за стол в вагоне. Она такая - "я не пью". Через 10 минут залпом полстакана коньяка хватанула.
Надо ли говорить, что дружбаны смотрели на меня ошарашенно все время отдыха.

 

Одні курви кругом)

 

Да как-то с тех пор как тырнетик появился знакомлюсь... Давненько уже. Не спецом, как то само получалось (в чатиках - трещалках): знакомство, переписка... Как итог встреча, а там как карта ляжет: вечер в кабаке и домой по раздельности, секс на ночь, недолгие отношения, долгие отношения... По разному было. Лет 8-9 назад тоже в тырнетике познакомился... До войны узаконили отношения (один енг всё это время жили вместе)... Теперь вот ребёнка ждём. А что смущает ? Разве не монописуально в где знакомиться ?

 

Знакомился много раз, и все было чудесно . Вот уже почти 8 лет вместе. Что я не так делал хз

 

По интернету никогда не знакомился с дамами. Только в живую. Не люблю знакомиться в транспорте и на улице, так же в магазинах и ночных клубах. Только на каком-нибудь мероприятии, в компании. Хотя могу знакомиться везде. Помните самое главное - любая женщина хочет секса. Хочет, что бы на нее обратили внимание. Хочет, что бы ее слушали (только рот раскрывать не надо). Знакомство можно начать с самого банального вопроса - какие у вас, мадам, духи? Этот запах просто сводит меня с ума. Или просто сказать ей, что такую красивую походку или маникюр вам никогда прежде не доводилось видеть. Только не говорите, что у нее неотразимая внешность. Любая дама знает у себя массу недостатков и подобное проявление воспримет, как откровенную ложь. Это можно потом применить. Ну как-то так. По больше комплиментов и вопросов про неё. Если все очень туго, то можно начать зеркалить женщину. Иногда срабатывает на подсознании.

 

Этим тоже можно пользоваться. А вообще, Я просто удивляюсь вашему везению. Где вы этих курв берете? Мне никогда не попадались.

 

(М)

Спойлер

Дійові особи
Нєзнайка, супермен-вікінг.
Гурвіник, антисеміт.
Карандаш, художник-китчмен.
Самодєлкін, матрос торгівельного флота.
Пєтрушка, мовчазний карлік у кепкє.
Буратіно, просто поц.
Мальвіна, дєвушка з голубою волоснею.
Сінєглазка, алкоголічєская подорва.
Красна Шапочка, красива, лінива, егоїстична і дурна блядь.
Артемон, чорний собака.
Мнацаканов, привид у телевізорі.

Дія відбувається в майстерні Карандаша. В майстерні розвішані розкошні вироби хазяїна, в числі яких: пофарбовані гіпсові голови піратів, попільниці в вигляді смерті та голі дівчата в рамі рококо. Біля вікна сидить Пєтрушка, мовчазний карлік у кепкє, і фарбує яєчко. На полу хропуть п'яні, брудні і голі Самодєлкін у рваному тєльнику і Карандаш, над ними верхи сидить пудель Артемон. За столом сидять два дебіла - Буратіно і Гурвіник, п'ють і пиздять. З вани долинають звуки води і веселий регіт Красної Шапочки.

Буратіно (страшним хрипким голосом). ...і слухай, блядь, от, блядь, він смотрить, шо та хуйня летить, кругом неї фари, лампи, там, всякі. А сама червоняста лампа мигає. А летить воно йому на город. От воно стало біля клуні і мига. Той мудак пиздує туда. Жінка кричить. Він тіки так: спакойна, стара блядь; а з цієї хуйні така рука його - раз, а іди сюда, - запхали в НЛО і кудись полетіли до хріна на роги.
Гурвіник. Оце і все?
Буратіно. Нє. Вони політали туда-сюда, ну там всьо такоє, прилетіли і викинули його к хуям, а чувак той після цього все на хуй забув. Його питають: як тебе звуть, а він: "бе-е". Йому показують жінку, а він: "бе-е".
Гурвіник. Та то всьо хуйня.
Буратіно. Та яка хуйня, в книзі написано!
Гурвіник. В мене кум, він в Ісайках директор бані, так його небіж раз приходить додому, а жінки нема. Він до сусідки. Сусідки тоже нема. Він сховався за піч, думає: як прийде, налякаю. Коли та блядь приходить, скида одеж, волоси так розпуска, якоюсь хуйньою намазалась і, раз, у трубу. Кумів небіж тоже все поскидав і давай мазатися. Намазався і, тоже, у трубу. Прилітає на якусь гору, ну там, де ото вони гуляють, стоїть таке крісло, в йому сидить їхній цар і всьо такоє. А та блядь каже: а ти шо тут робиш? А ну пиздуй отсюда, дає йому поліно і каже: це твій кінь, і давай, пиздуй, щоб тебе не виділи, тільки не пизди нікому, бо помреш. Він прилетів і зразу ж куму напиздів, а той мені.
Буратіно. І шо, помер?
Гурвіник. Тут же. Як ховали, то весь синій в гробу лежав.


У двері гупають.

Буратіно (до Пєтрушки). Ти, педріло, а ну-ка дай, відкрий.


Пєтрушка мовчки кида яйця і пиздує до дверей.

Гурвіник (роздивляється Пєтрушкіну працю). Блядь, якогось жида нарисував...


Входить Мальвіна, потряхуючи голубою волоснею.

Буратіно. А шо, Мальвіна, даси поїбатись?
Мальвіна (обіжається). Блядь, шо ето значить, шо у тєбя, жени для етого нєт?
Буратіно. Яка жена, ну скажи, ну при чому здєсь жена?
Мальвіна. Нє. Єслі хочете, хлопчики, тільки в рот, ето - пожалуста, ето можна, а поєбаться - дома єбайтєсь.
Гурвіник. У, жадна сука.


Гурвіник і Буратіно киряють. З ванни доноситься щасливий і дурний регіт Красної Шапочки і звуки води.

Гурвіник (неприємно отигруючись). Я одну тьолку когда-то знав. Така красіва тьолка. Но в неї, панімаєш, тільки тіло красівоє, і більше ніхуя нєту, мозги совсєм отсутствуют. Вона стрічалась з парнем. Такой хороший парніша. Він мічтав, шо він колись піде в армію, а вона його буде ждать. І от приходять вони в бєсєдку, а вона йому і каже: "А тепер єбі мєня". А він їй: "как ето?" А вона говорит єму: "от сейчас я тобі покажу, как ето". І не он її, а вона його сама виїбла. Ну, значить, він їй целку зламав, йому понравилось. А вона лежить і каже: "а тепер пішов на хуй". А він: "как ето?.." От, жалко пацана.
Буратіно. Разниє случаї єсть. Мєня тоже одна тьолка любила. Бувало, я прийду, сяду, а лягати зразу не можу, шоб не наблювать. І так і сижу всьо время. А вона, сука, подойдьот ззаду, руки на плечі положить і гладіт, і гладіт. А я їй: шо ти, стерво, мене гладиш, шо я тобі, кіт? І по їбальнику сразу - на! (Вздихає.) Любила меня.
Мальвіна. От не люблю я, кода мужики таке пиздять. І та любила, і та хуєла... Та подивіться на себе, кому ви нужні?


Входить Нєзнайка, бєлокурий супермен-вікінг, одєтий в кожаноє пальто, надєтоє на кожаний піджак. На руках у Нєзнайкі золоті гайки. З усіх карманів стирчать пачки грошей.

Мальвіна (сама до себе). Ето піздєц.


Слєдом за Нєзнайкой іде Сінєглазка. Під очима в неї бланжі. Сама вона п'яна, раскована, смердюча і нікому, крім Незнайки не нужна.

Сінєглазка. Здраствуйтє, рєбята, я вам поєбаться принєсла!
Нєзнайка (с прибалтійським акцентом). Послушай, Сінєглазка, я тєбя прошу...
Сінєглазка. От'єбісь! Надоєл! Дурак! (Ігріво.) Рєбята...
Нєзнайка. Сінєглазочка, что я таково сказал?
Мальвіна (до Нєзнайки). Простітє, у вас такой пріятний акцент... Ви нє нємєц, случайно?
Нєзнайка. Нєт, я с Прібалтікі.
Мальвіна. Ах, как інтєрєсно, скажітє мінє своє ім'я.
Нєзнайка. Нєзнаускас. Простітє мєня, я сєйчас. (До Сінєглазки.) Сінєглазочка, можно тєбя на мінутку, пройдьом до уборной, і назад.


Сінєглазка і Нєзнайка ідуть в просторну уборну, звідки в самом скором врємєні доносяться противні женські п'яні матюки і звуки ляпасів.

Мальвіна. Боже мой, я етого нє винєсу. Какой мен, какой мужчіна!
Буратіно. Мальвіна, вони в сральню пішли, а ми давай в ванну пойдьом.
Гурвіник. Та куда ж ви пойдьотє, там Красна Шапочка іщо з утра сидіт.
Мальвіна. Отстаньтє от мєня, кобєлі протівні! Я етого не винєсу! Боже мой! (Починає ридать.)


З уборной чути крики Сінєглазки: "Я їбала твої бабки, я їбала твою машину, жлоб, казьол!". Чути знову ляпаси і опять ридання. Женскій плач звучіт в унісон красиво і мощно. Його звуки будять Самодєлкіна, матроса торгівельного флоту, і Карашдаша, художника-китчмена.

Самодєлкін (скида з себе Артемона). Ха-ха, дєвушкі ридають, матроси сміються. (До Карандаша.) Антоніо, падйом! Ілі в тєбя собаку кинуть?
Карандаш. Не трогай, вона заразная. І вобщє, какого хуя? Мнє завтра на базар. Шо за блядь? Шо за розклади? Я Буратіну сказав, шоб помив посуду. Блядь, де чистота, де ікебана? Щас всє пойдут нахуй.
Самодєлкін. Ха-а. Не хуя не знаєте про матросів, салабони. (Дико реве) Напрасна старушка ждьот сина домой! Антоніо, вставай, блядь, бо щас собаку кину в єбальник.
Карандаш. Шо за Антоніо? Меня Карандаш звуть.
Самодєлкін. Ну, считай, шо ти довиябувався.


Самодєлкін швиря собаку Артемона в рило карандашу. Артемон і Карандаш верещать. Саме в цю мить з уборної приходить Незнайка. Він тихо плаче. Він сидить, охопивши голову двома руками і плечі його трясуться. При цьому весьолість Самодєлкіна сягає вищого рівня.

Самодєлкін (дико реве). Ііііій скажуть она заридає...


Самодєлкін реве і танцює чочотку. З уборної раком вилазить відпизжена Сінєглазка.

Сінєглазка (стоячи раком). А волни бєгут от вінта за кормой!
Карандаш. А зараз всі на хуй пойдуть.
Гурвіник. Дайте мені жида дружбани, дайте жида, от моя просьба.


Сінєглазка стоїть раком на півдорозі між уборною і общею залою. Вона блює і співає. З вани чути веселі звуки, іздаваємиє Красною Шапочкою. Хлопці гуляють. Не приймають участі в веселощах тільки плачущий Нєзнайка, Мальвіна і Пєтрушка, мовчазний карлік в кепкє. Мальвіна підходить до ридаючого Нєзнайки, кладе йому руки на плечі і пестить його.

Мальвіна. Давайтє уйдьом отсюда, я вас прошу, уйдьом і будєм щасліви.


Нєзнайка, кайфуючи, що його пожаліли, з усією силою б'є головою в стіну і ридає ще громче.

Мальвіна. Ну-ну, нє надо, она вас нє стоіт. Нє надо, хорошій мой. (Ігриво.) А то єслі ви нє пєрєстанєтє, то я тоже заплачу. Вєдь ви нє хотітє етого?


Відповіддю їй служать удари голови об стінку.

Сінєглазка (ікаючи). Вже всю штукатурку оббив, підарас.
Карандаш. Буратіно, я сказав, піди ото, що Сінєглазка наблювала, підмети і підбери штукатурку! Це твої друззя, я їбу ваще, шо такоє?!
Гурвіник (зніма з стіни гіпсового пірата). Жид? Шо мовчиш? Хрясь!


Пірат-жид пада на підлогу і розбивається. Карандаш стовпіє.

Гурвіник (до Карандаша). Шо, жалко жида? Може ти тоже жид?
Карандаш (злякавшись). Нє, я - украінєц.
Самодєлкін (танцює чочотку). Такий, як я китаєць.


Входить Красна Шапочка одягнута в красіву резинову красну шапочку і більш ні в що. Вона красива, гола, мокра і лінива.

Красна Шапочка. Я так устала, тут такой шум. Буратіно, дружочєк, я хочу посмотрєть тєлєвізор.


Буратіно кидається угождать красавіце.

Мальвіна (сама до себе). Курва. Вона устала - целий дєнь в ваннє сідєть, вона устала... а я не устала! Сука голая!
Красна Шапочка. Я нє голая, а обнажонная.


Буратіно включа тєлєвізор. В тєлєвізорі Мнацаканов.

Мнацаканов. А сєйчас прєдлагаю вам відєосюжет із Каліфорніі. Два пасажирських експреса столкнулісь меж собой. По прєдварітєльному подщоту число жертв прєвишаєт...


Раптово Мнацаканов помічає обнажонну Красну Шапочку, давиться і починає ікать.

Гурвіник (увєрєно). Жид. Шо смотрішь?
Мнацаканов. Я, собствєно...


Красна Шапочка починає соблазнітєльно чухать собі живіт і хіхікать.

Синєглазка (до Мнацаканова, ігріво). Мужчина, сколько вам лєт?
Нєзнайка (істерично). Я больше не можу так жить! Кругом якась хуйня, скрізь підараси. Мнє нічого не надо! Пальто? в пизду! (Скида кожанне пальто.) Піджак? на хуй піджак! (Скида піджак.) Беріть! Мєнє нє надо! (Дивиться на ноги.) Кольоса? на хуй! Беріть, все беріть! Їжте!


Нєзнайка зніма ботінки і починає знімать з рук золоті гайки. Гайки не дуже знімаються з його пухлих пальців.

Нєзнайка. Гайки йобані, блядь, не знімаються.


Плачущий Нєзнайка зав'язує з гайками, зато йому вдається знять з себе часи Ролєкс і запиздячить ними в Сінєглазку. Потім Нєзнайка знима штани і швиря їх в Мнацаканова. Нєзнайка стоїть в обтягуючих білих трусах з льогкім жовтим німбом біля хуя і страшно кричить.

Нєзнайка. Всьо! Всьо!


Нєзнайка вийма із піджака і штанів пачки грошів і починає швиряти ними в друзів. Одну пачку він швиря прямо в їбальник Мнацаканову. Мнацаканов іздає невловимий рух і з клацанням зубів хижо ловить пачку в зуби. Очі Мнацаканова страшно блищать, з рота і носа виривається хиже гарчання.

Гурвіник. Ти диви, от жидяра! А ну віддай!
Мальвіна (злякано). Він щаз нас усіх поїсть!


Баби злякано верещать і лізуть під стіл. Стоїть страшений крик. Гурвіник підбирає з полу красивий важкий шуз Нєзнайки і пиздить ним у телевізор. Роздається страшний вибух. Чорний дим повзе з разйобаной вещі на дівчат і хлопців. Всі кричать, собака Артемон виє. Спокійний тільки Гурвіник, він витира руки об штани і наливає собі портвейн.

Гурвіник. У, жидовська морда. Хе!


Всі сміються. Починає грать красива токата. Самодєлкін б'є під неї чочотку. Буратіно гладить Мальвіну, Мальвіна гладить Нєзнайку, Нєзнайко однією рукою гладить Сінєглазку, а другою помагає їй блювать. Сінєглазка блює, Карандаш малює, Красна Шапочка чуха собі живіт. Пєтрушка знаходить під столом яєчко, яке чудом не розбилося і заходиться його розрисовувать.

Буратіно (тупо). Ну так шо, завтра гуляєм?
Гурвіник. А как же! Мєсто встрєчі ізмєніть ніззя, блядь!


Завіса

 

Сестра жены познакомилась в сети с ее нынешним мужем.Вышла замуж,уехала к нему в Алжир.Сейчас ждут третьего ребенка.Вроде все нормально,только загорать ей не разрешает топлесс.

 

Когда я был старшеклассником, тоже так думал. Позже оказалось, что не любая

 

Да, камрад, такие бывают. Но радует то, что их мало их видно издалека.

 

Ну я как-то в фейсбуке с девушкой одной переписывался, звал в гости на море, но после ее фразы "я приеду не одна, а с женой" я завис минут на 5...
Оказалось лесбиянки.....Да, такое бывает как говорится)

 

Что вы все интернет да интернет. А через газету пробовали? Я в начале нулевых баловался, бггг.

 

Так и шо там дальше быть? Не договорился с ковырялками?

 

После таких слов, я бы не завис на 5 мин., у меня бы просто проц. сгорел бы нах.. ен))).

 

на что договорился?) на посмотреть?))

 

Вопросов больше не имею.

 

Тоже со своей женой познакомился - правда тогда это называлось еще ВАП мобильный тернет такой..уже ребёнку 10,двенадцать лет живёмА шо скажите делать -если вкалывал сутками,и просто физически не мог посещать места скопления дам

 

И такое было, и через аську и через смс, чего только не бывало в жизни

 

Я свого часу,знайомився і жмакав і тарабанив і в кабаках і в університеті і на остановках...помню ще СІМЕНС А35 наче був,а зв'язок дорогий,благо вибрати було з чого,кому подзвонити....
А От коли інтернет пішов повним ходом....ну то лафа пішла конкретна....доходило що аж і не інтересно було,ВЖЕ ЙШОВ І ЗНАВ,мав звичку бажання виливати в розмову і все обговорювати....)))
Навіть масові попойки на офісі робив,кенти в захваті були...роботи було з цими ФІШКАМИ всим.а про день народження мовчу взагалі...))))
І згоден,ВСІ ХОТЯТЬ ТРИНДИ-ЛИНДИ..
Але по різному проявляють,і не у всих видивишся одразу напрямок, який їх спонукае....
А взагалі саме улюблене місто це був кабак ГАБРІЄЛЛА!!!)))Якщо хто з Луганська е мене зрозуміе!))))
12 років там прожив...і там завжди і тільки там були готові і ТІПА)) с характером...

 

Ну, камрад, Луганщина... на востоке страны дамы доступные и все по симпатии.
На Донбассе вообще девули клевые, намешано кровей...

Вот южанки - Одещина, Николаевщина, те тоже ниче, но какие-то всё с выгодой
Ну а западнее Киева начинаются заповедники крокодилов

 

"заповедники крокодилов" )))))))))))))))

В Одессе тут почти все с запросами, ну как минимум квартира и машина)
Хотя шо там та квартира им даст? Сейчас с зп в Одессе норм, можно за пару лет заработать на квартиру 3х.

В Донецке еще до войны был и то проездом, вот в Харькове..... Там просто много студентов.

 

Ви маете на увазі Захід України?
Певно ви ніколи там не були, це навіть точно!!!