Гарне відео.....все так легко і феєрично...але де ж закадрові сюжети про зламані кісти, вибиті зуби...Зацепери он теж гарно стрибають...та не всі виживають...
Люди які займаються екстримальними видами спорту, майже не думають про такі речі, як зламані кістки, та вибиті зуби, тим більше про щось страшніше. Думати починаєш після першого гарно відчутного падіння. Спілкувався з хлопцями що займаються даунхілом, в кого були невдалі приземлення, на деякий час зявляється відчуття страху, інші зовсім завязували з цією справою. Зовсім безбашенні це молоді пацани, таке витворяють на трасі, коси дибом встають на всіх волосатих місцях. Інколи буваю присутнім на покатушках, трішки сам пробую, але тільки без трамплінів
Ну то як не було? Крим, 1982 рік: два лісапеди "Мінськ" і "Україна", два дурні 14-15 років, одягнені лиш у плавки та в'єтнамки, а проти нас порівняно пологий спуск десь із 3 км по грунтівці проміж виноградниками. УХ! Старт! І на педалі щосили! Ага! Випередив на старті! Шидкість розігнали вже на перших метрів ста, а на трьох сотнях метрів від старту яйця вже сжало, а сідниці упітнили... Проблема - повороти між полями під прямим кутом. Десь на пів дистанції в "України" вибило гальма зовсім... Приблизно на 1700 метрові "Мінськ", невпоравшись з кермуванням на повороті, чотко упилився у крайнього бетоного стовчика, а його керманич з воплями "Йо-о-об", розмахуючи руками ніби крилами, воспарив над виноградними рядками і при приземлені заплутався у проволоці, на якій було розтягнуто того винограда. Автор цих строк, керуючи безгальмною "Україною", слухав затихаючі позаду матюки і розумів - писець! Безумовний! А-А-А!!!! "Мать"! Черговий поворот під 90. Лісапеда понесло боком, впав, майже точно на п'яту точку. Плавки віт тертя розірвало на хрін, далі гальмував вже голою ж..... Слава богові каміння крупного не попало під гальмівний пристрій, а то б точно розірвав на британського флага. У підсумку: на "Мінську" переднє колесо стало навіть не вісімкою, його викрутило якимось дивнуватим пропелером, у того, що "йо-б" - руку зламало і проволокою порізало, і я голий, з розпанаханаю сракою, посеред гори! Підвелися, зійшлися, постогнали, один над-одним поржали. Я його "Мінську" котив на задньому колесі,а він мою "Україну" однією рукою. Так і поплентеналися і дочовгали до низу, де одному гіпсу, а мені рушника сраму прикрити дали і "тормозну точку" заклеїли пластирем нафіг, так що посрати - то є дійство достойне окремої розповіді. А Ви кажете, що у нас "даунхілу" не було!!! Та ми ж його і розпочинали!!!!!
Если живы и здоровы сами и дети/родители-неуй скиглити. Треба брати лопату та відпочивати. Я планировал полететь на отдых с женой, детей на нянек оставить, а куй. Грипп падло, у меня, у жены, у детей, у нянек, еле расчехлились с женой, малые выкарабкиваются. Перелеты, бронирования-под хвост, что-то вернули, но полинял знатно, ещё от гриппа весь движ-дешевле на Гоа от него прятаться Короче отдых удался Теперь план Б
Не Вы один так отдохнули . У меня каждый второй НГ приключения , вернее перед самым НГ Щас тоже грип с...ка , настроение новогоднее шо звиздец
Мене так на бусирі тягнули .. В мене - Україна , з умовними гальмами , зірочка зіскакувала з п'ятерні час від часу .. В друга теж якийсь дорослий лісапет . Чіпляє він мене на буксир значить , він пустий , я - гружоний металоломом )) Їдемо , вірніше він мене буксирує , та ось трапляється спуск вздовж алеї по боках якої висаджені каштани , а в торці алейки лежить колесо від Т-150 . За класикою жанру на початку спуску в мене відмовляють гальма , я з ох..ельно восторженими епітетами , рвучи в охапку гілля та листя каштанів (мабуть для вінка собі на фініші) обганяю товариша і вхерячуюсь в Т-150ке колесо , роблю сальто в повітрі та приземляюсь на узбіччя дороги на яку виходила алея . Всі , живі , цілі , моя Україна з колесом вісімкою та погнутою рамою . Так що дурості всі часи підвладні .
Ви знаєте які задні ступиці в ГАЗоні ? Так от , якби вони мені прилетіли в потилицю то металолому точно б побільшало , тільки мене б поменшало .
