А кістки бійців вермахта під дерево.

Є книжка, якийсь москаль написав, « Великая гражданская война 1939-1945» почитайте, може на ті події глянете під іншим кутом.
Здається письменник Буровський.

 

У якутов шанс поболее, только правда вместо них китайцы будут но то уже тонкости.

 

не такі самі, в лугандонівці ідуть добровільно. у мене прадід приймав участь у фінській війні. окупант? да, безперечно, але у нього ніхто не питав, чи хоче він бути окупантом, мобілізували і послали. всяка фігня по типу здаватися не підходить, оскільки в 32-гому розкулачили і вислали всїєю сім'єю в приморський край, що буде і так зі сім'єю ворогів народа при чомусь подібному догадатися було не важко.

 

Ви ідіот? Ті люди жили в СССР, і воювали за свою Батькіщину, яка б вона не була, на відміну від Вашого діда, у якого взагалі її не БУЛО- бо воював за того, хто "давав чоботи, і карабін"- просто міняв шапки. За таке треба вішати вниз головою, і тоді, і зараз. А у Вашого регіону взагалі "кримська родословна". Крим- Україна. А "власовці"- такі ж ідіоти, як і ті, що зараз воюють за "возрождение великой державы", або перебіщики.

 

Краще не ворушити тему регіонів, їх приєднання до теперішньої території не зовсім просте, до речі таки з участю росії, така вже правда, хоча до цього вона ж і рвала нас на пару з польшею, якось так., такі вже "брати".
СССР була імперією, в імперіях вассальні народи завжди воювали, і не обов'язково за свою Батьківщину, ніхто не питав.
Були ще чорнопіджачники, яким і карабіна не давали, а лише кусок цеглини, за кого і що воювали вони?

 

Камрад KAISERLEMBERG - Вас просто подводят на провокации... Не ведитесь...
Что можно ожидать от индивидума, который гордится тем, что бил лопатой останки давно погибшего солдата... Мститель мля... Герой... Не побоялся...

 

http://taras2008.ucoz.ua/publ/4-1-0-6
https://www.radiosvoboda.org/a/24587177.html

 

Чорнопіджачники- знаю, у нас їх було багато- майже всі загинули. Просто пан-галичан "перегибає палку", коли чує про РККА- а більшість Українців воювала там, і не за страх, а за совість.

 

Ото ж бо й воно ... правда Ваша ...
Але й німець, кістки якого москалиско Вітя на початку теми сплюгавив,
і той німець танкіст чий костяк кацо Валієрійович "пріложіл лопатою" ,
також не по своїй волі пішли окупантами на наші землі ... і за сімї котрі б могли
попасти в Аушвіц чи Бухенвальд не забувайте ... так чому ж тоді німецький
скелет лоптою бити а ось серусерівські у дупу цілувати ???
Якщо бити лопатою то обидвох ... якщо шанувати то теж обидвох ...
А то кур.а подвійні стандарти тут не катять !!!

...

 

"Ви ідіот? Ті люди жили в СССР, і воювали за свою Батькіщину, яка б вона не була,
на відміну від Вашого діда, у якого взагалі її не БУЛО"

У 1919 році поляки перемогли ЗУНР і мій дід й справді втратив свою державу ...
У 1921 році москало-комуняки перемогли УНР і Ваш дід стратив свою державу ...
Мій вимушений був служити у війську польському, Ваш у москальській армії - і знову
ситуація у них однакова ... то чому Ви вважаєте що Ваш мав Батьківщину а мій ні ???
Якщо Ваш "воював у РККА за свою батьківщину ... то й мій у Вермахті з таким
самим успіхов воював за Україну як і Ваш ... Блін анекдот з Вами ...

"на відміну від Вашого діда, у якого взагалі її не БУЛО- бо воював за того, хто
"давав чоботи, і карабін""

Та може і так ... але виходить мій дід був мудріший, оскільки мій воював
за тих хто давав чоботи і карабін ... а Ваш воював за тих, хто у нього і карабін,
і чоботи і навіть останню криюху хліба забрав ... крім того, Ваш того окупанта
вважав братом а його окупаційну державу ще й "родіной" вважав ...
Може ти не того ІДІОТОМ назвав ???

"А у Вашого регіону взагалі "кримська родословна"."

Зате не москальська ... бо знаю що "родословна" у москалів,
а в Українців - РОДОВІД

"А "власовці"- такі ж ідіоти, як і ті, що зараз воюють за "возрождение великой державы",
або перебіщики." "За таке треба вішати вниз головою, і тоді, і зараз."

Так і Ваш дід перебіжчик, раз перебіг на бік РККА, котра розгромила Українську державу.
Чому ж тоді Ви його головою у низ того самого ... ну ви зрозуміли ...

Маргарин комуняцький у три шари, камрад, на твоїй голові ще ...

...

 

"а більшість Українців воювала там, і не за страх, а за совість."

Коли мені кажуть що Українці в РККА захищаючи Україну,
я відразу якось тупію ... !!! Скажіть мені а від кого вони захищали
ту Україну у рядах РККА ... ??? Німці в Україну допіру прийшли у 1941 році
а Україна з 1921 р. вже 20 років була окупована, 20 років її грабували, Українців
міліонами вбивали, мордували голодом, грабували забравши землю, хліб, худобу,
міліони вивезли у Сибір і так далі ... коли прийшов німець, то нічого не змінилося,
ба навіть більше, при німцеві було хоч невелике але полегшення ніж при москало-комуняках,
то де кур.а, я запитую, у тій пердоленій та гавняній РККА совість ... ???!!! Чому совість РККА не
казала захищати Українців до приходу німців ... ??? Чому не казала та совість захищати
Українців і після того як німця прогнали адже й після 9 МАЯ, після так званого
освобождієнія 1945 року, Українців і далі вбивали, грабували та вивозили до Сибіру
на голодну смерть сотнями тисяч ... ???!!! Де совість тих хто ніби то захищав Україну
та Українців у рядах РККА ... ???!!! Мало того, коли Українців у 1933 році мордували
голодом, то совість РККА казала стояти у заград загонах і вбивати усіх, хто хотів покинути
територію штучного голодомору !!! "Хороше" сумління, нічого й казати ...

І найголовніше - коли у 1941 році в Україну прийшли німці, то вже нічого
було захищати ... усе погане що Гітлер планував зробити з Україною у випадку
перемоги Третього Рейху, до приходу гітлерівців із нами усе це зробили вже москалі ...
Правда німці, на відміну від РККА, нас не кидали на москальські окопи із цеглиною у руках,
при поляках та німцях мій дід селянин мав паспорт як людина, з приходом РККА паспорта
для селян були скасовані а самі селяни були прикріпачені до колгоспів !!!

О яка "совість" панувала в РККА !!!
Виходить безсовісний вермах дорівнює "совісній" РККА ???!!!

...

 

я не буду вдаватись у хащі теми але поставлю вам усім присутнім лише одне питання. мо хтось таки за стілько років дасть на нього відповідь. так от. у 1918 році червона орда прийшла та окупувала на той час визнану усіма світовими державами УНР. тобто червоні окупанти. так? так! а от тепер і саме питання так чим червоні кацапи зразку 1918 року відрізняються від червоних кацапів 1920року, 1922-25, 1932-33, 1937, 1939, 1940, 1941, 1943, 1945, 1946-47, 1951, 1953, 1956, 1965, 1968, 1971, 1979, 1986-89, 1990, 1991, 1992, 1994, 1999-2000, 2008, 2014 років. чим вони відрізняються, га?

 

тут у вас две темы все вместе, одно это у кого диды длиней а другое как с косточками дидов поступать, даже если они не были правильными.


У свободного человека выбор всегда есть. Один из моих решил не коллабоционировать за что и был сразу расстрелян. С кем коллаборационоровать лучше было это тоже зависит от точки зрения дида и обстоятельств на месте. Тут к общему знаменателю нам ни как ни прийти. У моей семьи и семьи жены, коцапско большевисткое и немецкие оккупации разные были, правда все плохие, большинство с летальным исходом и лагерями и от немцев и от коммуняк. При большевиках некоторые диды тоже приспосабливались и не голодомором ни лагерями не были тронуты, так что для них кто больше Украинцев убил это только статистика, не персональный опыт.

Тут в топике правда нет дидов померярся в одной лиге с реальными садистами палачами, так что по большому счету наши диды и в вермахте и РККА особо не отличились.

Наши диды свой выбор зделали, поэтому важнее какой выбор зделаем мы, какими дидами будем мы для наших внуков когда через лет 50-60 когда они собирутся на старом, добром Райберте обсудить кто что делал и где был. Этот выбор мы можем зделать и зделать его сегодня.

 

да еще по поводу косточек. С любой точки зрения, это имеет смысл для живых более чем для мертвых, чисто символически. Сложный вопрос и сугубо личный. Хоть и нет резона воевать с костями и как то их бить, я не вижу правильным хоронить защитников Украины на одном кладбище вместе с моторолками и захарастами, христиане они или нет.

 

уважаемый индивид .я свою историю рассказал не от гордости , а от горя. чтобы никто не поступал так как я по глупости и молодости. я признаю что тогда был не прав. сейчас я бы точно так не сделал. почитайте внимательно начало темы. а то уже все забрызгали слюнями

 

тільки початок ,,звільнення" http://argumentua.com/stati/krasnyi-terror-zverstva-sovetskoi-vlasti-dokumenty-i-foto-18

 

Вот читаю и назревает вопрос... 5 год война идёт... что лично вы сделали кроме постов на райберте?

 

Бред с мертвыми воевать. А с костями нужно быть поаккуратнее. Имел сам когда то печальный опыт.

 

У всі часи у історії, для кожного завжди була своя правда, та своя віра, яка як не дивно для інших, виглядала тільки брехньою та зрадництвом. Так було, так є, і так буде!

 

Шановне товариство! В цій темі Ви пробуєте знайти кожен свою правду, але це нікому не вдасться, бо війна наскільки все змішала, що ...
Розкажу Вам про свою сім'ю. Місяць назад померла моя мама, яка все свідоме життя доглядала за одною братською могилою.
Йшов кінець липня 1944 року. Раптовою атакою радяни прорвали лінію фронту і зайняли частину села. Нашвидкуруч переобладнавши другу лінію мадярських окопів, зайняли оборону. Наступного дня мадяри почали контратаку, але спочатку вдарила їхня артилерія... Місцеві люди заздалегідь поробили сякі-такі сховки і ховалися туди. Моя бабуся схопила півторарічну маму і кинулася до сховку прямо поперед лінією окопів. Не добігла якихось 10-15 метрів до сховку, впав снаряд і сильно поранив бабцю в ноги. Вона впала і сильно кричала... Радянський лейтенант дав команду солдатам "Добить". Люди бачили, як кілька солдатів вистрелили, але явно не хотіли попасти в бабцю... Тоді офіцер розлютився, схопив у салдата гвинтівку і добив бабусю. Почалася атака мадярів... Тіло бабусі лежало так, що мішало офіцерові бачити поле бою і він послав солдата відтягнути тіло вбік. Люди чули як солдат якоюсь каліченою мовою крикнув офіцеру "Ребенка жива!" У відповідь команда - "Добей штьіком"... Через кілька хвилин в сховище до сусідів заповз солдат незвичної азійської зовнішньості ... і витягнув із згортка шинелі мою маму... Пробував щось сказати людям незрозумілою мовою. Потім атака мадярів, контратака радянів... На полі бою залишились тіла моєї бабці, трьох мадярів, радянського офіцера і ... солдата азіата. Трофейна команда забрала документа і залишила тіла на спеці... Сусіди поховали всіх у спільній могилі... Моя бабця лежить у верхньому ряду між своїм вбивцею і рятівником дочки.
І продовження: на ОБД є списки загиблих того дня. Серед них виділяються старший лейтенант з Київщини із прізвищем на -енко, і солдат-бурят...

 

1. Хоронив загиблих ветеран першої світової, який на фронті був санітаром. З його слів рана у бабці була несмертельна, хоча ногу, напевне, прийшлось би ампутувати...
2. Зі слів мами, коли вона підросла, то висловила жаль одному з тих, що похоронили її маму разом з воєнними (той був ветераном ПСВ - чомусь у всіх випадках захороненням займались старі вояки, напевне це було звичне). Якщо його відповідь перекласти сучасною мовою то вийде щось таке "Не шукайте у воєнних могилах героїв і зрадників, нема там вбивць і рятівників - там лежать жертви".
ПС. Тепер моя черга доглядати за могилою...

 

Це все дуже вже схоже на легенду, яку розповiли його мамі, та вона передала йому. По перше не зрозуміло чому односельчани поховали землячку разом із зайдами, не могли вирити дві могили?! Вона не мала родичів в селі? Якось дивно, так скажемо, хоча можливо..
Потім розповідь , що при артобстрілі поранило саме ноги , вона що на міну стала? По ідеї від вибуху снаряда вони б найменше постраждали, осколки під кутом ввер ішли б , і сікли тулуб, наносячи смертельні рани, тоді розстріл це акт милосердя, з його сторони, але наголошено що саме ноги, хз..Як це вона мала впасти щоб перегородити йому огляд?
Ну і зовсім вже жах, добити дитину багнетом.
Схоже на пропананду, бо так залупатись йому не з руки , щоб ті солдати його ж в спину не шльопнули.
Вважаю що при переказі приукрасили сусіди, чи хто там. Хоча лайна на війні дісно було достатньо.

 

Не мало, камраде, зважаючи на свої можливості ...

1. Не кличу в Україну ху.ла !
2. Не став москальським колаборантом !
3. Не розповсюджую "рузький мір в Україні" відмовившись
від використання москальської мови !
4. У 2014 році мав привілей збирати "усе потрібне" в околишніх
селах для хлопців на фронт.

Може й небагато, але ж у кожного свої можливості
і свої обмеження ...

А назагал не можу збагнути чого Ви особисто на мене взїлися ... ?
Я ж кісток ваших пращурів саперною лопаткою не бив, проти України
не воював ... то чим я особисто Вам не сподобався ... ?

...

 

Я застав на цьому світі тільки одного свідка того випадку - їй на той час було 20 років, тому сприймала світ більш-менш реально. спробую відповісти як зможу на запитання:
1. Чому не викопали могилу - село ще більше місяця перебувало в зоні бойових дій: мадяри закріпилися на гірських вершинах і радяни їх безуспішно атакували. Могили в той час не копав ніхто - стояла спека, а по кожному хто піднімався на ноги била мадярська артилерія (без розбору військовий чи цивільний). Вбитих хоронили ночами по вирвах. Моїй бабці (і тим хто з нею похоронений) повезло - жили поряд із старим кладовищем, де мадяри викопали лінію оборони, то їх поховали в одному із цих окопів.
2. Вивчав журнали бойових дій двох радянських полків, де були вказані напрямки контратак мадярів. Місце де вбили бабцю справді закривало огляд тим, хто були в окопах.
3. (Вже зовсім з розділу легенд). Дід в 1943 був вивезений на роботи до Німеччини. Після повернення одружився вдруге, скоро помер і мамі несолодко жилося з мачухою, то вона часто проклинала, того хто її осиротив. А потім їй присинилась бабця ( як впізнала не знаю, бо навіть фото бабці не залишилось) і сказали "Не клени дитино - від мого крику той совіт зійшов з розуму"
4. Написав цю історію виключно для того, щоб сказати, що по останках ми не можемо визначити якою людиною був загиблий, як і не знаю, з якого боку від бабусі лежить вбивця, а з якого - рятівник.