Нагорода повернулася в родину ветерана

Усім доброго часу доби!

14 жовтня цього року у свято Покрови Пресвятої Богородиці, коли в нашій державі святкують День захисника України, волонтери Черкаського обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Закінчимо війну» передали родині Горідьків із с. Млієва Городищенського району Черкаської області медаль «За відвагу», яку їхній чоловік, батько, дідусь і прадідусь отримав за подвиг у часи Другої світової війни. Ще хлопчаками сини ветерана десь згубили нагороду… Але волею долі вона з’явилася в наш час.

Дану подію висвітлено в місцевій районній газеті «Вісник Городищини» від 26.10.2018 №43. І ось нарешті я отримав твердий примірник видання на руки!

У Черкаському обласному осередку Всеукраїнської громадської організації «Закінчимо війну» я з весни 2012 року і давно хотів провести таку меморіальну акцію, як повернення знайденої на місцях боїв нагороди в сім’ю ветерана. Але за ці роки в ході пошуків мені не пощастило знайти нагороду.. А купляти на аукціонах ордени та медалі, знайдені в інших регіонах та ще й не особисто, було якось не до душі. 2 вересня мені зателефонували батьки дружини й повідомили, що під час збирання врожаю картоплі тесть викопав подряпану медаль «За відвагу»… Мабуть, Бог вирішив, що настав час знову з’явитися на світ цій медалі, і мені було дуже приємно, що саме моїй родині доручено повернути її.

Не буду втомлювати вас монологом! Усе читайте у прикріпленій статті! Я її трохи підрізав, щоб була можливість прочитати.

Хочу подякувати:
- голові правління Черкаського обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Закінчимо війну», камраду АлексгоР за те, що надихнув на пошуки;
- камраду NAVS79 за допомогу в пошуку нагородженого;
- камраду Черная гвардия за якісну реставрацію;
- редакції районної газети «Вісник Городищини» за інформаційну підтримку;
- родині Горідьків за пам’ять, порядність і щирість.

Із повагою –
Микола

 

Ветеран Горідько Дмитро Іванович; вдова ветерана Агрипина Матвіївна з синами Петром та Василем.

 

Нужное дело,молодцы.

 

Достойный поступок!

 

Помпы то сколько, как будто установили личность неизвестного солдата, нашли его семью и отдали награду которая была с бойцом. Дети в огороде потеряли награду отца, который к слову с войны вернулся живой, теперь она нашлась....не нормальная тема для газетной статьи, еще бы по 1+1 показать

 

Да, и по ТВ показать было бы неплохо. И пару подобных роликов и передач поставить на все профильные темы ауков, где копанными наградами торгуют, вдруг кому благородная мысль в голову еще раз придет... К сожалению, таких, как Вы, alf, на сегодня - подавляющее большинство, и им этого не понять, это ж нада - цельных 400 гривасов каким-то сельским жителям отдать за просто так да еще с рамочкой, время тратить... И, тоже к слову - дети теряют и более дорогие вещи родителей, за этим не уследишь, а процедура определения по номеру награды и розыск родственников в данном случае точно такая же, как и когда награда на погибшем - ничуть не проще... Сделайте сами что-то подобное, потом будете умничать в чужих темах.

 

Ну я наград не продавал и не покупал никогда. Не, то что нашли, вернули, я считаю это нормальным, НОРМАЛЬНЫМ, понимаете поведением. А когда нормальное поведение начинают выставлять на показ, это уже херня какая то. Как вы говорите "цельных 400 гривасов" не заработал? Ну так и не безвозмездно же передал, а заработал на этом пирар и удовлетворение своего ЧСВ. Вы смысла моего поста не уловили совсем

 

Я смысл Вашего поста прекрасно уловил. Постебаться. Пиар - это когда плакаты, фуфлыжная реклама намерений, лживые поздравления официальных морд каких-то партий на фоне чего-то там к определенным датам и списанный по карманам под эти дела "бюджет". В данном случае я вижу, что человек заморочился вопросом, довел дело за свои личные деньги до конца и очень скромно двумя фотками об этом факте тут сообщил. Что тут смешного (из фигни раздули тему) или унизительного (подумаешь - дети потеряли, а он нашел), я в упор не понимаю. Он заслужил не только всяческую похвалу и уважение, но и правильно сделал, что создал такую тему. Вот Вы наград не покупаете и не продаете, а если бы были в теме, то знали бы, что буквально на пальцах можно пересчитать людей и случаи за последние годы, когда копанные награды безвозмездно выкупались, реставрировались и передавались родным. Таких случаев не так много, слишком велика тяга к баблу у населения. Поэтому назвать такое поведение ТС нормальным никак нельзя (нормально - это забарыжить тут же свежую копанинку), это - скорее исключение. Говоря короче. Вред Вашего поста в том, что критикуя совершенно незаслуженно человека, реально сделавшего доброе дело - Вы тем самым отбиваете у него и остальных охоту повторять что-либо подобное в дальнейшем. И было бы очень правильно, чтобы, в следующий раз выкопав медаль, например, Вашего деда, кто-то, прочитав до этого Ваш пост, её просто продал... Любой человек подсознательно любит похвалу и не любит критику, вопрос лишь в том - заслуженно или нет мы его критикуем или хвалим. И желание честно получить простое одобрение - это очень мощный двигатель в любой работе, ничего плохого в этом нет. А про свои добрые дела Вы можете умалчивать - это уже Ваше право..

 

..."Как будто установили личность неизвестного солдата, нашли его семью и отдали награду которая была с бойцом.."

За каждой наградой стоит судьба человека, который отдал частицу своего вклада, чтобы вы и мы сейчас жили.
И не важно, выжил он или нет. Неважно.

Никто ничего и не выставлял "напоказ" Человек просто порадовался тому, что награда вернулась в семью и поделился этим с нами.
Я очень рада, что есть, остались еще такие люди, которые выкупают награды у барыг , которые торгуют солтатскими судьбами и возвращают их в семью.

Не будет счастья у таких людей. Не пойдут впрок им эти деньги.

А Вам AtomFantom мое уважение и благодарность, за то, что Вы делаете.

 

Усім доброго часу доби! А я і не бачив, що тут така переписка була... Мабуть слід і мені висловитись. На мою думку насьогодні меморіальній роботі не приділяється стільки уваги як за часів колишнього СРСР, коли чи не в кожній школі діяв гурток пошуковців, коли писались листи ветеранам, коли в газетах друкувались оголошення про пошук того чи іншого ветерана, чи прохання відгукнутись ветеранів тієї чи іншої військової частини. Активізація та завзятість у здійсненні меморіальної/пошукової роботи з кінця 60-х років мали б за увесь цей час до наших днів виховати у населення відповідне відношення до ветеранів, нагород та ін. Але, що ми маємо насьогодні? Я після тої нагороди став уважнішим до тем про знайдені копачами нагороди. Як виявилось їх знаходять регулярно. І регулярно вони відправляються на аукціон. Майже ніхто не замислюється над питанням про пошук родичів ветерана та повернення нагороди. Так, зустрічав в деяких темах повідомлення про те що є бажання знайти ветерана і повернути нагороду, але після того як люди починають розуміти що то треба зусиль докласти, гроші витратити, то на цьому все...
На такому фоні повернення чудаком нагороди для більшості людей є незвичайною подією. Бо як це?.... Не замутив, не продав... Віддав?! )) А місце для інформації про незвичайні події як раз у місцевій газеті. Дійсно, якби повернення загублених нагород було звичайним явищем, то і увага до цього не була б такою особливою. І в газетах би такі новини думаю не друкували б часто.

Сама газета із даною статтею є документом яким зафіксовано факт передачі знайденої нагороди. Вважаю, що меморіальна робота насьогодні потребує більш широкого висвітлення у ЗМІ. Щоб люди знали як ще можна вчинити, коли ти знайшов втрачену нагороду. А не тупо: Скільки коштує? Чи буде інтерес на аукціоні? І т.д.

Пропіарився я? ))) М-м-м.... Думаю що мене як до того ніхто не знав в широких верствах населення так і зараз ситуація не змінилась. Що є той піар, що не має. Та і не було в мене такої задумки: рекламувати себе особисто. По характеру статті це видно. Тут ви друже alf301273 щось самі не розібрались що до чого. А ось ваша увага до моєї теми дійсно мене піарила, але лише кілька днів у березні )) Правда користі від того я теж не отримав.

Усім хто за мене заступився - дякую! ))

Насьогодні придбав на аукціоні низку копаних нагород в рідній Черкаській області. Якось таки цей вектор меморіальної роботи теж треба тримати. Потихеньку зробимо пробивку, спробуємо пошукати родичів ветеранів.

Далі буде!