Пане moranno, ма"ть вживали совіцьке сухе з автоматів, по 20 коп., "гнутьіе и юбилейньіе монетьі не бросать"?
піду мабуть зніму газове обладнення з котла та спробую дровцями протопити. бо оце вже і приморозки обіцяють на ніс між пятницею та суботою
Хто зна, на кой в Криму потрібні були і пивні автомати. Винні я бачив в Алушті 75-80, дід ними користувався, а я стояв на шухері від бабці. Ще й пепсі-коли там напивався на рік вперед. "Ех, юність парубоцька" )М(
Навіть не бачив таких автоматів. А ось копані старі 3, 2 копійочні монети користував в таксофонах та купляв газіровку.
А хто лiсапета шукав - осьо ! Борозди , якто кажуть не зiпсуэ.... https://auction.violity.com/8889109...tyam-polnyj-komplekt-dlya-sbora-igrushka-sssr
це моя незбувшаяся мрія дитинства. мати такого коника з бричкою. я просив бабцю купити мені таке але мені відповіли що ти маєш ровера а ровер набагато ліпше. але в моєму дитинстві коник був білий. отакоєот
да, тяжке дитинство не тільки у вас було я теж мріяв про коника, а мені відкрутку і молоточка наподарували, приходилось часи ремонтувать
в мене батько вже років 3 як зняв з грубки газового пальника і назад ставити не збирається - палить дровами.
Я навiь i не мрiяв . Бо казали менi те саме - самакат то твоэ фсьо ! Цiкава Таких лошадок в СССР c 50-х по 80-е годы выпускали на нескольких заводах оборонного и металлообрабатывающего комплекса в линейке товаров народного потребления. Например, на московском заводе “Салют” и на омском авиационном заводе “Полёт”. В 70-80-х годах цена этой игрушки была – 21 р. 50 коп. (Средняя зарплата 80-120 руб.) (Два дня працi у жидiв ))))) Подобную игрушку могли позволить себе купить немногие. За-то во многих парках лошадку или педальный автомобильчик можно было взять на прокат. Правда, прокатные агрегаты далеко не всегда были в хорошем состоянии, может поэтому у многих в памяти осталось не очень приятные впечатления от катания. Пишут, что лошадка была ужасно неудобная, неповоротливая и скрипучая. Поэтому даже возникло такое выражение “конь педальный” обозначающее, мягко скажем, туго соображающего человека. На сколько я помню, управлять ей было действительно сложнее, чем педальным автомобилем, за-то как лошадка перебирала ножками, как-будто и вправду бежала. Это приводило в полнейший восторг. Оказывается, “конь педальный” вовсе не разработка советских инженерных умов, а прямой потомок английских викторианских лошадок-качалок. Вот так-то.
я теж. але дуже в цім році квітен затягся а дров ніц((( от і поставив , дні три опалював десь. так і залишився. зараз теж дров ніц але хоч трошки десь на тиждень-два вистаче а там як карта ляже. якось перезимую.
