Я позавчера маму сжёг в крематории. Месяц назад случился инсульт. Супруга так же. Пыталась вытянуть за уши. Итог: кремация. Завтра заберём урну с прахом. Не факт что прах именно её
да обнадеживающие слова, для человека с таким горем, а что лучше руки сложить и ждать своего конца? лучшему промолчать, чем такое говорить...
Ні в якому разі! В липні 2015 року в мене виявили пухлину 7х7,5см біля аорти. Лікарі в Луцьку сказали, щоб їхав додому помирати, бо лишилось мені 3 місяці максимум, а на дворі вже 2018. І два тижні тому їздив на обласні змагання по туризму) Що ж вже вдієш, треба пройти всі ці кола пекла. Бажаю швидкого одужання! + закинув пару сотень, наразі більше не можу..
Никогда не сдавайтесь! (1-е правило спецназа). Присоединяюсь к пожеланиям выздоровления, и чуток закинул на карту. Главное, чтобы все хорошие люди были здоровы.