Имейте терпение, на поле штуки три объектива точно ненавязчиво бегали вполныйроствсоветскойформесрединемцев
Огромное спасибо всем участникам , организаторам и зрителям которые не смотря на плохую погоду пришли посмотреть на сие действо. Было круто, порадовала тактика, новые знакомства с камрадами и принятие в 172 ir , что особо радует!) Привезенная техника союзников, танк и антураж на высоте!
Приятно посмотреть что у основного большинства немцев,98к а не вездесущие карабины и винтовки мосина.Качество рекона все таки растет.Спасибо за хорошие фото.
Доброго дня камеради, товариші, френди, приятелі, друзі, браття! Ось вже і пройшов тиждень з того дня як я з однодумцями заїхав на історико-меморіальний комплекс жертв нацизму, відомий всім нам як каміння ставки А.Гітлера «Вервольф». В перший день я був сповнений оптимізму, злості та енергії провести найкращий «Вервольф» у своєму житті і на тому закінчити мучати ці історичні брили нашими іграми в історію і намаганням комусь щось нагадати та розповісти. Спочатку я відчував себе сержантом Білко (х/ф «Сержант Білко» США 1996р. – тут і надалі примітки автора) якому за мінімальної підтримки необхідно запевнити приїджих гостей що до їх приїзду все готово)) Що намети які військові просто привезли і скинули в одному місці необхідно ставити саме посеред ночі і під дощем, що їжа обовязково буде але потім, що погода обовязково стане кращою зранку і т.д. І вже перші прибульці з Хмельницького повірили в це і допомогли ставити намет для німецькоі сторони. Далі почався «Зоряний десант» (х/ф «Зоряний десант» США 1997р.) з болгар з ракією, з «британців-шотландців-бельгійців-австралійців» з віскі і «американців» з технікою і табором. А дощ не вщухав, як будь-якому фільмі про вєтнам (будь який фільм про вєтнамську війну США). Знесилений я заснув і мені наснився дивний сон – ніби прийшли до мене представники британської співдружності і просили у мене землю для побудови нової імперії, а я величаво сказав їм: «Кемська волость? Забирайте! Від «Вервольфу» не убуде» («Іван Васильович міняє професію» СРСР 1973р.). Прокинушись, побачив що Апокаліпсіс не сьогодні (ну ви зрозуміли)) з задоволенням побачив що всі прибувають організовано, Одесити ставлять табори, американці ведуть караульну службу, погода не покращилась а погіршилась, УПА веде просвітницьку роботу серед тих хто напередодні захворів і навіть гер гаупман прибув в чудовому настроі! Окремо варто розповісти про такику. Вона видалась як ніколи гарною бо ні я ні Лютцов на неї не поїхали))) Потім була тяжка ніч. А тут про не приємне – невже так важко самому зрозуміти що вночі не варто стріляти та вибухати? Лише американський табір був взірцем тиші – чи то через дисціпліну чи то через брак схп)) І ще раз наголошую кухня і все що біля неї не ігрова зона і там нема суперечностей між таборами і вона не входить в можливу зону диверсій. Також наполегливо прошу в стані піднесення не намагатись наповнити своєю кровю пожежний бассейн. Зранку ті хто вижив в намаганнях долучити болгарскі частини до культури вживання алкоголю виглядали шикарно! Про сам бій скажу коротко – мені сподобалось! І глядачам сподобалось! Дякую всім що завітали! Чекаємо нарік))) П.с. Невже ніхто мене не фоткав такого гарного? Киньте фоток бо у мене не було часу фоткатись)))
https://reibert.info/attachments/dsc_0210-jpg.12563040/ ану просветите что это за ппш такой с магазином от мп?
