Э шо вспомнiть , але нема шо паказать . Сьонi як нiколи у генделю тiки кохвiэ . Тьху. От. Висновки зробили . Бiльш не повториться.
Оце тількино друг отаке прислав. Написав щоб забув мій номер. Зараза.... Піду щось шукать на кухні.....
В7 доброго ранку !!! На дворі +20, але нас не на..... _))) З неділі похмуро та вітрянно, аде пігтури нижче 30 не було ! Отже, ранкова кава та до маленько п'ятничних та хфілософських справ !!!
Ранку доброго всьому панству!Хмарно з проясненнями,+16С.Іти лагодить веломашину,бо на роботу пішки в облом 700м іти
вітаю панство. знову з вечора заснути не міг а ранокм оце прокинувся рано. мабуть такі нерви вже нікуди не годяться
вона нікуди не минула а ось тілько розпочинається. а вислів? вислів то звичка. важко ломати старі звички, вподобання та звикати жити інакше. тож і кажу за старою звичкою, за інерцією
А шо там ховати і не показувати? Бараболя-челендж Галичани — найбільш ритуальна субкультура з усіх, котрі коли-небудь існували. Індуси, ацтеки, полінезійці нервово курять в сторонці, коли мова заходить про мешканців Тернопільщини, Франківщини та Львівщини. Безліч дрібних і не дуже забобонів, звичаїв, порядків, почерговостей, укладів, навіть законів переслідують галичанина усе життя і, зрештою, стають його частиною. Старий рік для автохтонного галичанина завершується не 31 грудня, а жнивами і городніми роботами. Копання бараболь - культурно та емоційно подія світового масштабу, повірте, не менша за бразильські карнавали, баварські октоберфести чи паломницькі хаджі. До цієї події готуються заздалегідь , латаючи мішки, любовно перескладуючи ґралі та перераховуючи потенційних копальщиків і збиральщиків. Напруга зростає ближче до середини серпня і під вересень атмосфера у галицькому селі стає схожа на нервове заціпенніня у салуні Дикого Заходу, коли всі схопились за свої кольти і чекають першого пострілу. І постріл лунає. Усереднена "цьотка Галька" виходить з відром і рискалем на город, шифруючись, ніби просто щоб накопати пів-відра собі до борщу, але примружені підозріло-оцінюючі погляди сусідів через паркан миттєво січуть ситуацію і все вибухає. "Галька вже копає, а ми ше нє!!!!!" В старих і малих починає нестерпно пекти в сраці і ціла армада висипає на городи, з відрами, рискалями і мішками. Джек Лондон описував у своїх творах, як на Алясці картоплею лікували цингу, але на Галичині бараболя стає справжньою панацеєю. Вона лікує артрити, варикоз, гарячку, тиски і гіпертонічні кризи і нівелює геронтологію як явище. Старі і немічні встають з ліжок і шкандибають з відром на город, шоб підзбирувати, бо не пасує лежати і вмирати, коли всі на городі. В першу годину копання чітко розподіляються всі ролі - хто, шо і як. Терміново набираються на мобільний всі сини та дочки в місті, котрі покидають свої ноутбуки і офісні роботи та линуть в село, реалізовуючи свої ще в дитинстві намертво привиті комплекси вини перед батьками. Ніби за покликом професійного гіпнотизера, котрий дає умовний знак. Тільки коли все викопане, посортоване, зсипане і накрите - буремна галицька душа вспокоюється ніби після катарсису і вертається до буденних справ. І вже коли пограбані бадилля горять на городах, пускаючи красивезні вертикальні стовпи диму у небо, як ритуальні вогнища племен сіу та команчів - стає невимовно легко. Галичанин стоїть, спершись на граблі, і дивиться на той дим. Бо в тому димі повністю згорів він минулорічний і тепер обновився як немовлятко. А в його очах, як на інформаційних табло Термінатора пролітають цифри тільки йому зрозумілої статистики - ціна на бараболю цього року, кількість викопаних мішків, кількість зламаних держаків і днів, виграних в сусідів в змаганні за фінал. Володимир Гевко
Доброго дня будьте здорові! За бортом +22 трохи легше дихати. Вчора побризкав невеличкий дощик та нагнало хмарок. Копаю картоплю. Сьогодні одну площу закінчимо.
Шановні, а чи має хтось машину, щоб перевезти речі-меблі з хати в хату по Житомирській обл. відстань 120 км.?
З днем панове. Вітряно та прохолодно. Розморило після обіду під чарку самогону в попутному сільському шинку.
Доюрого панство, вчора загрузити папірцями до 17:30 працював як скажений бо хотів пригостити хлопців в ничку пляшкою бо хтось подивився мою трудову та дізнався що 25-ть років назад присягу приймав, в двух словах козу по району водили до часу ночі Покі все прочитав вже й обід, а роботи повно. Пане вибачаюсь, но покі з телехфонама з Вами спілкуюсь, комп старий ледь тягне діти мультики дивляться, жінка привезе ноут зпробую відкрити лічку бо теж незручно. Пасмурно і +26 трішки накопали картоплі, а ще дай боже, но хоч вродила непогано Всім вдалого дня.
Сам не бачив, хлопці казали у Києві на Лукянівці білі по 120 грн за кілограм, бачили лісічкі но не питали скількі коштує. Завтра буду проїздом файного міста Житомер там на 105 км. базар подивлюся що по чом. Сам люблю збирати, мій рекорд вдвох з мамою за 5-ть годин 56-ть кілограм більше не стали збирають бо і так три дні переробляти за умови того що в бані сушив на сітці.
Лисички сьогодні бачив. Ціни не питав бо не інтерисує. Також ніколи не питаю ціни на тараньку. Можу тільки спитати - звідки. Сам все здобуваю, перероблюю та готую. Під Києвом почали зьявлятися маслюки...............
