тьху холера. а я зрозумів що то різні скельця для лямп. того і зацікавився. а колби то річ у господі потрібна бо бува треба якийсь хімичний опит провести, наприклад іржавий лак виготовити щоб зброю воронити а колба то саме воно для того. отже най ліпше стоять собі, їсти вони не просять
Кольба - то є приклАд, по одній із версій австрогенштабівського діалекту. Якщо нині нагодиться пан Алекс, то знову аговкатиме до піонерів юних, що шпигуна злапАли.
Вітаю,камради.Може,колись і у вас таке було.Іздив сьогодні на батьківщину бабці,в село,вже років 10,як хата зачинена стоіть.Садили спершу город,потім перестали,по-перше,доізд,по друге,вистачає помічників у зборі урожаю.Хата на відшибі,навпроти тільки одна хата,там місцеві бухарі живуть,вони ж,певно,і допомагають збирати урожай і пару разів ломились до хати.До інших сусідів хвилин 10 йти.Колись був хутір біля села,а залишилось тільки дві хатки.Навдивовижу,стоіть наша хата зачинена,мабуть після того,як розламали піч,забравши на метал плитку,дверцята,а ми вивезли все,що хоч тріхи цінне,місцеві бухарі втратили зміст лазити.Прихопив з собою прибор,місце скіфське,за кількасот метрів від хати скіфське поселення,навколо села кургани.Інколи щось знаходиться.Зразу за городом починається ліс,частина його належить нам.Пішов туди.Хожу,пікаю,дуже багато сміття,як завжди,одним словом.І тут на мене починає з реальним наростанням накочуватись хвиля страху,взагалі не ясного,і доходить до якогось просто дикого тваринного жаху,і розумом розумію,що до хати рукою подати,і нічого-нікого немає,що треба взяти себе в руки,а не можу.Розвернувся і вилізь на край лісу,сів,крізь дерева бачу свій город,ніби відпустило,тільки якесь занепокоення,і наче хтось з лісу дуже непривітно дивиться.Погляд в спину,колись таке було вже,просто відійшов трохи і все.Сиджу,чую,страх починає знов зростати.За себе і пішов до хати,а потім відразу зібрався додому. Отаке.Дурня якась,але дуже неприємно згадувати.Може і у вас колись таке бувало,є якісь думки з приводу.
дещо схоже було на ящиках в яких транспортували верстати. модель, кратка ТТХ, вага, заводський номер, тощо
поїдте туди ще раз за якийсь час, можете напарника узяти але ходіть поруч. може бути таке що там щось є, але поки що неначасі його викопувати. в мене приблизно таке було але дуже давно, десь у середені 90стих. пішов до посадки одної пошвендяти по залишкам траншів, прибора звісно не мав але був щуп, то хоч і пес зі мною був, чималенький покруч вівчарки а все єдно ніяково себе там відчував. то вшився звідти. потім вже з напарниками туди трапили років через 15 але там усе позаростало то нічого путнього не знайшли
я колись теж мав таку ситуацію доходжу з малим до лісу, чую, щось тупотить, аж земля трясеться (точно не пан С-В_))) руки в ноги і бігом до малого потім покричав, погукав, побив ляпатою по дереву, розігнав злих духів та попер по землянках, що були у шорному лісі ну а шо, перлись до нього з самого Запоріжжя, пан К не даст сбрехати _)))
а саме цікаве що я був недалеко але нічого не чув. алі тупотіння ані іншого. а поїхали звідти зря там якраз залишки того хутора що шукали я віднайшов. ну то біс з ним стало як стало.
Та тут справа в тому,що лісочок відомий добре з дитинства,і з братом колись халабуду на дереві там будували,і копав я там разів зо три точно,все добре було.Єдине,що цікаве знайшов,правда,пару фрагментів кінськоі вуздечки,антропоморфноі,дуже кустарно зроблені,і пряжку,хз,чи скіфи,чи пізніше.Колись було раз,із батьком колись там звалили пару дерев,і напересмінку,бо колун один,рубали дрова.Сиджу в хаті,перепочиваю,приходить батько,каже-пішов,бо дуже дурне враження,ніби хтось дивиться,а ти його не бачиш.Пішли вдвох,нічого.Місце домашне,кроків за 400-500 від дому.Дід через ліс ходив скільки на рибалку,там далі болото і дуже затишне плесо серед очерету,бабця жила там сама з 95 року сама,часто до ночі совалась в кінці городу,ніколи нічого.А тут страх наздоганяв до самоі хати)
а от тепер панове запитання мо хто з вас мав справу та знає. коротше як воно завши буває одне тягне інше. так от. постала проблема чим поштукатурити стіни бо вони зложені з лампачу і місити глину з тирсою в мене нема ніякого бажання. то мо хто підкаже яку суміш ліпше узяти щоб поштукатурити те неподобство.
кажу ж не в той час ви туди посунули. щось там не те було. бо один дядько розповідав що вирішив він поїхати якось на те місце де скарба підняв та як подяку за знахідку покласти шматочок хліба з салом та чарку горілки вилити. каже підїзджаю і не пускає мене щось туди, хоча до того був там не один раз та і не тілько він один, місце там можна сказати людне, як наче хтось у голові каже. ти чого сюди прийшов? ану йди звідси. ще не час тобі тут вештатись. хоча їхав без прибора а тілько з гостинцями. отакоєот. а ви кажете
Добрий вечір паньство. Погода тримається жарка і без дощу. Приїхав товариш із забугор"я, то плануємо на вихідні знов махнути на ревізію до пана Опришка
Вєнік. Ну, оце я, хлопці, прихожу в котєльну, як всігда, дістаю півлітра, закуску, помидорчики, сало, я люблю, щоб у мене все по-людськи було, ви ж знаєте, у мене тут ядєрку можна пересидіть, наливаю собі стаканюру, і щось, знаєте, мені мішає, ну погано, тай годі. Я сюда-туда, ну наче хтось тут є і за спиною дивиться. Я тікі так різко повертаюсь всією рамою назад, йо-майо, не повірите! Отака жаба сидить і на мене дивиться. Главноє, шо інтєресно, як вона туда попала? Двері ж зачинені. Хлопці, я сразу пойняв — це щось не те… А потім мене як вдарило! Це https://reibert.info/threads/paromschik-pobrditel-serebrjanaja-svadba.1034701/ Я її так взяв на лопату і думав у піч кинути, а потім думаю: “Ні-і!” Йонатан, ну сам подумай, нашо воно мені? Так двері відчинив і у двір кинув на хрін. Так Свєтку на слідуючий день паралізувало!.. (Вареник при цих словах боягузливо хреститься). )М(
Щодо страху . На своэму прикладi маю купу iсторiй якi бачив на власнi очi , але нiкому не можу розповiсти бо люд скаже -аркаман-ушльопаний . От . Крiм (дуже помiрно) оковитойi нiчого не вживаю навiть лiкарцтва не пью шоб не присiсти . До тогож христiянин. Так от . У бабцiной хатi 1956 року пастройки, бо нiмаковську вiйна розчавила , де живу лiтом нiхто нiколи не помирав . Це едина хата у хуторi нiмакiв каланiстiв з таким минулим . Минуле хутiра з iстрiэю .Перша свiтова, Громадяньска , 41-45 . Люду загублено вiйною навкруги - темрява. Привиди отут звичайне дiло . Бачу тiнi , чую звуки , але страху нема . Жiнка брата , якось вдень , пiшла переодягнуться до хати , 30 секунд-вибiгла як ошпарена у шподнiх . З пiв години шось мукала потiм каже шо в життi такого адрiналiна не вiдчувала . В нейi волосся на головi як пiсля блискавки сторчало . Кажу -шо було ???? Каже - Хтось дивиться i гоне мене звiдти !!! У хатi порiг бiльш не переступала... Досi . 7 год пройшло... Те саме койiться i з дядьком (60 год) вiн вирiс у цiй хатi з дитинства . Зайти - зайде , але спать не лягаэ бо ллячно . Колись тре було вiдлучитись , лишив камрада з жiнкою стерегти город на всяк випадок . Те саме кiно . З хати вибiгли як стемнiло . Причому не камрада накрило , а його жiнку. Ночували у машинi )))) Тобто просидiли до ранку не спавши ... Хоча моя жiнка i дiти почуваються добре тут . I от шо я помiтив тут, накриваэ атэiстiв . Отакоэот. Доречi взимку тут нiкого нема , хата крайня , сусiд адуванчик на пидпитку - нiчого нiколи непропадало . Навiть стовбчики металевi на парканчику стоять .
А що думаєте таких розумних мало? (Та тиж оградку зріж, а менї плитку понапоклади онаж важкая денєг много)
В нас те саме з тими справками: прихожанка синагоги святого буратино вичисляло якогось бомжа в Городищі бо той повадився знімати і потрібне і не дуже. Тож бабі мендаль та слава а нам геморой.
Цікава книжочка мо вийде взять занедорого https://auction.violity.com/84897073-1924-m-dragomanov-pro-ukrayinskih-kozakiv-tatar-ta-turkiv
