Будні і побут копаря

Вітаю вельмишановне панство!
Нарешті дістався нормального компа.

Сталося так, що доводилося копати ліс, поле, річку, але ніколи не копав пляж.
То катався пробувати.

Першого дня пішов глянути, що ж там за пляж. Непоганий, доволі чистий, народу небагато, діти граються, море котить лагідні хвилі.
Арбатська стрілка.





Багато народу приїхали транспортом, палатки поставили прямо на березі. Місце обладнане, усе непогано.






Ну і, безумовно, обов'язковий "ветеран з орденською планкою на волохатих грудях" (с).

 

Також, не міг не перевірити, що діється на стрілці з боку Сиваша. Бо ніхто туди не ходив, і розповісти не могли. То пішов сам. Там недалеко.

Солончаки, не росте нічого, тільки цвірчать коники, і повзають гадюки.




Трапляються солоні озера.





А це уже Сиваш.




Народу фактично ніц, пару чоловік тільки перевіряли на собі чи має вода цілющі властивості.





На зворотньому шляху вирішив глянути ближче на одне з озер посеред стрілки. Воно фактично висохло, рівень води впав десь на два метри. Зверху сіль.

 

Там є іще озеро, де раніше сіль добували. Зараз народ лікуватися їздить. Озеро цікаве, сіль рожевого кольору.
Коли приїхали якраз наближалася гроза.





Вліпила добряче. Потім виявилося, що в деяких місцях поламало навіть бетонні опори високовольтної ЛЕП.



Це уже повернулися назад.

 

На коп пішов раненько. Вирішив першим бути.

Ранок тільки займався над морем. Конкурентів не було видко.





Тільки якісь хлопці бовталися неподалік берега. Мабуть, рибалки, подумав.
При ближчому розгляді виявилися копарями з підводними МД. Вже згорталися додому їхати.



Некомпанійські, якісь жлобуваті. Я привітався, побажав гарних сигналі під катушку, з ними розмовляю, а вони боком-боком, і до машини.


Та нехай, пішов копати собі.





Тим часом на пляж збрідався народ, на мене усім було чхати. Копаєш, то копай собі. Підтягнувся копар, місцевий, копав аською теж по пляжу. Нормальний, трохи поговорили.
Десь ближче до 07.30 народу стало більше, то згорнувся та пішов.



Це за ранок.
Каблучка позолочена виявилася. Знайшов також дві 1 коп. та одну 3 коп. СРСР. Їх місцеві не докопали.
Пробок майже не було. Як пояснив місцевий, весь пісок зверху привозиться щороку, і зараз пробок іще не встигли накидати.

 

А це місцевий на пляжі звечора. Теж нормальний, трохи поговорили.



Бачив правильний паровоз.




Каховське водосховище.




Ну і не міг не сфотографувати вогні клуні.



Глупої ночі прибув додому. Вийшов на перон, у шльопках, шортах і майці. На вулиці виявилося, що температура повітря 10 градусів.
Але вдома не страшно нічого. Тож враження тільки позитивні.

Дякую за увагу.

 

Мисливська куля.

 

Ні, не відвідував. Хоча, казали, там теж непогано. Може, наступного разу.

Чесно кажучи, посоромився.
Потяг проходить там вночі чи пізно ввечері, і я знаю, що тобі неблизько. А іще стоїть потяг тільки дві хвилини. Мабуть, бояться, та поспішають, щоб ніхто не пограбував.

 

Вітаю всіх. Копарі що в воді жлоби рєдкосні. При чому скрізь. В Скадовчьку волав " не снімай мєня"! , в Гадесі та Южному тікали....

 

Ось дивіться чим пан К. промишляє. Поїхав в рашку бабло заколачувать, але його і там пізнали та в сміттєвий бак вкинули. Позорнік червонопузий.
https://vidos.top/v/1803171