Подивитися дуже хочеться. Цікаво коли, і чи з'явиться взагалі фільм з перекладом. Кацапика давно дивлюся і звернув увагу що він як і всі його співвітчизники які виїхали за простори росії, традиційні в своєму мишленні - ноють те не так і те не правильно, хоча повертатися не хочуть чомусь.
Кілька тижнів тому підсів на ютубканал Вата Шоу. Я був в шоці від тих ватанів. Вчора дивився запис ватніків з німетчини Також на ютубі переглядав естонський фільм про добровольців вафен сс та ркка, сподобався.
Десь місяць назад перестав дивитися, трошки набридло, хоча Андрій Полтава жжот нормально - гореною ватою смердить дуже сильно. А взагалі прикольна річ чатрулетка. Ось цей? https://reibert.info/threads/novyj-ehstonskij-film-1944-trejler.574513/
Так, і це не залишилось безслідно. В армії то служив фінській, там і відео здається є відповідне. Взагалі цікаво, життя у фінлянді мене завжди цікавило, а тут такий детальний опис всіх нюансів, можна сказати я в захваті від рівня життя цієї країни. Дуже сподобалось відео про роздачу безкоштовної їжі у Фінляндії, в нас навіть не можу такого представити щоб гору продуктів давали в нагрузку лише бери забирай. Таке як хліб то взагалі бери скільки можеш винести. До реч ось це відео : Чувак знайшов свою тему, розказує про життя у Фінляндії і це приносить йому успіх , 110 000 тисяч підписчиків це не мало.
Європа усе ж таки у них гарна соціалка плюс своїх так би мовити "фольксдойчів" вони дуже опікають. багата країна.це в нас люди для олігархату як сміття та обуза.
Очень уважаю финское военное кино, надеюсь этот фильм тоже не разочарует. Ждем с переводом, автору темы "+" за информацию, прохлопал!
Уже появился https://filmix.me/dramy/124893-neizvestnyy-soldat-2017.html Фильм понравился. И драмы много и боевых сцен очень много... Окопная жизнь, бухалово, неподчинение начальству, трусость, бегство, паника, геройство, отвага... Ничего не скрыли. Всё показали, как есть в жизни. Что 100 лет назад, что тысячу, что сейчас... ... Короче как и должно быть... Понятно, что взгляд односторонний, но фильм не дешёвка. Очень достойно снят. Продолжительность фильма 3 часа. Это порадовало.
Камерад Kugel, огромное Вам спасибо! А то я даже в инстаграме на страничку создателей фильма подписался, так они еще до сих пор катаются с ним по Скандинавии с прокатом, и только-только он вышел на блю-рэе на финском.
Посмотрел на одном дыхании. Впечатлил. На мой взгляд этот фильм уже в золотой коллекции фильмов о 2 мировой. Я бы поставил его в один ряд с немецким "Наши матери , наши отцы ". Всем рекомендую к просмотру. Всё грязное нутро войны наружу , и никакого ура патриотизма, только отвращение к войне и тем кто её развязывает.
Фільм класний, якісно знятий, але довгий як для позиційної війни . Наші матері наші батьки більш цікавіший на мою думку .
Питання не в цікавості, а в тому - що режисер очевидно хотів максимально наблизитись до книги В.Лінна. А вона (книга) охоплює тривалий період життя підрозділу, від ейфорії 41го до апатії останніх місяців війни. Коли спочатку прочитав книгу, а потім дивишся фільм по її мотивам -набагато краще сприймаєш сюжет. На мою думку, характери головних героїв в фільмі повністю розкриті і відповідають книзі (Коскєла, Рокка, Карілуото). Я чув, що на основі відзнятого матеріалу створено ще більш довгу телевізійну версію (кілька серій)
Фільм дійсно смотрится на одному диханні, тем більше що доводилось бувати в лісах правобережжя Свірі, де зупинилась фінська армія, всі ці карельські пейзажі дуже знайомі та дороги як львівяніну Карпати чи Шевченківський гай, а деякі моменти дійсно віглядають ніби ми на страйкболі, тільки з "боевухой". Зверну увагу про що ще постійно думалось - так це про незмінні ліві подачі - глумливі образи патріота, людини честі як що хочете и т.п. Пам'ятаете дурня-командира розчавленого танком, ніби не знамо на що повернувшегося на фронт лейтенанта з обіймів жінки до побратимів щоб загинути одразу в атаці та інше. В фільмі доволі нерідко виставляються патриотичні й тому подібні висловлювання та дії в досить безглуздому і дурному світлі. Не уявляю собі вихованой на подібному кіно патріотичной, готовой зубами гризти за інтереси нації молоді (в Україні це зараз думаю актуальне питання щодо виховання). У пана Дмитра Корчинського є як на мене вірні думки що сакральності понять війни та віри в свідомості людей (щось трохи тут наприклад), як що туди бьють брудом - то це не для якойсь там об'ективности (візміть більш зрозумілий приклад УПА), а щоб "сказати юнаку - йди у прокурори, а дівчині - йди у повії", грубувато, але ж щось на подібне враження дійсно складаеться.
