Нацрада з питань ....бла-бла-бла уже сказала своё ай-я-яй. Будем посмотреть. На пэйсбуке уже предлагали на бенз скинуться...
Оце усе побєдобєсіє нагадує мені особу яка усе життє прожила десь у сінігірьській тайзі де нема електрики, доріг, газу, де щоб випрати чи помитись тре йти до болота і там усе робити а також там набирати води щоб попити та зварити счі з квасної капусти та рєпи, де з усіх благ цивілізації є тілько дротикове равіо яке з ранку до ночі передає пійонерську зорьку, в рабочій полдєнь та новини про сімємільні кроки у майбутнє. І ось раптом цю особу забирають до війська. А там ЙОЙ! і гаряча вода з крана і теплий ватерклозет і смачна та поживна їжа, та сама картопля з вареним хеком, наприкляд. І ця особа цілих два роки дивиться тель-авів зор, ходе до бані по суботах, буває у місті за примірну поведінку та за те що вдало здала залік по історії кпрс. Тобто живе більш-менш цивілізованим життям. А потім всьо, тремін скінчився і знов ізба, рєпа та радіво. І усе подальше життя ця особа згадує та розповідає таким самим особам як і воно але не бувшим ніде окрім сусідської дЯрьовні як там було гарно та красиво заливаючи тії спомини брагою з залізного кухля з оббитою емалью.
Андрей Орлов ПАМЯТИ СМЕРТНЫХ Мои деды не воевали, И в этом нет дедов вины: Моих дедов поубивали Ещё задолго до войны. Я их портретом чёрно-белым Украсил бы тебя, Москва, Но фоток нет, такое дело. А деды были. Даже – два. В шеренгах над толпою майской Я научился различать Майоров в форме вертухайской Из тех, что подпись и печать Оставили на приговоре, Чтобы мой род с земли стереть. Я их НКВДшной своре Желал бы всей в аду сгореть – Тем, кто, сменяясь, вёл допросы, Тем, кто под утро забирал, Тем, кто у девочек курносых Их женихов для смерти крал, Тем, кто, взведя курки наганов, Вгонял в затылки гвозди пуль Жильцам лубянок, крестов, таганок, И двум любимым моих бабуль Чтоб мне, на краешке тротуара Сегодня стоящему на Тверской, Чей дед воевавшим дедам не пара, Закрасить что-то в душе тоской Под звуки победных маршей и гимнов Шагают портреты, ряды стройны. Моим не дали даже погибнуть, Не дали даже дожить до войны. Зоны-перегоны-ямы-буераки, Смертные колонны, смертные бараки, Память чёрным выжжена, майская гроза, Смыла с ленты рыжее горькая слеза, Берии портретики, юрких глазок прыть, А в глазах – конкретика: могут повторить… P.S. общая подпись к фоткам ниже: "Деды убивали".
Рига, 09.05.2018...памятник "освободителям" от "освободителей".... Третий батальон Клоунов участников Штурма Рейхстага в 1945 году..... Ну и Гвардии Кизяк, участник штурма Вены в вену......
нащо ви таке допускаєте? в нас оно теж з такого починалось і ми зара маємо війну. тож не доводьте щоб і в вас вона не почалась, рубайте ту патороч саперними лопатками на місті. потім скажете що то кізяки з мацквабаду самі з собою таке вчинили
Пан консерватор влада займає нейтральну позицію мовляв мають право у нас "демократія". А тепер про сумне. На даний момент біля пам'ятника двоя задерженних. Один патріот Латвії який не боїться хитро "троліті" ватників на їх зборах. Подивіться як державна поліція діє проти патріотів. Тоді коли кругом порушення законів по забороненої символіки, незаконне вживання алкоголю, відкрита вражіская пропоганда ітд., Ітп ... переклад на плакаті: "Не знати державну мову країни в кторой живеш, може гість, ідіот, або окупант, який нав'язує свою мову". (с) Карл Маркс
в нас теж у місті червоні недобитки біснувались. з червоними ганчирками по місту на автівкаї їздили мать розуміючи що якщо підуть пішки то отримають по виці а дручка у дупу запхають. але наше СБУ їх пасе та мало того ще і з губернії прислали. от тілько незнаю чи буде толк з того чи ні.
