Павло Коноплянко (справжнє прізвище Конопленко), помер аж у 1982, мешкав у Канаді, вдруге одружився у 1945 (першу дружину арештували більшовики у 1922) виступав під псевдонімом Конопленко-Запорожець. На вікіпедії є стаття про нього. Зараз у Вінніпезі мешкають його потомки, вже правнуки є.
З протоколу допиту сотника ДА УНР П. Я. Репія: … Після такої відсидки мене відправили в Целково, потім я з «Чорним» полком імені Дяченка нелегально виїхав на роботу у Варшаву. Це було в 1922 році. Тут, у Варшаві, я зустрівся зі своїм знайомим з Ніжинського округу, прізвища не пам'ятаю, який хотів їхати … на територію України… і запропонував мені їхати на батьківщину, для чого порадив звернутися до радянського консула - Ясна, 26. Звернувся за порадою знайомого Швачка (прикмета - без вуха), якого я знав раніше по Ніжину, під час гетьманщини, де він у той час служив, я зараз не пам'ятаю. Швачко, бувши працівником радянського консульства, запропонував мені працювати як секретний працівник і давати відомості про «Чорний полк» - скільки підрозділів у полку, де розміщені, які настрої в полку і т.д. Швачко познайомив мене з доктором, прізвища не пам'ятаю, до відання якого належала інформаційна робота, і я одночасно давав відомості самому Швачку та вказаному вище доктору (прикмети: років 35, середнього росту, худорлявий, шатен, обличчя видовжене), який жив при консульстві - Ясна, 26. Працював я за завданням Швачка в Чорному полку, зустрічався з Хмарою - петлюрівський офіцер, старшина, який мене посвятив, що Гальчевський у Чорному полку підбирає людей для перекидання на рад. бік для організації повстання, і запропонував мені поїхати з ними, сказавши при цьому, що він мене порекомендує Гальчевському. Я дав свою згоду йти з ними для організації повстання на Україні. Це було восени 1922 чи 1923 року. Щодо цієї пропозиції я поставив до відома Швачка і доктора, які сказали мені, щоб я обов'язково погодився. Переходили ми в кількості 17 чоловік разом з Гальчевським і Хмарою в районі Гусятина, до переходу заходили в Дефензіву, в Тернопіль отримувати зброю. Після отримання зброї нас двоє поляків провели через кордон. Перейшовши кордон, ми йшли ніч і днювали в лісі за 30 верст від місця переходу кордону. Йшли ми три доби, сіл не пам'ятаю, оскільки це, з одного боку, було вночі, а з іншого боку - я в Подільській губернії прикордонних сіл не знаю. На четверту добу ми зупинилися в селі на нічліжку вдень у якогось селянина (прізвища не знаю, і чи знав хтось з усієї партії, тих, хто перейшов, сказати не можу). За пропозицією Гальчинського ми повинні були здійснити набіг на містечко Фрампіль з метою вбивства євреїв та грабування, щоб одягнутися. Після цього всі лягли спати. Гальчинський, Хмара і ще двоє пішли спати на горище в сараї, а я з 6-7 людьми залишився в хаті. Коли ми лягли спати, я втік від них і з'явився в містечко Фрампіль до начальника міліції тов. Вороненького, якому заявив, що в такому-то селі знаходиться Гальчевський із загоном з 16 чоловік. Начальник міліції Боронецький із загоном з 25 чол. попрямував … захопити й мене на місце, де розміщувався Гальчинський з бандою. Зав'язалася перестрілка, в результаті якої було вбито з наближених до Гальчинського козака на ім’я Онисій і поранено ще одного з банди Гальчинського, з боку загону Боронецького було тяжко поранено одного міліціонера, в тому числі й мене було поранено, після чого Гальчинському з бандою вдалося втекти.
У Вінницькому архіві є справа ,, Обзор деятельностИ ВЧК-ОГПУ Подольской губернии 1918-1923''. Це така оглядова довідка на 150 арк. для службового використання складена у 1967 до 50 річчя Жовтневого перевороту для парт.керівництва. Там згадується коротко Репій, як агент введений до загону Гальчевського і що Репій після переходу кордону перебіг і повідомив. А сам бій про який розповідає Репій був 18.10.1922 біля с. Мала Тернівка (зараз у складі с. Томашівка Дунаєвецького району) і тоді загинув Онисим Грабарчук.
Доброго дня. Таке питання по темі... В 25-ому році змінює прізвище на Войнаровський. Саме це прізвище він обрав просто так навмання чи була якась передісторія? Може десь серед його контактів воно зустічається раніше? Може хто наштовхувався на інформацію по цьому питанню?! Буду вдячний за відповідь.
Чому саме Войнаровський невідомо, передісторій ніби ніяких не було. Саме під цим прізвищем Гальчевський служив у війську Польському. Роман Коваль у своїх працях припустив, що можливо в честь племіника гетмана Мазепи.
Коли шукав відомих людей з цим прізвищем, то теж чомусь звернув увагу на Войнаровський Андрій Іванович (1680–1740) і подумав що можливо якийсь є зв'язок. Дякую за відповідь.
Послужний список прапорщика Якова Гальчевського в Першу світову. https://gwar.mil.ru/heroes/chelovek...d_commander:prs_person&page=1&first_name=яков
