Цими вихідними під Олесько в селі Теребежі на далекому і дикому хуторі відбулась тактика в суворих зимових умовах між регулярними військами ВЕРМАХТу та військами УПА.
Якщо СКС взяли постріляти, то на фотках його можна було б і сховати. Та й гітару відповідну взяти з собою. А все інше дуже гарно виглядає!
...УПА в Западной Украине всё чаще совершает нападения на отступающие, ослабленные тяжелейшими боями с наступающей Красной Армией, немецкие подразделения... Пользуясь прекрасным знанием местности, они нападают всегда внезапно, молниеносно и также бысто изчезают, нанеся тяжолые потери без того измотанным подразделениям Вермахта. В связи с этим, небольшой группе солдат, командованием была поставлена задача: Выдвинуться вслед за группой бойцов УПА, совершившей только что нападение на немецкий обоз в селе Теребежи. По информации от польской полиции, они ушли в сторону заброшенного хутора. Приказано было выследить эту группу и найти лагерь повстанцев, по возможности их уничтожить. В качестве проводников были выделены три человека из рядов местной польской полиции. Проводники были высланы вперёд, солдаты Вермахта следовали чуть позади, на безопасном расстоянии. Один из полицаев понял, что немцы решили их использовать в качестве наживки и при первой-же возможности дизертировал. Двое оставшихся полицаев исправно шли по свежим следам повстанцев, внимательно вглядываясь в заснеженные лесные заросли. Каждый куст, каждое дерево таило за собой смертельную угрозу - за каждым из них могла таиться засада бойцов УПА. Кроме того, отступающее подразделение УПА старательно путало следы. На одну из таких уловок и купился пожилой полицай, староста одного из близлежайших сёл. Неожиданно следы повели через заснеженное поле... Молодой полицай и немецкие солдаты, увидя, что следы повели через прекрасно просматривающееся и простреливаемое поле, приняли решение не идти через него, а следовать по огибающему его яру... Старик-же, потеряв осторожность, следовал по следам с заядлостью ищейки... Вскоре молодой полицай, следовавший впереди, подал сигнал немецким солдатам, что впереди опасность. Зоркий Алекс Рейн проследовал к нему и им удалось обнаружить засаду УПА - три человека затаилось в зарослях над яром метрах в ста от нас. Было принято решение отойти назад и прикрываясь складками местности обойти поле и засаду и проследовать низиной к виднеющемуся на горизонте хутору. Вскоре раздался выстрел, оборвавший жизнь пожилого полицая... Пройдя с киллометр по колено в снегу и подобравшись к хутору, выслали вперёд разведку, чтоб убедиться, что хутор пуст. Снег между полуразрушенными хатами говорил о том, что не так давно повстанцы были тут, но покинули хутор. Следующий замыкающим и прикрывающий тыл Вальдемар Глауш оповестил нас, что у нас гости... Оказывается бойцы УПА, сидевшие в засаде, тоже заметили нас, и пошли по нашим следам. Унтерофицер Качинский дал комманду всем занять оборону в полуразрушенной хате, ощетинившейся во все стророны чорными глазницами выбитых окон. Нас и преследователей разделяло метров 150. Но уже прошло около получаса, а они всё не появлялись. Мы ожидали, что партизаны выслали посыльного за основными силами и попытаются нас взять штурмом, а это им врядли удастся: всё пространство вокруг хаты отлично просматривалось, в то время как находившиеяся снаружи не видели, что происходит внутри. Но мы были приятно удивлены, когда вдруг прям напротив окон, метрах в пятнадцати от нас выросли три фигуры, шедшие в полный рост, пытающиеся разобраться в запутанных в следах на снегу! Они запутались! Как гром среди ясного неба грянул залп наших геверов! Мягкий, пушистый снег падающий уже вторые сутки, начал прикрывать их остывающие тела.
А ще швейцарські шинелі у УПА не канають. Краще якесь цивільне пальто вдягнути або кожух, ніж швейцарця!
Оставаться на этом хуторе было опасно - в безмолвном заснеженном лесу выстрел слышен за несколько киллометров. Следуя по колено в снегу по следам повстанцев обнаружили ещё два хутора, в которых обыскали каждую хату, каждый хлев... Начинали спускаться сумерки, а основные силы противника до сих пор небыли обнаружены. Полицая в чорной шинели и кепке поставили в тыл колонны, чтоб не демаскировать себя. Теперь по следам повстанцев нас вели Алекс Рейн и Юрген Шульц, связисты из 175-го сапёрного батальёна. Их отличало просто потрясающее зрение, они умудрялись обнаруживать патрули и засады УПА за сотню метров, в то время как и при помощи бинокля рассмотреть что-либо в темнеющем лесу на таком расстоянии было невозможно! Патрули и засады УПА приняли решение не уничтожать, чтоб не демаскировать себя и выполнить основную боевую задачу. Мы чувствовали, что мы уже близко от цели. Все патрули, засады и ловушки обошли успешно и вышли к хутору, в котором на ночлег остановилась группа бойцов УПА, накануне совершившая нападение на немецкий обоз. Завязалась перестрелка с охранением, понесли первые потери. Геройски погиб весельчак, душа всей нашей компании - егерь Вальдемар Глауш. Погиб наш проводник-полицай, погибли сапёры Эрвин и Вилли Бергманы, волею судьбы служившие в одном подразделении, прикрывая тыл нашей группы, нанеся тяжолый урон врагу... Но не смотря на тяжолые потери, горстке выживших солдат Вермахта удалось окружить хату, в которой укрылся сотник Любомир Горбач с остатками своей группы. Они ожесточённо отстреливались из глубины избы и очень умело перемещались внутри помещений... Подойти к ним на расстояние броска гранаты не представлялось возможным, решили ждать, пока ночь окончательно вступит в свои права... Унтерофицер Качинский, из 98-го горного, сидел на корточках за углом хлева, зорко всматриваясь в сумерки, держа под прицелом своего МР-40 левую сторону избы. Неожиданно, используя естественные укрытия, на него выскочил из-за угла хлева адьютант сотника Горбача с винтовкой Мосина на перевес, желая рассчистить путь для отступления своего коммандира... Но Качинский опередил его - короткая очередь с МР-хи снесла ему голову, казацкая папаха с обломками черепа и его содержимого лежала на снегу метрах в трёх от конвульсирующего тела... Жуткое зрелище... Видя это, похоже не выдержали нервы и у самого сотника - его тёмный силуэт рванул в лес справа от избы, в сектор, просматриваемый функером Райзером из 1./Pi.Batl.175. Раскатистый выстрел гевера оборвал его жизнь... Деморализованные потерей командира остатки сотни УПА расстворились в ночных сумерках... Задача выполнена...
Ви, "канаючі і правільні", приіхали та прийняли участь? А Любомир майже всіх повстанців одягнув і взув за вланий кошт! За що йому честь і подяка! На що і як вистачило, так і э. А теревені тут розводити - багато розуму не треба. Не уподобляйтеся усім відомій персоні...
По-перше Хельмут збав трохи тон! По-друге, нас Любомир не запрошував, хоч я про цю тактику і знав від інших людей! По-третє, ми в ці дні були ось тут:http://reibert.info/forum/showthread.php?p=1096891#post1096891 на давно запланованій тактиці по Першим визвольним змаганням, а ви свою тактику за 2 тижні до її початку перенесли з 14 лютого на 7 лютого! По-четверте, ніхто тут не збирається применшувати заслуги Любомира! Те що він робить це все (що він робить) за власний кошт та з власного надхнення - честь йому, хвала, та наша всезагальна повага! Але напрямком реконструкціїї він займається вже майже за 2 роки, і коли тільки почав напічатись прогрес в якості однострою та спорядження (в бік його неухтльної автентичності), тут ми отримали регрес. Бо загадай сам коли реконструктори Вермахту відмовились від Швейцарських шмоток? 3-4 роки назад, і більше таким не займаються, бо краще зробити 1 правильну річ ніж 4 неправильних. А УПА настільки універсальна тема, що аж мла! Чому не купити на секонді або барахолці старе цивільне пальто, або кожух? Коштувати будуть стількиж, а то і дешевше ніж швейцарська шинель. (Для довідки: я в Києві! на куренівському ринку місяць назад своєму бійцю купив чорного кожуха на розмір 54 4 зріст всього за 80 грн.). І я кажу це не просто так, бо через мене Любомир замовляв на Першу світову шинель РІА зі світлого сукна, яка в же в нього є, і яка абсолютно канає на РККА 41 року, а значить і на УПА! І я її не побачив тут. Може ти побачив? А ще він взяв відріз тогож сукна ще на 3 шинелі.... По-п'яте, я не теревеню, а конструктивно критикую, бо якщо я, ти або будь-хто інший з реконструкторів не будемо критикувати один-одного (конструктивно) то поступу нікякого, ніколи не буде! І саме в цьому я зовсім не вподобляюсь відомій персоні, а навпаки відрізняюсь від неї, бо персона - теоретик, а я практик! При всій повазі до вас всіх, ви знаєте що я вас всіх дуже люблю та поважаю.
Забув ще як варіант брежневські шинелі які за кольором та кроєм набагато більш подібні на шинель РККА 43 року ніж швейцарська шинель на вермахтову! Ось для приклада, дядя Вова Савєльєв (стоїть другий зліва) одягнутий в ОРИГІНАЛЬНУ шинель 43 року випуску: http://photo.i.ua/user/2182621/152492/3713349/ А також совіцькі ватники, яких валом продають навіть тут на форумі, і відрізняються вони взагалі тільки гудзиками від воєнних (ілюстрація, там же на фотці.) Ну і приклад реконструктора УПА в цивільному пальті: http://www.povstanets.kiev.ua/index.php?do=reports&rep=18&img=080125-008.JPG (пальто темно зеленого кольору, на фотці просто погано колір видно)
У меня шинель 44 года, 43 - у бойца который стоит рядом, она чуть светлее. И в КА действительно было как серое, так и темно-серое сукно, причем минимум 4 артикула.
добродію, щоб люди приїжджали на заходи їх треба хоч повідомити. нас ніхто не запрошував. і про організацію заходу ми дізналися випадково від третіх осіб. тож ця репліка недоречна.
Я перший раз брав участь в цій тактиці. Однострій формував собі сам, з чого мав. Враження найприємніші. Головне це бажання а далі думаю кожен з часом зможе вдосконалити свій вигляд.
Наскільки я освідомлений що до цього питання, то вас було запрошено, але ви відмовились. Я особисто цікавився, де ви і чому вас нема - отримав таку відповідь. 1. Згідно чого ти вирішив, що я підвищив тон? Нічого особистого, проста констатація факту. 2. Я був проінформований інакше, тому так і написав. 3. Гарний захід, шкода, що вийшла накладка, також про його організацію нічого не чув 4. Прогрес э, і нема тут ніякого регресу. Дуже велика кількість людей, захопились темою, купляють вже собі власні речі. Закуплено багато Штурмівськоі уніформи та спорядження. Ти когось з людей, з ким зустрічався раніше, на Бродах чи у Львові, бачиш в швейцаріі, що робиш такі висновки? Ви поцікавились, а що то за особа з СКС-ом? Це нові люди, переважно зі Стрия, котрі вперше приймали участь. Довідались про захід та приіхали. Так деж регрес? Людина з гитарою не правильною? Також приіхала з Рівного вперше, вдяглась, як могла. Отрамала певні зауваження щодо перчаток, розгрузки, взуття і зробила висновки. А що до гитари, то дві доби ми насолоджувалися чудовими повстанськими піснями, диск з студійними записами отримав Любомир. Так що якщо зацікавить, зможеш переписати в нього чи в мене. А правильна гитара - справа наживна. Талант - оце вроджене. Також, хто приймав участь минулого року, добре памя"таэ, чим були озброэні повстанці - майже у всіх було ММГ чи взагалі пластмасові іграшкові МР-40, в стволи яких закладали пітарди, коли хотіли імітувати постріл.... Зараз всіх повстанців озброів правільною СХП-зброэю магазин Штурм, за що величезна повага та подяка іі шефу, Володимиру Правосудову! Так що э прогрес, і дуже великий. На рахунок фото - то це не постановочні кадри, ніхто людей в швейцаріі з кадру не вигоняв. Як було - так і э. Но це не означаэ, що так буде. Надалі всі недоліки будуть усуватись.
Отлично! Тактика "вермахт-УПА" в феврале уже становится у вас традицией! P.S. У герра Каттчински в этот раз флаг не украли?
це не так. пропоную далі не розвивати цю тему. можливо др. Запорожець дещо різкувато висловився щодо регресу, але все ж є куди розвиватися. це не від нашої вредності, а лише задля спільної справи. і нам дуже хочеться, щоб групи УПА виглядали гарно і правильно
Я також впевнений, що прогрес у справі реконструкціі УПА та дивізіі Галичина буде тільки набирати оберти! Мені особисто дуже хочеться щоб ви, як перша в Украіні група реконструкторів УПА і надалі були еталоном для всіх реконструкторів УПА, а також як можно частіше приймали участь у заходах, які організуэ товариство Пам"ять та особисто Любомир Горбач З повагою
Так, видовище було страшне. Але мушу зазначити, що так званий адютант Горбача біг хоч і зломлючи голову, але прикривав його я, стрілець Сковорода, який стояв теж на кутку хати, де був наш сотник УПА. Тому, коли розпочалася черга з МП, я встиг поцілити з мосінки безстрашного гера Качинського. Чому він і далі продовжував воювати, для мене залишається загадкою ))))))) Хотів би подякувати Гельмуту Райзеру. Пишеш безподобно. А також подякувати всім реконструкторам Вермахту. З Вами було весело. Принаймі не було непорозумінь, як минулого року.
Це робочі ньюанси. Коли людина чула, але не бачила, хто і звідки стріляв, таке буваэ постійно. Того самого вашого дохтора з двума швейцарцями, яких ми положили залпом з вікон хати, 10 хвилин вмовляли вийти. Та і Любомира запитай, скільки раз я йому сказав, що його вбито. Він мене не бачив, було вже майже темно, йому взагалі здалося, що постріл пролунав з іншого боку. А доки я не вийшов з укриття, він не міг зрозуміти, звідки його гукають і кажуть, що його вбито. Побачив - і всі питання відпали. Також хочу висловити подяку усім воякам УПА, приймавшим участь у заході! Було дуже цікаво з вами воювати, постійне напруження упродовж всіэі війни. Навіть не можу сказати, що було важчим - намотати кілометри засніженими лісами та ярами, чи сидіти у засідках при десятиградусному морозі не поворохнувшись по декілька годин! Ви це достойно витримали, молодці!
Хельмут, друже, яж так і писав в своєму пості що прогрес в наявності: Але з швейцарськими шинелями - це в даному випадку, регрес. При тому що я знаю, що Любомир, Володя,Тарас та інші реконструктори та члени товариства Память мають достатньо правильних речей, щоб вдягнути ту кількість вояків УПА що була - правильно (без швейцаріїї). От в цьому і полягав регрес. У всьому іншому ти абсолютно маєш рацію, і те що люди нарешті самі починають купувати собі однострій, а не кивати в бік Любомира (мов, нафіга паритись, Любомир всеодно дасть всі шмотки), це вже величезний прогрес! Повір я знаю як Любку це все набридло тягатись з кіпою комплектів однстроїв, сушити їх, прати, а головне за свій кошт купувати, бо я сам роблю те саме для наших новаків, хоч звісно і в значно менших масштабах. І те що Волдя Правосудов дуууууууууже сильно допомагає зі зброєю і не тільки - незаперечний факт, мало того він і нам теж допомагає (за що йому окрема подяка)! Стосовно СКС, так я просто його вже не вперше і не вдруге бачу на реконструкціїї. Якщо дійсно не вистачає одиниць СХПі без того СКС ніяк, то хочаб його треба замаскувати та робити так щоб він в кадр не попадав! (наприклад обгорнути частково тканиною, по типу снайперської СВТ). Стовосно гитари - в одному з кліпів Памяті у них була така чудова гітара, з відламаним шматом фанери на лицьовому боці, і відновленою в цьому місці звичайною строгою дошкою. Я ще коли її побачив, подмав, що кращої гитари для УПА не знайти! То чомуж її не можна було взяти з собою?! Вонаб була ідеальним варіантом! Підсумувати хочу думкою про те, що кожний вихід, тактика, фест по темі УПА робить дуже потужну справу по просуванню цієї теми в маси! На цій ниві і Память дуже страється, і ми теж. Але треба просто підходити до справи більш скрупульозно ВСІМ реконструкторам УПА (в тому числі і нам), і тоді ніхто не зможе сказати, що реконструктор УПА виглядає не правильно, не таким який був вояк УПА в дійсності. А це є одне з найголовніших наших завдань. Всіх люблю, поважаю. Запорожець.
Привіт усім, на тактиці побував уперше, ше троха незнав шо до чого але мені сподобалось. одним із тих "швейцарців" був я, хотілось би вибачитись за ту затримку, але можу це пояснити що коли по нам почали валити я різко ліг на землю і почав відстрілюватись, в вухах троха зазвеніло плюс гудів вітер і тому я майже не міг розібрати шо там німці кричали))) але дякую за розуміння.
