Якось Вовочка запитує маму: - Мам, а як я на світ з’явився? - Ну, синку, взяли ми з татом склянку. Він плюнув, я плюнула, поставили на віконце, а на ранок ти з’явився. На наступний день в школі: - Тань, плюнь у склянку. - Та ти що, Вовочка? - Ну плюнь. - Тьху. Вовочка теж плюнув і поставив склянку на вікно у своїй кімнаті. Вночі в стакан впав тарган. Вранці Вовочка зі склянкою підходить до матері: - Мам, роздави онука – в мене на сина рука не піднімається.
