Как обращались с павшими бойцами вермахта победители?

Одразу ж уточнив інформацію по даному питанню у місцевого краєзнавця, в твердженнях якого не маю підстав сумніватися. Тому дозволю собі вибачитися за неточність в моєму попередньому пості в частині пори року. Дійсно, інцидент мав місце весною 1944го, а не зимою. Точніше календарно зараз не скажу, але, думаю, логічно буде припустити, що то була рання весна. Стосовно географії то локація, про яку йдеться, на місцевому говорі називається Кітли (Котли) - частина українських Карпат, адміністративно віднесена до Івано-Франківської області, сам ходив в ті краї в походи. Щодо свідчень старожилів то ще залишився в живих чоловік - безпосередній свідок тих подій. Та і якщо спитати любого з жителів ближніх сіл, віком від 70ти то кожен щось та оповість. Тут без варіантів. Слід вказати й те, що в даній місцевості серйозних боїв по ДСВ не було, тому вказаний інцидент врізався в людську пам'ять, як факт одномоментної загибелі багатьох військових.
P.S. Дякую за конструктивну критику. З пов..

 

В доповнення до мого попереднього посту.
Пошуки в тому районі особливим успіхом не увінчалися, натомість в людей-жителів ближнього села горищами/чердаками/сараями не є екстрарідкістю предмети німецької та мадярської екіпіровки. Найчастіше трапляються газбаки - в них зручно було тримати наприклад горох чи якісь крупи. А от каски, на жаль, рідкість так як з них народні умільці виготовляли різці для різьби по дереву і сапи. Та і просто елементарно використовували як різні ємності чи накривали зверху стовпи в огорожах щоб ті не гнили від дощу. Ще в мого знайомого від діда залишилися вермахт. піхотні чоботи в сохрані на 3 з плюсом. Хотів їх якось собі втуманити, але виявилося, що вони коштують всі гроші світу))))

 

100% особенно умиляет фраза:"А ты знаэш скільки вони стоять??????я в ІнтТиРнеті бачив такі продавались за 500$,мені за них давали 400$ да я не отдав"как то так!

 

Що є, то є. Не рідкістю також є: "Мій дідо то зняв з убитого німіцького генерала, якого сам, голими руками, задушив".... До речі, трофейне німецьке обмундирування користувалося неабияким попитом та популярністю як серед вояків УПА, так і серед місцевого населення. І в умовах тогочасного дефіциту всього на світі, не гребували знімати й трупів.... Правда, цивільні старалися все перешивати (наприклад, шинелі перефарбовували і перешивали на сардаки - (елемент гуцульського одягу))і "демілітаризовувати" бо можна було нарватися на неприємності.

 

Гдето лет едак 5 назад видел короткий сюжет как в Киеве после освобождение немецкое кладбище взрывали... Не могу найти , а так по обороне КиУРа, хоронили по месту боев, потом в 42- 43 году выкопали и в Германию отправляли.

 

Нуу,навряд чи,можна було отримати неприємності( за Західну Україну ,не скажу так впевнено),коли і совєти носили німецьку амуніцію.Про шоломи відомо,про ремені,про взуття,про Y теж. а місцеве населення,за катастрофічної відсутності речей, використовувало військову форму обох сторін. В моєму селі газбаки,касони,різноманітні ящики і тара трапляються й досі.

 

І подібний Нікер (але з дерев'яною ручкою) ,був виміняний у аборигена за кулеметний ствол до MG-42(вони з них роблять пішні для зимової риболовлі))) Це трофейна річ.І служив мені ,вірою і правдою досить довго,до трагічної загибелі онного у водах Дніпра((

 

Неодноразовими в наших краях (Зах. Україна) були випадки, коли місцеві цивільні мали головний біль через який якийсь елемент уніформи, якщо його носили. Щось на кшталт: "Звідки? З трупа зняв? Вкрав? Хто тобі те дав?" і т. п.. Тому, щоб уникнути лишніх запитань та лишнього головняка і, так сказати, "демілітаризовували".

для прикладу: якщо попадався німцям в зуби і на тобі було щось із німецької уніформи то, в кращому випадку, міг дістати "25 румунських" (б'ють два рази, рахують за один) по сраці. Аналогічно було із червоними. Упівці ж взагалі негласно зобов'язували місцевих все військове спорядження віддавати "до лісу".

 

Згоден. Але в цій темі,не бажано про це говорить.Тема ж інша.А ми флудимо!))))

 

Не знаю, наверное не в тему, но хочется поделиться своими мыслями. Часто-густо нахожу советские нестреляные боеприпасы-в основном патроны от Мосинки, ППШ, а вот недавно даже от ПТРД 14.5мм патрон на глубине 5 см. И все это в селе во дворе или на огороде. И вот думаю-с чего бы это советские бойцы были такими растеряхами. А потом понял-занимали они какой-нибуть населенный пункт, а командиры требовали продолжать преследовать противника. А бойцы такие-а у нас нету патронов-все потратили не можем наступать. Хотя сами по дороге тихонько их выбрасывали. Ну не хотели солдаты наступать и ночевать где-то в степи. И вот приходилось командирам размещать на ночлег бойцов в селе, ибо боеприпасов новых еще не подвезли. То же самое с минами и снарядами. Находят в основном советские(замечали?). Немцы все забирали при отступлении. Если кто не согласен-аргументируйте.

 

Как мне кажется натянуто за уши все это,про патроны. За такое можно было вьются по под трибунал зашелестеть только так. Тем более постоянно такая уловка не прокатит-раз ,второй а потом пошлют штыками выбивать немца из окопов.
Тем более что залежи патронов часто попадаются на позициях,где никакого наступления не было.

 

Тим бiльше фентезi... Ранньою весною там був ще глибокий тил... Нiмцi стояли на рубіжi Тернопiль-Проскурiв.

 

http://archive.nndiuvi.org.ua/toprint.html?id=2492

 

Таки выбрасывали. Очень часто в мемуарах такое описано, когда сбрасывали боекомплект. Причина банальна - усталость от длительных многодневных маршей, когда сам еле ноги тянешь. Тут каждый килограмм в центнер тянет. Сбрасывали и немцы в том числе. В воспоминаии одного украинца служившего в немецкой дивизии они однажды сбросили на марше почти весь б/к, надеясь что подвезут новый и попали под жесткую атаку русских. Еле отбили остатками что было перейдя в рукопашную.

 

"Да, были люди в наше время, Не то, что нынешнее ... Земля тряслась — как наши груди, Смешались в кучу кони, люди, И залпы ..."(с)
До повноти картини не вистачає "Тигра" з сомiком...
Ознайомтесь в розташуванням сил сторiн i перебiгом подiй на початок 1944 року:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Проскурівсько-Чернівецька_операція
Тема про Станiслав i Коломию:
https://reibert.info/threads/bitva-...ofesionaliv-istoriji-proshu-popraviti.561321/
Фантазiя "дiда" нiяк не збiгається по часу з icторiєю, нi на початок 44 року, нi на кiнець.

 

Можливо, йшлося про антипартизанську операцiю нiмцiв у районi Чорного лiсу наприкiнцi 1943 року? Такi подiї ми навiть вiдтворювали:
https://reibert.info/threads/polovij-vixid-1-ri-btl-175-u-karpati-16-17-18-grudnja-2016r.849645/