Вчерашний Иван Семенович Год рождения: __.__.1910 Место рождения: Ставропольский край, Буденновский р-н, с. Прасковея № наградного документа: 87 Дата наградного документа: 06.04.1985 http://podvignaroda.ru/?#id=1511125899&tab=navDetailManUbil
Черкните на електронку: Школа № 3 356817, Ставропольский край, Буденновский район, село Прасковея, улица Октябрьская, 12 Телефон: 8 (86559) 67-5-78, 8 (86559) 67-1-91 Факс: 8 (86559) 67-5-78 Адрес электронной почты: school-3-26rus@yandex.ru
Інформація завтра уходить напряму до голови р-ну. Залишилися знайомі при владі в Арзгірському р- н., після того , як ми туди трьох бійців в 13 році передавали.
ВНИМАНИЕ! РАЗЫСКИВАТЬСЯ ВЕТЕРАН Великой Отечественной Войны ИЛИ ЕГО РОДСТВЕННИКИ ДЛЯ ВРУЧЕНИЯ ЕГО РОДНЫМ ИЛИ САМОМУ ХОЗЯИНУ ЕГО ПОДПИСНОЙ КОТЕЛОК С КОТОРЫМ ОН ВОЕВАЛ !!!! ВЧЕРАШНИЙ ИВАН СЕМЕНОВИЧ ДЕЛО БЛАГОЕ ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА НАЙТИ !!!! http://podvignaroda.ru/?#id=1511125899&tab=navDet.. МОЖЕТ КТО ЧТО ЗНАЕТ ОТЗОВИТЕСЬ БУДУ ОЧЕНЬ ПРИЗНАТЕЛЕН. С УВ.
Самому хозяину вряд ли,так как год рождения 1910,в этом году 108 лет ему.А родственникам,память о нём.Удачи от всего сердца.С ув.
Вітаю! Де саме був знайдений казанок, на місцях боїв? Вкажіть найближчий населений пункт. Чи відомо, які частини там вели бойові дії? Зробіть фото тієї частини, де вказано назву хутора, так щоб назву були видно повністю. Зробіть крупніше фото цього фрагменту напису. Там, начебто, написано, "П.Т.Г.", а не "П.Т.І.", як Ви вказали тут.
Родичів ветерана знайдено. У нього було семеро дітей. Зараз серед живих лише донька Ніна Іванівна. Іван Семенович помер 5 березня 1992 р. У Прасковеї була лише одна сім'я Вчорашніх. У Прасковеї є краєзнавчий музей, досить непоганий. Директором там працює Юрій Дмитрович Обухов. А чоловік Ніни Іванівни працює там охоронцем. Директор там у темі, я так зрозумів, він сам трохи чи не трохи пошуковець. Музейники зробили Книгу пам'яті Прасковеї - http://praskoveja.ucoz.ru/ Туди, наскільки я зрозумів, занесені і ті, хто з війни повернувся. Однак, Вчорашнього І. С. я там не знайшов. Можливо, просто не внесли. Треба це з'ясувати. Як повідомив мені адмін однієї з тамтешніх груп в ОК, туди не включено багато ветеранів. Можливо тому, що село досить велике, близько 10000 жителів.
Но всё равно 1943 г. писал на нём то Вчерашний И.С. Найден Никопольский плацдарм село Екатериновка Херсонская обл. В-Лепетихский р-н найден в окопе!
Блин,здорово!Хорошо что не продали!Камраду который нашёл котелок и согласился его отдать родне,моё почтение!
Если бы на прямую связаться с родственниками покойного Героя Совецкого Союза было бы конечно же вообще для меня самой большой наградой! Хотя бы такая маленькая награда Вчерашнему И. С. за его героизм.
Історія з казанком добігла свого кінця. Родичі Івана Семеновича Вчорашнього отримали пам'ятну для них річ, яку обіцяли зберігати в сім'ї. Коли отримали, то розглядали всією сім'єю, потім ще приходили сусіди дивитися. Рідні вдячні за переданий казанок, який буде їм згадкою про Івана Семеновича. Донька прислала подяку. Отгремела давно кононада. Жизнь идет своим чередом, я так рада,что есть ребята из отряда поисковиков. И я, Юрченко Нина Ивановна - дочь фронтовика очень благодарна и шлю низкий поклон этим ребятам Украинцам, которые нашли котелок моего отца, а так же низкий поклон тем, кто организовал его доставку, а также был с нами на связи и обо всем информировал. Спасибо всем ребятам от моих детей, внуков, племяников, правнуков, родственников. Спасибо за вашу память о тех людях,которые проливали кровь освобождая нашу Родину от врага. Еще раз - низкий вам поклон!!! Второй слева в белой шляпе - Вчерашний Иван Семёнович, возле него его сын, тёмненькая девушка справа - его дочь, Юрченко Нина Ивановна. Она же с котелком. --------- P.S. Від себе хочу подякувати dgiday за правильний вчинок, за те, що не барижить пам'яттю про солдатів, на жаль, є і такі прикрі випадки.
