Ну, там якби не сіоністська змова, то була б робота на парагвайську розвідку. Чи іще на яких ворогів соціалізму. То не дуже показник, але галочку на всяк випадок поставимо.
Н UOTE="Суер*Выер, post: 10870751, member: 13071"]При тому, що начальника СМЕРШу Абакумова потім арештували за сіоністську змову.[/QUOTE] Ну... Это уже другая история...
одне погано що той наволочі дали стілько пожити та покерувати. тре було раніш йому голки під нігті та обценьками яйці вирвати
Ви з роботи пишете, чи просто гарно вплинуло спілкування з колегами? Загалом, відрадно бачити. Бо, чомусь, у темі останнього часу з боку користувачів стало прийнятним матюки писати, і починати трохи хамити один одному. То прохання: беріть приклад з пана К., читайте книги, і не ведіть себе як Вєра і Надєжда. Дякую.
от на такі твої слова на мою адресу яж і образитись можу. не тре брати з мене приклад бо я тілько поганому можу навчити. най ліпше беруть приклад з якоїсь ганої людини, наприкляд з Ничипіра Серветника. добрий козак був, справжній. таких зара невистачає щоб лад у країні навести
то в нього кредо таке - всігда буть плохим , от і не любить він людей . А хто осмілюється ще пручатись та огризатись - тих миттю записує в москалі чи ще гірше - в жиди і тоді вже , з чистою совістю , ненавидить лютою ненавістю від чого отримує моральне задоволення . То ви ще не знаєте скільки він до смерти замордував та згодував хробакам невинних шо випадково заблукали в його володіннях та мали нещастя звернутись російською - огого !!! Навіть не рятувало те шо потім під час тортур люди починали чистою українською просити милости й всьо єдно потім бовтались на старій груші шо в нього за хатою ... Вечірній вітер колиха стареньку його грушу, і щось таємне і жаске їм заглядає в душу ... А найстрашніше - там стоять старі й криві тополі, що вшикувалися в ряди з його лихої волі ! На кожній з них висить москаль , змордований до смерти , смердить закровлений рискаль під клунею підпертий . Його збороти не могла ніяка міць ворожа поки до клуні не прийшла таємна кара божа - згодився до роботи він в міській бібліотеці й вночі з книжок пекельний дзвін карає душу й серце . Його робота - кріпкий сон в порожніх нічних стінах , страх забирає у полон та слабне у колінах ...Не раз до серця глибини сягають хижі руки, а велет спить камінним сном, хоч терпить люті муки. Часами болісно у сні наморщить густі брови, тоді стинаються й шумлять за клунею діброви. Бо скористали вороги з його важкої млості, безкарно точать з нього кров і трощать білі кості...
Вітаю шановне панство з цицнєм ... цілу ніч ляв дощь . зжер більше половини снігу . збираюсь на тєжку працю ...
