Та я ж не геть із села, і маляси в нас ніц нема. Це в Капітанівці є цукровий завод і маляса то там мать і гнали тую малясуху, а в нас звичайну самогонку із цукру гнали.
та ну. хто ж її крім пяниць пив? то було не гонорово пити зосю, вони хоч і змінили під кінець технологію та почали рекляму що вона не тілько стала смачніше та міцніше але і дуже корисна для здоровя але старі звички не перебороли і її майже ніхто не купляв в нас
та я теж з міста але малясуху можна було відшукати у кожному кутку повіта бо ми у повіті мали свій цукрозавод, який і по ці пори ісправно працює та несе населенню солодке життя
Точно як у нас....на розі біля клюбу була колонка з чугунію...халявне запивайло. У вас який завод,наш Вол.Вол.випускав ще аромат садів ,золоту осінь,ренет перцевий і ще якийсь козацький напій.Я був дуже здивований коли в москві на вднх в павільоні вина знайшов рідну продукцію!
Зрівняв, у тебе місто трохи менше ніж губернія то і був вибір товарів, а в нас шо місцевий концервний завод вигнав те і пили.
Хто пив ? А в пивній бочці на розлив в центрі біля школи і рідкий старшокласник доживав до третього уроку ітаке колись було....
Від тебе Приютівський цукровий завод за кільки км? Десь за 5км не більше, бував я в тій Приютівці на хрестинах, то ледь не вмер на другий день від тих гулянок. А від нас Капітанівський цукровий завод десь за 15км не менше то і тої маляси масово в нас не було.
У нас в вясковых магазінах перадаецца і зараз вось такія цудоўныя напоі... Белсельгасхарч вырабляе.. Так што у каго настальгія, вышлю поштаю за грубыя грошы
То тому так бо у Вас не саме бідне село. З сахару гнали в багатих селах. а ті села що і на сахар незмогли заробить або в всіх селах скнари що жалкували кошт на сахар гнали з малясу ПІЙЛО. відстій ще той відрижку чуть за кілометри
так отож. мені і досі цікаво чого з нашого міста губернське не зробили замість теперешнього кропивницького
от бач який ти обізнаний, а прикидався темним. там ще вузлова станція поряд, і як переїхав міст через річку то праворуч від того міста до річки за три хати мій дід з бабою по батькові жили і я там вчився плявати. верніш батько мене вкинув у річку і я бачив де берег то плив у той бік та плякав бо оявся втопитись. від того часу я вмію плявати, а було мені тоді роки три чи чотири. так що сусіде ти побував на малій малій батьківщині як то кажуть. отже можеш цим дуже пишатись та не з ким відтепер не вітатись на праці. тобі можна.
таке. з цукру для себе а на продаж малясуха та і так поціновувачи цієї амброзії траплялись серед селян. отакоєот
то і що з того? він жеж не начальником працює та і потім якщо я цукру в нього візьму то як мені допомога буде тре то він теж плятню вимагатиме. а це неподобство.
І назви теж із гумором. Особливо "весела карусель" та "політ" чи "калейдоскоп" Бо у вас було багацько ненадійного контінгенту - шахтарі.
