Україна і світ. Новини

Политика правительства США в отношении предоставления Украине оборонительных вооружений близка к изменению по сравнению с политикой администрации бывшего президента страны Барака Обамы.

Об этом сенатор-республиканец Джим Ингофф заявил в ходе слушаний в Сенатском комитете по вопросам вооруженных сил, которые были посвящены утверждению новых должностных лиц Министерства обороны США, сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на "Голос Америки".
"При предыдущей президентской администрации США (Барака Обамы. ) не планировали отправлять Украине оборонительные вооружения, сейчас это меняется", - сказал он.
Обращаясь к одному из претендентов на должность в оборонном ведомстве, Инхоф снова косвенно вспомнил о вооружении для Украины.
"Что, по вашему мнению, происходит в голове у Путина сейчас, когда пошла администрация, которая отказывалась предоставить вещи, которые, по мнению нашего комитета, нужно было предоставить, и теперь ситуация изменится? Считаете ли вы, что мы движемся в верном направлении?" - спросил сенатор.
В ответ претендент на должность поддержал предоставление Украине оборонительного вооружения.
"Украинцы ведут сложный бой с россиянами, которые нарушили суверенитет Украины. Я считаю, что важно направить президенту Путину и другим сигнал, что мы готовы поддержать украинцев в этом вопросе. Потому что я убежден, что президент Путин иногда считает, что Запад проявляет слабость", - сказал приглашенный на сенатский комитет.

 

Польская PGNіG в этом году продаст Украине 800 миллионов кубов газа

Польская PGNіG в первых трех кварталах продала в Украине 430 млн кубометров газа, а за весь год продажи газа компании в Украине составит 700-800 млн кубометров. Об этом на пресс-конференции в Варшаве сообщил заместитель председателя правления PGNIG по торговым вопросам Мацей Возняк.
"В первых трех кварталах мы продали 430 млн кубометров газа на украинском рынке. Надеемся, что результат к концу года будет означать удваивание этого показателя - 700-800 млн кубометров", - сказал Возняк. В то же время он добавил, что это будет зависеть от развития ситуации на украинском рынке.
Заместитель председателя правления PGNIG подчеркнул, что польская сторона для экспорта газа в Украину использует интерконнектор и готовится к транспортировке газа в Украину по другому маршруту - через Чехию и Словакию.
Он уточнил, что поставка газа в Украину через эти страны является не какой-то альтернативой для расширения возможностей интерконнектора между Польшей и Украиной, а "дополнительными возможностями для транспортировки газа в Украину".
Возняк напомнил, что недавно PGNIG подписала соглашения с Укртрансгазом об эксплуатации украинских газопроводов и газохранилищ, что дает возможность "многомерного сотрудничества" с Украиной.
Возняк подчеркнул, что в этом году польская компания победила в одном из тендеров на поставку технического газа в Украину. Он выразил надежду, что в следующем году PGNIG также сможет одержать победу в одном или более тендерах.
"Этот рынок является очень динамическим, он опирается на короткие месячные контракты со многими участниками рынка трейдеров. Это для нас очень интересный урок, чтобы удержаться на этом рынке, где мы уже работаем более года вместе с нашими украинскими партнерами", - заявил Возняк.
Заместитель председателя правления PGNIG подчеркнул, что польская компания хочет увеличивать продажи газа в Украине.

 

За девять месяцев 2017 года "Газпром" поставил на оккупированный Донбасс 1,5 млрд м³ газа

За девять месяцев 2017 года российская компания "Газпром" поставила на оккупированные территории Донецкой и Луганской областей 1,5 млрд м³ газа, говорится в отчете, текст которого имеется в распоряжении агентства УНИАН.
Отмечается, что в разделе поставок в страны СНГ указано, что в Украину за этот период компания поставила 1,575 млрд м³ газа, хотя НАК "Нафтогаз України" перестал закупать российский газ еще в ноябре 2015 года.

 

Президенту США Дональду Трампу предложат утвердить выделение Украине 47 миллионов долларов на покупку американского оборонительного вооружения для сдерживания агрессии РФ.

Об этом в пятницу сообщил телеканал ABC News со ссылкой на официального представителя Госдепа.
"Совет национальной безопасности решил во время заседания во вторник дать "зеленый свет" выделению гранта в размере 47 миллионов долларов правительству Украины на покупку американского оборонительного вооружения, включая мощные противотанковые ракеты Javelin", - говорится в сообщении.
Отмечается, что Трамп и Конгресс США должны одобрить продажу противотанковых ракет. По словам представителя Госдепа, в ближайшие недели состоится встреча, посвященная обсуждением этой темы.

 

Украина на дипломатическом уровне будет прилагать усилия для того, чтобы Конгресс США уже в следующем году принял резолюцию о признании Голодомора 1932-33 годов геноцидом украинского народа.

Об этом в Фейсбуке написал посол Украины в США Валерий Чалый.
Он отметил: "Традиционно в конце ноября тысячи неравнодушных собираются в Нью-Йорке в Соборе Святого Патрика, чтобы почтить память невинно погибших во время искусственно созданного режимом Сталина в 1932-33 гг. Голодомора.
Теперь мы знаем, что именно украинцы поднялись против этого преступления в защиту своих семей - и были целенаправленно уничтожены.
Сегодня в своем выступлении, при выживших свидетелях тех трагических событий подчеркнул: пришло время официально в США признать Голодомор против украинского народа - геноцидом. Попытка когда уже была. Неудачная. Но мы снова пойдем в Конгресс США, чтобы добиться правды и справедливости и принять в следующем году соответствующую резолюцию. Сегодня был важный день на этом сложном пути".

 

Это чушь, но я должен выполнять, - посол Кизим об объявлении советника посольства Украины персоной нон-грата

Посол Украины в Минске Игорь Кизим заявляет, что не согласен с решением белорусской стороны об объявлении персоной нон грата сотрудника украинского посольства в Минске Игоря Скворцова, но не мог не выполнить этого решения.
Об этом он заявил в комментарии Радио Свобода.
"Когда я находился в здании МИД Беларуси, то мне дали ноту об объявлении Игоря Скворцова персоной нон грата. Я ответил, что не буду отрицать, не могу не выполнить, и в течение определенного времени Игорь Скворцов уехал. Я сказал, что это чушь, но я должен выполнять", - сказал посол Кизим.

 

Україна стала більше заробляти на сирі і маслі

За підсумками 10 місяців 2017 року Україна поставила молочних продуктів на зовнішні ринки на суму 225,6 млн доларів. Це на 73,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомила аналітик Асоціації виробників молока (АВМ) Яна Музиченко.
Так, за даними АМП, експорт сирів склав 7,4 тис. тонн, що на 16,4% більше, ніж в минулому році. У той же час, імпорт сиру за 10 місяців виріс більш значно – на 42,8% в натуральному вираженні і склав 7,7 тис. тонн. У грошовому вираженні імпорт сиру виріс на 58,45% – до 35,6 млн доларів.
Основним покупцем українського сиру за аналізований період став Казахстан – 48%, або 12,6 млн доларів. Другим найбільшим ринком виявилася Молдова – 6,3 млн доларів, або 23,9% в структурі. В Єгипет за 10 місяців було поставлено сиру на 2,9 млн доларів (11% в структурі).
За даними митної статистики експорт масла в січні-жовтні склав 24,5 тис. тонн, що на 152% більше, ніж в минулому році. Це принесло країні 96,8 млн, що в три рази більше, ніж в 2016 році. Імпорт масла за аналізований період склав 470 тонн, що на 52% менше, ніж в минулому році. У грошовому вираженні імпорт скоротився до 2,8 млн дол.
Трійка найбільших покупців масла залишається незмінною: Туреччина (18,2 млн дол.), Марокко (16,6 млн дол.) І Нідерланди (10 млн дол.). Україна купує масло у Нідерландів (1,4 млн дол.), Німеччини (564 тис. дол.) І Франції (360 тис. дол.).

 

Болгария приняла на лечение еще десять украинских военнослужащих.

Об этом посольство Украины в Болгарии сообщило в своем Twitter.
"В Болгарию прибыла девятая группа раненых украинских военнослужащих из 10 человек. Наши воины пройдут двухнедельный курс лечения / реабилитации в Лечебно-реабилитационном центре Военно-медицинской академии Министерства обороны Республики Болгария", - говорится в сообщении.

 

Американский штат Висконсин присоединился к признанию Голодомора в Украине 1932-1933 гг. геноцидом против украинского народа.

Об этом информирует посольство Украины в США в Фейсбук.
Губернатор штата Висконсин Скотт Уокер подписал соответствующее прокламацию.

 

Голови держав та урядів держав-членів ЄС та їхні партнери прийняли декларації саміту "Східного партнерства".

Про це у своєму Twitter написав брюссельський кореспондент "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк.
"Декларація Східного партнерства була прийнята. Немає ніяких питань чи протестів", - написав він.

 

Спільна декларація Саміту Східного партнерства: текст документа

1.
Учасники Саміту вкотре підтверджують високе значення, яке вони надають Східному партнерству як особливому виміру Європейської політики сусідства. Вони знову підтверджують спільну відданість цьому стратегічному і амбітному Партнерству, яке базується на спільних цінностях, взаємних інтересах та розумінні, співпричетності та спільній відповідальності, диференціації та взаємній підзвітності, які наближають східноєвропейські держави-партнери до ЄС. Сталий і ефективний прогрес у реформах є ключовим для подальшого успіху Східного партнерства.
2.
Учасники Саміту підтверджують свої зобов’язання щодо зміцнення демократії, верховенства закону, прав людини, основних свобод, а також принципів і норм міжнародного права, які є основою Східного партнерства.
Євросоюз залишається відданим підтримці територіальної цілісності, незалежності і суверенітету всіх партнерів.
Повне дотримання, повага і відданість цілям та принципам, закріпленим у Статуті ООН, Гельсінському заключному акті та Паризькій хартії ОБСЄ, є основою для нашого спільного бачення щодо мирної та неподільної Європи. Учасники Саміту підтверджують елементи і принципи, закладені в попередніх деклараціях Самітів Східного партнерства, і підкреслюють твердий намір далі нести зобов’язання, взяті на попередніх Самітах і у двосторонніх угодах

Spoiler

3.
У цьому зв’язку вони підкреслюють, що ключовим пріоритетом, який робить внесок у розвиток посилених відносин між ЄС та країнами-партнерами, є консолідація та просування спільних цінностей та принципів, яким вони залишаються відданими. Зобов’язання, створені у Східному партнерстві, зміцнюють як Європейський Союз, так і держави-партнери, роблять їх сильнішими разом та більш здатними до протистояння спільним викликам.
Учасники Саміту погоджуються, що посилена співпраця, далекоглядний та всебічний політичний діалог мають ключове значення для подолання спільних викликів та досягнення спільних цілей.
4.
Учасники відзначають важливість зміцнення державної, економічної і соціальної стійкості в ЄС та країнах-партнерах та роль Східного партнерства у сусідстві ЄС у цьому зв’язку, як це було також підкреслено в Глобальній стратегії зовнішньої та безпекової політики ЄС, а також в оновленій Європейській політиці сусідства.
5.
Східне партнерство підтримує реалізацію ключових цілей глобальної політики, встановлених Порядком денним ООН для сталого розвитку до 2030 року, спрямованим на становлення добре керованих, більш процвітаючих та відповідальних суспільств, а також Паризькою кліматичною угодою.
Учасники Саміту визнають, що шкідливий вплив кліматичних змін є одним із найбільших викликів сьогодення, який потребує спільних зусиль усіх зацікавлених сторін. Вони підтверджують, що динамічне громадянське суспільства і гендерна рівність є важливими для вивільнення повного економічного і соціального потенціалу, для поліпшення економічного розвитку та зміцнення соціальної згуртованості.
6.
Учасники саміту глибоко стурбовані триваючими порушеннями принципів міжнародного права в багатьох частинах регіону. Учасники Саміту закликають до відновлення зусиль зі сприяння мирному врегулюванню невирішених конфліктів у регіоні на основі принципів і норм міжнародного права. Вирішення конфліктів, зміцнення довіри та добросусідських відносин є суттєвими в соціальному і економічному розвитку та співпраці.
Учасники Саміту вітають залучення та посилену роль ЄС у вирішенні конфліктів та його зусилля з відновлення довіри в рамках або на підтримку узгоджених форматів переговорів та процесів,
у тому числі через безпосередню присутність ЄС (у конфліктних регіонах) у разі потреби.
7.
Учасники підкреслюють, що Східне партнерство має на меті розбудову загального простору спільної демократії, процвітання, стабільності та посиленої співпраці і не спрямоване ні проти кого. Якщо зв'язки з іншими партнерами потребують ширшого залучення та сприятимуть результативності конкретних заходів та загальних цілей Східного партнерства, співпраця в кожному конкретному випадку може бути відкритою для третіх країн.
Вони підтверджують суверенне право кожного партнера обирати рівень амбіцій та цілей, яких він прагне у своїх стосунках з Європейським Союзом.
8.
Учасники Саміту вітають нинішні досягнення Східного партнерства та посилену диференціацію у двосторонніх відносинах ЄС із кожною з країн-партнерів. Обсяг та глибина співпраці визначаються амбіціями та потребами ЄС і партнерів, а також темпом та якістю реформ.
9.
Учасники Саміту схвально оцінюють повне набуття чинності Угодами про асоціацію з Грузією, Молдовою та найостаннішою – з Україною, після схваленого в грудні 2016 року рішення глав держав та урядів ЄС.
10.
У цьому контексті
учасники Саміту визнають європейські прагнення та європейський вибір цих партнерів, як зазначено в Угодах про асоціацію.
Угоди передбачають прискорення політичної асоціації та економічної інтеграції з Європейським Союзом. Учасники Саміту вітають підтримку їх імплементації з боку ЄС. У зв'язку з цим, зберігаючи інклюзивність Східного партнерства, настав час залучити асоційованих партнерів до спільного діалогу щодо прогресу, можливостей та викликів стосовно реформ, пов'язаних з асоціацією – як про це просять цих партнери – для сприяння повній імплементації Угод про асоціацію та глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі.
11.
Учасники Саміту вітають підписання Всебічної та посиленої угоди про партнерство між Європейським Союзом та Вірменією в рамках цього Саміту. Учасники вітають добрий прогрес у поточних переговорах між Європейським Союзом та Азербайджаном щодо нової рамкової угоди. Вони цінують те, що критична взаємодія ЄС із Білоруссю стала більш всебічною, у тому числі в рамках Координаційної групи ЄС-Білорусь, Діалогу з прав людини та Діалогу з питань торгівлі.
12.
Учасники Саміту вітають підтримку ЄС Східного партнерства, яка надається за допомогою повного і спрямованого використання Європейського інструменту сусідства, включаючи програми транскордонного співробітництва та інші наявні фінансові інструменти.
Фінансова підтримка ЄС надається за умови здійснення конкретних кроків з впровадження реформ.
Підхід ЄС "більше за більше" і надалі працюватиме на користь тих партнерів, які найбільше впроваджують реформи. Зовнішній інвестиційний план надає нові можливості для фінансування, зокрема, через створення Європейського фонду сталого розвитку, покликаного ефективно мобілізувати значні обсяги інвестування.
13.
Учасники з нетерпінням очікують подальшого підвищення динамічності та ефективності розширеної та поглибленої співпраці в рамках Східного партнерства, сфокусованої на конкретних перевагах для громадян. Вони нагадують про важливість посилення громадської обізнаності про програми ЄС, яке сприятиме цій меті.
14.
Учасники Саміту вітають план "20 Досягнень до 2020 року", спрямований на досягнення відчутних результатів у прозорий та інклюзивний спосіб та на зміцнення стійкості. Вони розраховують на активізацію співпраці у переглянутій багатосторонній структурі Східного партнерства, яка покращить підтримку політичних цілей Партнерства, включаючи співпрацю між партнерами. Вони розроблять більш інтегрований, колегіальний, міжгалузевий, орієнтований на результати підхід до співпраці. Учасники підкреслюють роль зустрічей на рівні міністрів у забезпеченні політичного керівництва взаємодії в різних секторах.
15.
Учасники Саміту підкреслюють, що належне управління на всіх рівнях має ключове значення для довіри людей до своїх урядів.
Реформування державного управління та судового сектора, а також боротьба з корупцією складають основу всіх інших політик і необхідні для зміцнення стійкості.
Учасники погоджуються, що зміцнення безпеки людей, яка залежить в тому числі від розвитку ефективних, підзвітних, прозорих та демократичних інститутів, зменшить соціальну вразливість. Співпраця та допомога ЄС в реформуванні сектора безпеки, впровадженні інтегрованого управління кордонами, викорінення організованої злочинності, торгівлі людьми та контрабанди, подолання нелегальної міграції, боротьба з гібридними загрозами, протидія тероризму та насильницькому екстремізму, у тому числі шляхом міжрелігійного та міжкультурного діалогу, запобігання радикалізації, посилення кібербезпеки та боротьба з кіберзлочинностю, посилення запобігання катастрофам, реагування та врегулювання кризових ситуацій покращать здатність країн-партнерів протистояти тиску, з яким вони стикаються. Учасники Саміту погодились з важливістю ефективної співпраці між зацікавленими державами-партнерами та відповідними агентствами ЄС у вирішенні вищевказаних викликів.
Учасники Саміту підкреслюють важливість посилення, де це доцільно, діалогу з питань безпеки та співробітництва у сфері СПБО (спільної політики з безпеки та оборони) та вітають в цьому відношенні цінний внесок партнерів у місії та операції ЄС.
16.
Учасники Саміту вважають, що економічний та соціальний розвиток та підтримка процесів трансформації є основою спільного прагнення до стабільності та стійкості в регіоні Європейського сусідства. Розробка міцної економічної політики та регуляторних рамок, в тому числі за рахунок використання зусиль Європейського Союзу та міжнародних фінансових інституцій, допоможе створити сприятливе середовище для розвитку конкурентоспроможної, зеленої, цифрової та інноваційної економіки, залучення інвестицій, створення робочих місць, сприяння інклюзивному сталому зростанню та посиленню торгівлі з ЄС та між країнами-партнерами, в тому числі – щоби заохотити партнерів до повного використання існуючих зон вільної торгівлі. У зв'язку з цим вони вітають результати IV бізнес-форуму Східного партнерства, який відбувся в жовтні 2017 року в Таллінні.
Особливе значення матимуть підтримка малих і середніх підприємств, зокрема, через полегшення їх доступу до кредитування в національній валюті, а також розширення високошвидкісного та широкосмугового доступу до мережі і просування до зниження роумінгових тарифів між державами-партнерами (а на пізнішому етапі – можливо, також із ЄС).
У зв'язку з цим учасники Саміту погодились співпрацювати над гармонізацією цифрових ринків з метою розширення переваг єдиного цифрового ринку на держави-партнери.
17.
З огляду на важливість взаємозв'язків, учасники поділяють думку, що кращі та безпечні транспортні зв'язки надають нові можливості для розвитку та забезпечують тіснішу комунікацію та обміни між Європейським Союзом та країнами-партнерами та між самими партнерами.
Враховуючи позитивний вплив угод про спільний авіаційний простір з Грузією та Республікою Молдова, учасники саміту ще раз підтвердили важливість
якнайшвидшого укладення Угоди про спільний авіаційний простір (так звана угода про "Відкрите небо") з Україною,
а також висловили підтримку швидкому завершенню переговорів про такі угоди з Азербайджаном та Вірменією. Вони визнають важливість взаємосумісності транспортних зв'язків та перевозок з використанням кількох видів транспорту, поліпшенню зв'язків з мережею TEN-T у всіх видах транспорту і з нетерпінням очікують на визначення ключової мережі на основі погоджених індикативних карт.
Учасники Саміту визнають важливість безпечної, стійкої, надійної та доступної енергії для всіх та відзначають важливість безпеки постачання та диверсифікації джерел енергії, постачальників та маршрутів, а також відзначають необхідність діяти для досягнення цієї мети в дусі солідарності та інклюзивності.
Вітається активна участь держав-партнерів у створенні Європейського енергетичного союзу. Учасники саміту зобов’язуються посилювати енергетичну безпеку шляхом об’єднання мереж та сталого використання енергоресурсів, включаючи посилену енергоефективність та використання відновлюваної енергії, зниження залежності та посилення стійкості.
Учасники також наголошують на необхідності дотримання найвищих міжнародних стандартів ядерної безпеки та охорони навколишнього середовища.
Учасники Саміту підкреслюють свою прихильність щодо переходу до екологічно чистої, більш ефективної та сталої економіки, а також пом'якшення наслідків та покращення адаптації до зміни клімату. Своєчасне виконання багатосторонніх угод та всеосяжних реформ у цих сферах залишається ключовим завданням.
18.
Міжлюдські контакти, в тому числі у питаннях освіти, молоді, культурних та наукових обмінів та мобільності, зближують суспільства.
Учасники Саміту вітають ефективне функціонування безвізових режимів з ЄС для Молдови, Грузії та України. Вони очікують на посилення співпраці та подальший прогрес у сфері мобільності, в безпечному та добре керованому середовищі і планують з часом розглянути започаткування діалогу про лібералізацію візового режиму з Вірменією, забезпечивши умови для добре керованої та безпечної мобільності, включаючи ефективне здійснення угод про спрощення візового режиму та угод про реадмісію між сторонами.
Учасники з нетерпінням очікують посилення взаємодії з усіма партнерами у модернізації освітніх, дослідницьких та інноваційних систем, а також підвищення їх якості та конкурентоспроможності,
одночасно забезпечуючи повагу до прав осіб, що належать до національних меншин на рівні, існуючому на даний момент,
як це визначено в конвенціях ООН та Ради Європи та відповідних протоколах; недискримінацію осіб, що належать до меншин, та повагу до різноманіття та повне врахування експертизи органів Ради Європи при реформуванні цих систем.
Особлива увага буде приділятися підтримці та розширенню можливостей молодого покоління, як це було підкреслено на 3-му Молодіжному форумі Східного партнерства у червні 2017 року у Варшаві, зокрема, з точки зору розвитку їх навичок, громадянської участі та солідарності, розширення академічної мобільності та сприяння їх працевлаштуванню та їхньому підприємницькому духу через всеосяжну молодіжну політику та молодіжний пакет, представлений ЄС.
19.
Учасники Саміту підкреслюють важливу роль, яку відіграють у демократичному, стійкому та процвітаючому суспільстві належне функціонування медіа та свобода слова.
Вони визнають необхідність посиленої підтримки незалежних медіа, медіапрофесіоналізму та грамотності в засобах масової інформації на теренах Східного партнерства. Вони також погоджуються із необхідністю подальшого зміцнення зусиль стратегічних комунікацій та роботи щодо підвищення видимості співпраці між ЄС та країнами Східного партнерства, а також підвищення обізнаності громадськості та вмінню викривати дезінформацію. У зв'язку з цим вони вітають внесок 2-ї Медіа-конференції в рамках Східного партнерства у вересні 2017 року у Києві.
20.
Учасники Саміту підтверджують важливість всебічного залучення всіх верств суспільства до Східного партнерства . Вони прагнуть зміцнювати рівність між чоловіками та жінками та сприяти розширенню прав жінок, як це передбачено Планом дій щодо гендерної рівності ЄС.
Залучення громадянського суспільства, в тому числі через Форум громадянського суспільства Східного партнерства, а також розширення інформаційно-просвітницької та цільової підтримки громадських організацій та соціальних партнерів серед громадськості, як і раніше, є невід'ємною частиною цього Партнерства, про що свідчить Конференція громадянського суспільства Східного партнерства в жовтні 2017 року в Таллінні. Вони вітають роль, яку відіграють місцеві та регіональні влади через Конференцію регіональних та місцевих влад для Східного партнерства (CORLEAP), спрямовану на досягнення цілей Партнерства на рівні управління, яке є найближчим до людей. Вони також заохочують міжпарламентське співробітництво, діалог, просування взаємодії через Парламентську асамблею EURONEST, визнаючи, у зв’язку з цим, започаткування рішенням Бюро Євронест Ad Hoc Робочої групи з питань угод про асоціацію.
21.
Учасники Саміту з нетерпінням очікують наступного засідання Саміту Східного партнерства у 2019 році, де вони мають намір переглянути результати імплементації досягнень Східного партнерства та визначити напрямки подальшого зміцнення співпраці в рамках Східного партнерства.
Брюссель,
24 листопада 2017 року