В Пуще был когда-то ЖИР!!! Учим историю. Я щас более-менее свободен, так что бери ТОГО, сам знаешь КОГО и заваливайте на кофеек. Может, вспомню чего... Есть пару мест, которые можно проверить....
Какие монетки??? Там ВОЙНА была!!! Особенно по 1943 году. Много раз туды-сюды переходила. А монетки везде могут быть.
Там при мне комрады царские поднимали, поселуха была..жаль когда я с ними познакомился не было jps. Не помню место)))
По поводу истории Ирпеня- На початку лютого 1918 року Ірпінь був захоплений загонами Червоної гвардії. Але за умовами Брестського миру Москва мусила відмовитися від претензій на Україну. Хоча без бою більшовики її не віддали. В Україну рушили, як союзники Центральної Ради, австрійська та німецька армії. Попереду них рухалося українське військо, яке вело бої з більшовицькими загонами. На Київ у лютому 1918 року наступали українські січові стрільці на чолі з Євгеном Коновальцем та Гайдамацький кіш Слобідської України, який очолив Симон Петлюра.. Українське військо вступило в Бучу. Більшовики захищали залізничний міст через річку Ірпінь. Першими в атаку пішли гайдамаки. Але більшовики зупинили їх артилерійським вогнем і перейшли в контрнаступ. Та перша сотня січових стрільців багнетним ударом відкинула противника за річку. Більшовики підірвали залізничний міст. Тоді друга стрілецька сотня здійснила обхід через Романівку й ударом у лівий фланг ворога змусила його залишити і цю позицію. 1 березня 1918 року українське військо вступило в Київ. Тривав і культурний розвиток селищ. Жителі Ірпеня та Ворзеля планували будівництво й відкриття нових кінотеатрів, а гостомельці хотіли започаткувати гімназію. Та з виведенням австро-німецьких військ з України режим гетьмана П.Скоропадського зазнав краху. Наприкінці листопада 1918-го Ірпінь і Гостомель зайняв Чорноморський кіш з військ Директорії. 14 грудня українські війська Директорії вступили до Києва. Однак знову розпочалася агресія з боку Росії. У лютому Червона Армія захопила Приірпіння. Продрозверстка, якою більшовики обклали селян, викликала велике незадоволення. У квітні 1919 року на Київщині спалахнуло селянське повстання, в якому взяли участь і жителі Гостомеля. Восени та в грудні наш край став ареною жорстоких боїв між російськими червоною та білогвардійською арміями. Перемогли перші. Однак у травні 1920-го Червона Армія відступає під натиском польських військ, що прийшли на допомогу українцям. Але в червні того ж року червоні знову захопили Приірпіння. Після поразки українського війська боротьба нашого народу за незалежну Україну не припинялася. Ще кілька років діяли українські партизанські загони. Але більшовики, поєднуючи деяке послаблення в економічній сфері та політику українізації з жорстокими репресіями, зуміли придушити збройний опір. На початок 1920-х становище в Приірпінні, як і в усій країні, було дуже тяжке. Зарплати на харчі не вистачало. Та й виплату її затримували. Робітники виготовляли різні домашні речі для продажу та обміну на харчі. Виручало підсобне господарство. У 1922 році зарплата голови Ірпінської ради та його заступника становила 5 пудів житнього борошна на місяць, секретаря - 4, конторниці - 2,5 і сторожа - 2. У протоколі засідань вказано, що оплата можлива і грошима та іншими видами, але з розрахунку ринкової вартості борошна станом на день оплати. Гостомельська сільрада постановила брати штрафи житом. А всіх членів ради, які не приходять на засідання без поважних причин, штрафувати на 2 фунти борошна на канцелярські потреби сільради. Водночас маси дорослих людей училися читати і писати. В Ірпені та Гостомелі у перші повоєнні роки були організовані гуртки по ліквідації неписьменності. Більшовики, що встановили в країні диктатуру, вели боротьбу по ліквідації інших партій. У вересні 1923 року на дачі в Ірпені відбулася нелегальна установча конференція Російської соціал-демократичноі спілки робітничої молоді. Під кінець її роботи делегати були заарештовані загоном і згодом майже всі були знищені в сталінських концтаборах. Для поліпшення постачання населення необхідними товарами й боротьби із спекулятивними ринковими цінами організовувалися кооперативні споживчі товариства. Відновлюють роботу Бучанський цегельний завод, в Ірпені - каніфольний, у Бучі - хімічне підприємство, у Гостомелі - скляний і крохмальний заводи. Гостомельське споживче товариство протягом 1924-1925-х виросло в одне з найбільших і найміцніших товариств Київської округи. Более детально тут, но увы,это не вся книга... http://www.irpin.in.ua/impressum-irpin/93-history-irpenya-and-suburb.html
Пуща иногда радует. Я прошлым летом там нашел тесло бронзового века, а в полуметре от тесла - кошелек из 40-ка 1-2 копеек Н2
не зовсім )))) я вже сьогодні свій кілометраж намотав на неділю вперед))) такого копа в мене ще не було....)))) коротше трохи блудили ми з камрадом
