Доброго дня, панове. Це репортаж з найбільшого заходу військово-історичної реконструкції Другої світової на Середньому Заході Америки. Rockford 2012. Прийняло участь близько 1200 реконструкторів, відвідало майже 3000 глядачів. Наша група реконструкції УПА “Сотня Сіроманці” уже вдруге прийняла в ньому участь. Приємно було що нас уже впізнавали і вітали здалека як організатори, так і інші учасники. В загальному акція тривала чотири дні. Від четверга уже перша наша стежа виїхала на місце таборування і розчистила галявину в лісі, розбила намет і розпочала копання шанців. В п’ятницю від ранку до вечора зіжджалися наші стрільці з усіх усюд – від Оттави і Торонта до Чикаго. На жаль в цей день погода нас просто вимучила постійним дощем що падав з перервами аж до ранку суботи. Розбиватися доводилося в майже українських умовах – в болоті і мокрій траві. В перервах між дощем доводилось розмовляти зі школярами, котрих привезли на екскурсію з околичних шкіл. В суботу нас природа потішила і подарувала нам сонце, що дало можливість чуть просохнути і гарно зібратись на загальний апель. Наш рій маширував красиво, і з гімном Сіроманців ми ввійшли на пляц і гарненько зайняли місце якраз посередині аліянської частини. Традиціно, відчуття незвичайне. Понад 1000 рекнострукторів в уніформах і зі зброєю того часу і жодного цивіла навколо. Складалося враження що перенісся у часі. Благополучно пройшовши інспекцію на автентичність і на техніку безпеки ми помашерували назад у табір.
Після легенького сніданку, котрий нам приготували медсестра Калина зі станичним Ковалем, рій вирушив у поле на теренові вправи. На час вишколу командування прийняв Друг Орест, котрий грамотно і професійно намагався зробити з американських і канадських селепків якусь подібність загону повстанців. Завдяки тепленькому сонечку і колючій стерні наука нам запам’ятається надовго. Після вправ з тактики рій перейшов на стрільбисько і провів перевірку особистої зброї і набоїв на практиці. Після цього до нашого табору навідались американські військові журналісти, котрі взяли в нас вивід про стан справ в Україні, про наш відділ і мету нашої боротьби. Будем сподіватись якоїсь гарної статті в американській газеті. А під вечір рій вирушив на акцію в недалеке містечко що на кордоні міщ Польщею і Україною. Ми знали що в його патрулює невеликий відділ війська польського і мали надію вибити їх і взяти місто під свій контроль. Почали акцію з засідки на польський патруль, раптовим наскоком ми практично його розбили, але поблизу базувався відділ РСЧА котрий швидко висунувся на допомогу полякам. Наш рій почав нести втрати і командир дав команду до відступу. Завдяки другові Полинові, котрий залишився на місці і ціною власного життя прикрив відхід друзів, рій відступив у ліс. В цьому бою було вбито двоє і поранено одного стрільця. Зі сторони поляків один вбитий, один поранений і два вбитих совіти. Після бою відділ вернувся в табір, стрільці почистили зброю, повечеряли, привели в порядок однострої. Кілька хлопців і зв’язкова ОУН Ганя- дівчина одного зі стрільців вирушили до села на танці. Танці відбвалися в Veterans Memorial Hall http://www.veteransmemorialhall.com/ грала жива музика, і тому там зібралося близько 400 людей. Всі виявилися реконструкторами у автентичних парадних одностроях всіх армій часів війни. Також були кобіти, на жаль всі були або грубі, або з чоловіками, або мали 15 років. Тому наші стрільці розчарувались в “American beauty” і поїхали попутним возом до табору. В неділю наш рій відпочивав. Дехто пив чай з печенням, дехто ходив на базар по ножики і набої, дехто розмовляв з відвідувачами. Після обіру табір був згорнутий, сліди засипані, залишки табору спалені. Щира подяка організаторам, учасникам заходу, а особливо нашому канадському відділу, члени котрого не пожаліли власного часу, здоров”я і грошей щоб ми могли гарно запрезентувати наше військо на теренах Америки.
Не зрозумів натяку. Але Дядю Ваню умом не пойнять. Менше з тим. Є також відео з нашого бою. Можете потішитися... http://www.youtube.com/watch?v=_BEBC9yRVTE&sns=em
Я так і думав, що Дядя Ваня - сексот! От я знайду колись дай Бог свою фотку 1938 року, тоді побачимо, чий я резидент
Так я и так знаю Олег,чей ты резидент. Я тебя еще в Одессе раскусил,по характерному способу ношения пилотки...
Цікаво, "японці" з европейськими фізіономіями? Тобто їх роконструюють потомки вихідців з південно-східної Азії ? ЗІ Згадав японських реконструкторів "німців" з розкосими очима.
Японців роблять звичайні американці, серед них один українського походження. А також здається було два з філіпін мужики.
