У них була одна нагорода - боротися за Українку і одна з привілей - вмирати за неї Знаємо і пам’ятаємо!!!
"День 29 січня 1918 року" Напередодні четверта сотня Першої Української військової школи була в окопах, які зробив Студентський курінь напередодні біля залізниці Чернігів—Ічня—Прилуки, що перетинала головну магістраль ГСиїв-Бахмач. на ст. Крути стояли наші потяги, в яких містились штаби, резерв і амуніція. Тут же стояли наші два примітивні броне-нотяги, а власне некриті вагони з уставленими на них гарматами, обложені навколо мішками з піском, які служили прикриттям для 4-6 скорострілів. Розвідка виявила, що ворог має два бронепотяги доброї конструкції, гаубичну батарею, до тисячі піхоти і до тисячі п'ятсот матросів-балтійців. Таким чином, на нашому відтинку було до трьох тисяч багнетів ворога, добре заосмотреного з технічного боку. А в нас... частина (250 душ) юнацької школи, сорок чоловік Вільного козацтва, яке в більшості складалося з темних елементів — російських старшині т. п., що невідомо чому опинилися поруч з ідейною молоддю — юнаками і студентами. Ці останні складали окремий Студентський курінь в кількості до 300 душ, наскоро зорганізований в Києві. В курені переважно була молодь, що не була при війську, а частина навіть не вміла стріляти... Отсі сили мали обороняти найважніший відтинок фронту — шлях на Київ. Слава героям!
