Сьогодні, 5 грудня, в Донецькій області загинув доброволець з закарпатського Мукачева Михайло Покидченко – «Сотник».
ПОЛІГ СМЕРТЮ ХОРОБРИХ МИХАЙЛО ПОКИДЧЕНКО ("МАЛИЙ") 5 грудня вдень загинув у зоні бойових дій друг "Малий", Михайло Покидченко. Від перших днів війни був у лавах ДУК "Правий сектор". Потім воював у складі 128 ОГПБр., 15-й бат. Царство Небесне полеглому за Честь Батьківщини! http://pravyysektor.info/news/news/2610/polig-smertyu-horobrih-mihajlo-pokidchenko-malij.html
Церемония прощания с тремя погибшими минометчиками 92 мехбригады прошла на Харьковщине. Траурная панихида по погибшим бойцам прошла сегодня на плацу 92 отдельной механизированной бригады в Харьковской области. 10 декабря, обороняя украинские позиции в Донецкой области, под вражеский обстрел артиллерии попал минометный расчет 92-й бригады. На месте погибли сразу трое бойцов - старший солдат Виктор Клименко, 1978 г.р, солдат Владимир Шоломинский, 1983 г.р. и старший солдат Андрей Лелякин, 1982 г.р. Еще один боец - младший сержант Александр Литченко остался в живых. "10 числа начался обстрел, а так как мы - минометная батарея - нас по Минским договоренностям нас вывели из линии соприкосновения далеко - мы были в 2 часах езды. Начался очень сильный, интенсивный обстрел. Нам пришел боевой приказ выехать на помощь. Мы выехали на позицию, получили координаты. Только навелись - и прилетела с неподконтрольной территории вражеская мина. Она прилетела прямо в яму, где в окопе стоял миномет, где был расчет миномета. Владимир Шоломинский - он прикрыл собой, своим телом меня. Все осколки, все основное он забрал с собой. Меня только взрывной волной отбросило", - вспомнил произошедшее Литченко.
https://www.youtube.co Відео зняли наприкінці листопада 2016 року на лінії зіткнення, де оборону тримають бійці ДУК "Правий сектор". Зазначають, що під час переходу між позиціями боєць потрапив під ворожий обстріл снайпера. "День був сонячний. Близько 11:00 вийшли на пост. Бойовиків не чути. Це насторожувало. Коли стріляють - усе гаразд. Мовчать - чекай снайпера чи важкої артилерії. Раптом за плечима лунає два постріли. Беру рацію - доповідаю про прицільний вогонь з 10-го орієнтиру. Команди стріляти у відповідь не було. Спостерігаємо", - згадує події того дня побратим загиблого Михайло. Стріляти у відповідь без дозволу хлопці не наважилися. "Раптом чую у декількох метрах від бліндажа стогін. Визираю, на землі лежить наш солдат, дивиться в мій бік. Рот відкритий, очі наповнені сльозами. Правою рукою тягнеться до мене. Розумію, що поранений. Кидаюся, щоб витягти на безпечне місце. Проте сам потрапляю під вогонь. Щойно починаю повзти до пораненого – те саме. Від позицій до нашого помешкання - 200 м. Через сильний вітер докричатися до своїх неможливо. Телефон у метушні загубився. Бачу іншого бійця на краю вулиці. Дивиться на мене. Махаю рукою, щоб біг сюди. Знову відкриваю вогонь у бік окупантів. Пищить рація". Коли прибула підмога, солдати знову почали стріляти у відповідь. "Знову лягаю на землю і повзу до хлопця. Зустрічаюся з ним поглядом. Його очі ніби просили: "Допоможи!" Повзти вперед сил немає. Лежу в ступорі на землі і кричу від люті й безсилля. Далі все, як у тумані. Хтось із побратимів підбігає до пораненого. Бере за руку і тягне у безпечне місце. Через силу піднімаюся й підхоплюю з іншого боку. Прибігає наш медик. Знімаємо з хлопця бронежилет. Розрізаємо одяг. Але вже запізно. Приїжджає "швидка" і констатує смерть. Нет слов..........
Війна курва.. Сьогодні загинув наш побратим..Гюрза.він пройшов Піскі у 14-15 роках у складі 4 взводу 2 штурмової роти ДУК, ПС,Новогнатовка у 1 розвідвіділі ДУК ПС..загинув у складі 54 бриг..Він був хоробрим,з міцним духом вояком,справжнім побратимом...Родзівілов Роман ...Домовився з Юлия Толмачева за нагороду для нього,але..не встиг..пробач..зустрінемося в Вальхаллі... Героям загиблим за Волю і Славу України-Вічна Слава!!!