Нетішинці, з болем в серці повідомляємо вам, що сьогодні близько 13:00 наш бієць Микола Гарбар пішов з життя. Тиждень тому в Станично-ліганському р-ні сталось дтп, в якому він отримав серьйозні травми. Протягом тижня лікарі в Северодонецьку та в Харкові боролись за його життя. В неділю в шпиталі Харькова була проведена 5-ти годинна операція і лікарі дали нам надію, відзначивши позитивну динаміку. Нажаль всі намагання виявились даремними і сьогодні Микола покинув нас. Микола служив в прикордонних військах, йому було 42 роки. У нього залишилось трое дітей. Висловлюємо глибокі співчуття родині та друзям військового з приводу важкої втрати. Про дату похорон та місце проведення паніхіди ми повідомиво вас додатково. Вже третій з мого міста...
Сьогодні в госпіталі помер товариш,Тарас Бурдяк, з 12 БТрО.Був у відпустці,ліг в госпіталь.Зупинилось серце.За плечима весь Майдан і рік війни.Вічна пам"ять...
ні, такі серця не зупиняються.... Такі хлопці житимуть вічно! В нашій пам"яті, в наших думках і ми гідно продовжимо їх справу.... Слава героям!...
У БОЮ В СЕЛИЩІ ШИРОКИНЕ ЗАГИНУВ АЗОВЕЦЬ «ДЮС», наш форумчанин. 10 червня, захищаючи селище Широкине, загинув мужній син України – 24-річний боєць АЗОВА з позивним ДЮС. Денис Денисюк «ДЮС» – киянин. У полку АЗОВ служив від середини листопада 2014 року. Був сміливим у боях та завжди щирим із побратимами. Пройшов Майдан. Коли розпочалася війна, спочатку допомагав як волонтер бійцям на передовій, згодом і сам вирішив стати на захист Батьківщини. Мріяв повернутися додому лише після перемоги. Принаймні, так він обіцяв батькам та коханій дівчині, які чекали Героя вдома, в Києві. Для побратимів Дюс завжди був опорою в будь-якій ситуації. Прислухався до порад старших та ніколи не відвертався від тих, кому потрібна була допомога. Завжди був усміхненим та веселим. У бою - суворим та точним. Менш як за місяць ДЮСу виповнилося б 25 років.
Вчера 4.06.15 в зоне АТО в районе 29 блок Поста поста погиб мой хороший знакомый реконструктор Романов Артем...Он же Отто Вейбах.... Как и что произошло мне неизвестно..... Был хороший, светлый, отзывчивый человек.....Именно с ним я познакомился в далеком 2008 году в Днепропетровске... Именно он познакомил меня с реконструкторами минометчиками, был всегда рядом.... Пусть земля тебе будет пухом и Царствие Небесное тебе Тема.......Спи спокойно....
http://www.0629.com.ua/news/870560 Мариупольцы пришли проводить в последний путь добровольца ВСУ Андрея Назаренко, псевдо "Мех". Закрытый гроб с телом бойца находится посредине Театральной площади. Пришли прощаться с Андреем Назаренко множество людей. Родственники, друзья, члены "Самообороны" города, "Нового Мариуполя" и сослуживцы погибшего. "Герои не умирают!" - скандируют мариупольцы.
....................... http://censor.net.ua/video_news/342...voina_s_pozyvnym_nemets_artema_romanova_video
На Кировоградщине установили мемориальную доску в память героя. В селе Аннинское, на Кировоградщине, на здании местного фельдшерско-акушерского пункта торжественно открыли мемориальную доску в память героя - санитарного инструктора разведывательной группы специального назначения солдата Дмитрия Панченко, погибшего 29 августа 2014 во время выхода из Иловайского котла. Он погиб, когда спасал с поля боя раненых воинов. Об этом в понедельник сообщает пресс-служба МО Украины. «В течение пятнадцати лет Дмитрий Панченко работал в местном ФАПе и всегда имел только положительные отзывы односельчан, коллег и жителей соседних сел. Почтить память героя пришли руководители местной власти, родные, близкие, друзья, коллеги, боевые побратимы и местные жители», - говорится в сообщении. Указом Президента Украины № 311/2015 от 4 июня 2015 года, «за личное мужество и высокий профессионализм, проявленные в защите государственного суверенитета и территориальной целостности Украины, верность военной присяге», Дмитрий Николаевич Панченко награжден орденом «За мужество» III степени (посмертно).
На Донбассе погиб начальник разведки ракетных войск и артиллерии ОК "Запад". В зоне АТО на Донбассе погиб начальник разведки управления ракетных войск и артиллерии управления оперативного командования "Запад" полковник Юрий Цисарук. Об этом на своей странице в Facebook сообщает пресс-центр оперативного командования "Запад". ОН погиб 12 июля во время выполнения боевого задания. "Командование и весь личный состав оперативного командования "Запад" выражает глубокие соболезнования семье героя по поводу гибели настоящего патриота Украины, боевого друга. Он до конца с честью и достоинством выполнил свой воинский долг. Светлая память о нем навсегда останется в наших сердцах", - говорится в сообщении.
15 ЛИПНЯ 2014-ГО. ПАМ'ЯТІ розвідгрупи ЮРІЯ КОВАЛЕНКО Рівно рік тому, в цей трагічний день в результаті мінометного обстрілу супротивника загинула одна з кращих развідгрупп українського спецназу. Підполковник Юрій Коваленко - заступник командира загону 3-го полку спецназ першим прокладав дорогу нашим військам, які виконували завдання з прикриття державного кордону, і рухалися з півдня. Група Коваленко йшла попереду, в авангарді наступаючих військ. Саме він знайшов брід через Міус у Кожевні, саме він першим вивів наші частини до Ізварине, його група йшла попереду, коли тричі наші вибивали бойовиків з пропускного пункту. Без цих ефективних дій швидкий вихід наших військ від Амвросіївки до Ізварине був би неможливий. Коваленко був чудовим воїном, справжнім спецназівцем - агресивним, впевненим у собі, ініціативним. З таких же відмінних бійців складалася і його група. Важко переоцінити значення їх успішних дій в той час. Вони діяли не як спецназ. Вони були розвідниками, провідниками, вони піднімали в атаку, забезпечували управління. Поки багато частин насилу усвідомлювали, що вони знаходяться на війні, такі воїни як Коваленко йшли попереду, і захоплювали своїм прикладом, прокладали шлях. І першими йшли в бій. 15 липня група зібралася для планування нового бойового виходу в селі Провалля поблизу Свердловська, це була крайня точка, зайнята нашими військами. Раптово розташування підрозділу було накрите мінометами супротивника - це був один з перших обстрілів. Одна з мін впала прямо між нашими бійцями. Вісім спецназівців загинуло на місці, ще один помер від ран 21 липня. Вони віддали життя своїй країні, до кінця вірні присязі і військовому обов'язку: Юрій Коваленко Микола Алексєєв Богдан Каравайській Максим Бендеров Станіслав Майсеєв Дмитро Рябий Максим Вербовий Іван Марков Віктор Гаркавенко (помер від ран 21 липня) Батьківщина не забула про їх подвиги. Всі бійці удостоєні Орену "За мужність" 3-го ступеня (посмертно). Указом Президента України від 31 грудня 2014 підполковник Коваленко удостоєний звання Герой України (посмертно). Вічна пам'ять полеглим у боях за свободу і незалежність нашої Батьківщини. Ви живі, поки ми вас пам'ятаємо ...