2 роки тому, захищаючи Україну від російських окупантів загинув оперний співак Василь Сліпак... 20.12.1974 - 29.06.2016... Пам'ятаємо наших героїв!
Воин 92-й ОМБр Влад Гусейнов погиб на Донетчине. Вчера, 28 июня вечером, в Донецкой области погиб Влад Гусейнов (позывной Швед), 1983 года, военнослужащий 92-й отдельной механизированной бригады. Об этом на своей Фейсбук-странице сообщила волонтер Добровольческого Украинского Корпуса Наталья Иванова. "Вчера вечером погиб брат Влад Гусейнов (Швед). Это болезненный удар для его побратимов в ВСУ и для бойцов добровольцев ДУК ПС, которые имели честь в прошлом году воевать с ним бок о бок. Он был весельчак, находил силы шутить в любой ситуации чтобы поддерживать настроение побратимов в трудной ситуации. И вот теперь он ушел на небо... Бойцы, добровольцы выражают соболезнования друзьям и близким Влада. Героям Слава!"
........................................................................................................
35-річний солдат Олександр Борисович Холін із міста Вовчанськ Харківської області захищав Україну у складі 93-ї бригади з квітня 2016 року. Ветеран бойових дій на Луганщині (Кримське) і на Донецькому напрямку. Вдома Олександра не дочекалася з війни дружина Янина. Солдату Володимиру Володимировичу Дьяченку в цьому році виповнилося 50. У селі Семенівка Томаківського району Дніпропетровської області у полеглого воїна залишився син Руслан. З Дніпропетровщини був родом і третій загиблий - солдат Дмитро Васильович Петрушенко 1971 року народження. Його поховає власний батько...
28 июня от полученных огнестрельных ранений в бою на Светлодарской дуге погиб житель Черкасс Геннадий Немцов, 1969 года, старший сержант воинской части А2167. У погибшего остались жена и двое детей - сын и дочь.
Він повторив подвиг безстрашного Ігоря Брановицького,назвавшись у полоні командиром і кулеметником. Коли вороги наказали стати на коліна,він гордо відповів,що на коліна не стане.Так і загинув невпокореним,як справжній Українець. Андрій Лєбєдєв,13-й батальйон. "Мамо,як же я зможу?Там будуть гинути мої хлопці,а я на дивані лежатиму?",-сказав мамі,коли йшов на війну вдруге. У бою під Вуглегірськом його і ще п'ятьох товаришів сепари захопили в полон.Розстріляли тільки Андрія.За сміливість,за невпокореність... Героя поховали у рідному Чернігові лише через 3,5 роки.
На Харьковщине в военно-медицинском клиническом центре Северного рeгиона скончался морпех 36-й отдельной бригады морской пехоты Эдуард Юрьевич Фёдоров. В среду, 27 июня, во время обстрела боевиками украинских позиций, матрос Фёдоров получил пулевоe ранение. «Почти пять суток врачи боролись за жизнь нашего морпеха, однако 2 июля, около 21:00 сeрдцe воина остановилось. Командование и вeсь личный состав морских пехотинцев выражает соболезнования близким и родным Эдуарда. Ты был светлым человеком, преданным, верным, искренним .... до конца ... Покойся с Богом, морпех. Светлая память».