Під час виконання бойового завдання загинув солдат 93-ї окремої гвардійської механізованої бригади Віктор Максимов. Сталося це приблизно о 13:00 у п'ятницю, 30 березня на Донеччині. Солдат Віктор Максимов отримав поранення, не сумісні з життям, у наслідок вибуху невідомого пристрою, імовірно виробництва РФ. Вічна слава Герою!
Сьогодні день народження мого земляка. ПАМ'ЯТАЙМО! ЛИЦАР ОРДЕНА ЗА МУЖНІСТЬ Аміров Руслан Алієвич Народився 31 березня 1992 року в містечку Сосниця. Закінчив Сосницьку гімназію імені О.П. Довженка (2007) та Сосницький професійний аграрний ліцей за фахом “електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування”. З травня 2015 року на контрактній службі у Збройних силах України. Солдат, кулеметник 2-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. Загинув 23 квітня 2017 року у промзоні міста Авдіївка Донецької області. Похований 25 квітня 2017 року в Сосниці. Указом Президента України № 259 від 2 вересня 2017 року “за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку” нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно). Пам’ять про Руслана Амірова вшанована у Сосниці в жовтні 2017 року в меморіальному комплексі пам’яті воїнам АТО та Героям Небесної Сотні. Одна з вулиць Сосниці названа іменем Руслана Амірова.
Колишній кремлівський політв’язень Юрій Солошенко, який мав онкологічне захворювання, помер вранці 4 квітня. Про це повідомив у Facebook ще один колишній політв’язень Геннадій Афанасьєв. – Щойно помер Юрій Данилович Солошенко. Наш Герой. Мій дідусь. Політв’язень, що потрапив у російський полон тільки в свої 74 роки. Він пройшов його повністю. Гідно. Через отримані травми і хвороби нас тоді звільнили, але все це не пройшло повз… Старий бився до останнього подиху, залишаючись справжнім українцем – гордим, сором’язливим, ввічливим і незламним. Ніколи не забуду, як злітаючи над проклятою Москвою, він кричав: “Прощай немытая Россия”. Помолимося за його душу, – написав Афанасьєв.