Доброго часу доби. В мого друга прадід був поліцаєм у німців. Після того як червоні визволили окупане село, він емігрував в Німеччину. Там оселився. Майбуть, є і його потомки зараз. Як приблизно можна їх знайти? Куди треба звертатися?
Перенес тему в правильный раздел .Заодно и с песнями Левитана вам помогут тут , что бы вы спамы не рассылали по личкам .
Может есть фото искомого полицая ? Наши спецы могли бы запустить программу по физиогномике . Результату вы удивитесь .
Доброго времени суток. Меня интересует такой вопрос к вам. Где можно найти все записи Левитана? Интересует одна запись периода конца 1943 года.
Не его династия ? https://kyivobljust.gov.ua/people/struts-dmitro-volodimirovich Такие тоже после освобождения бегут в Германию или дальше ....
а в каком из нижеприведенных формированиях служил прадед вашего друга? Русские формирования СС: Добровольческий полк СС «Варяг» 1-я русская национальная бригада СС «Дружина» 15-й казачий кавалерийский корпус СС 29-я добровольческая пехотная дивизия СС «РОНА» (1-я русская) 30-я добровольческая пехотная дивизия СС (2-я русская) 36-я добровольческая пехотная дивизия СС «Дирлевангер» Легион СС «Идель-Урал»
номер ГФП зараз взнаю у друга. він точно пам'ятає. оскільки мешканці села, в якому він ''промишляв'' - це точно знали. і після війни сказали це батьку мого друга. сину того ж поліцая.
Это Локотская нацистская республика чтоль? Те, что самостоятельно, без немцев, уничтожали советских партизан и расстреливали коммунистов без суда и следствия? Локотську республіку на території нинішньої Брянської області та навколишніх територій РФ проголосили в листопаді 1941 року два інженери місцевого спиртзаводу: Костянтин Воскобойнік та Броніслав Камінський. Воскобойнік і Камінський заснували свою республіку через місяць після того, як гітлерівці окупували Брянщину. Локотське самоврядування проіснувало з листопада 1941 по серпень 1943 року. Адміністративний центр знаходився в селищі міського типу Локоть (тогочасно — Орловської області, тепер — Брянської області). Адміністративна система, яка тут існувала, багато в чому повторювала систему, які практикувалися в інших окупованих областях. Головною відмінністю було те, що вся повнота влади на місцях належала тут не німецьким комендатурам, а органам місцевого самоврядування. Будь-яким німецьким органам влади заборонялося втручатися у внутрішні справи «Локотської волості». Німецькі установи на території Локотського округу обмежували свою діяльність лише допомогою і порадами керівникам округу та його районів. На території округу була зроблена вдала спроба створити і легалізувати свою партію — Націонал-соціалістичну партію Росії (НСПР) і утворити незалежний російський уряд. «Автономія» охопила площу восьми районів (сучасні Брасовський, Комарицький Навлінський, Севський, Суземський райони Брянської області, Дмитрієвський та Желєзногорський райони Курської області і Дмитровський район Орловської області. За своїми розмірами Локотській округ перевищував територію Бельгії. Мав статус національного утворення і мав власні збройні сили — Російську визвольну народну армію (РОНА) — сильне боєздатне об'єднання, створене за зразком народної міліції, яке складалося з 14 батальйонів загальною кількістю до 20 тис. чоловік. Берлін визнав автономію Локотської республіки вже за 2 тижні після офіційного звернення. Гітлерівське командування на Східному фронті одержало наказ всіляко підтримувати і захищати російських націонал-соціалістів.
