Голос краины.

Але ж он діда Snitke залишили живим. За які такі заслуги?

 

А по вашому треба було всіх в расход?

"И если под управлением немецкой администрации этот народ будет жить в полной безопасности и станет еще более неуязвим, то это не только не в наших интересах, но, напротив, рост численности этих русских или так называемых украинцев в не слишком отдаленные времена будет представлять для нас угрозу. Мы заинтересованы в том, чтобы эти русские или так называемые украинцы не слишком сильно размножились: ведь мы намерены добиться того, чтобы в один прекрасный день все эти считавшиеся ранее русскими земли были полностью заселены немцами".
Мартин Борман «Вервольф», 22 июля 1942 года, Пикер Г. Застольные разговоры Гитлера

тогда б и Голоса Украины не было

 

А как правильно рассчитывать колаброционистские потери СССР во ВМВ, например, потери среди населения Западной Украины - относить к потерям СССР, или к потерям союзников Германии?

 

по отцу оставили. по матери нет, сожгли.

 

Вибачайте. Просто тут не лише особисті моменти.

 

Коллаборациони́зм (фр. collaboration — «сотрудничество») в юридической трактовке международного права — осознанное, добровольное и умышленное сотрудничество с врагом, в его интересах и в ущерб своему государству. Термин чаще применяется в более узком смысле — как сотрудничество с оккупантами.

Населення Західної України не колабораціоністи, вони воювали із окупантами (німці і москалі), а СССР - це не їхня держава, а держава "ОКУПАНТ". Тому який нафіг "коллабораціонізм" ?

Колабораціонізм в Україні в часи Другої світової війни

Зіновій Партико, доктор філософських наук, професор, вважає, що як колабораціоністів потрібно оцінювати всіх, хто не воював за незалежність України, а воював в будь-яких інших арміях (окрім УПА, вони єдині воювали за Незалежну Україну). Тому до колабораціоністів потрібно зарахувати військовиків батальйонів «Нахтігаль», «Роланд», дивізії «Галичина», що орудували під керівництвом німецького Вермахту, а також, ветеранів Радянської армії, які воювали за перемогу метрополії — Росії, а не за здобуття незалежності України. Таких людей були мільйони, причому часто це були ті, кого сьогодні ми можемо впевнено назвати цвітом української нації (мабуть, найяскравіший приклад — Олесь Гончар). Колабораціонізм таких людей у час війни 1941—1945 рр. та обстоювання ними незалежності української держави 1991 р. — це результат роздвоєної, скаліченої тоталітарною, більшовицькоюпропагандою свідомості.
Проте потрібно чітко розуміти й інше: українські воїни Радянської армії не брали участі ні в боротьбі проти сталінізму, який Рада Європи нещодавно прирівняла до нацизму, ні в боротьбі за незалежність України, хоча вибір такий вони, звісно, мали. Для порівняння пригадаймо: частина росіян явно чинила опір більшовизму в складі Російської визвольної армії, яка нараховувала до мільйона військовиків.
Такий колабораціонізм українців — це ще одна наша трагедія в Другій світовій війні, яка привела до того, що ми воювали один проти одного, брат проти брата, замість того, щоб об’єднатися в боротьбі проти всіх ворогів української незалежності (німціів і москалів) й прогнати їх із нашої території.

.... тому куди зарахуємо втрати совєтськіх колабораціоністів ?

 

Камрад, ну що за манера - питанням на питання? Ви так і не відповіли...

"Камрад, а голос вашої країни (персонально ваш) - український чи москальський ???"

 

Удивляюсь откуда столько злобы...

 

а геббельс не удивился бы

 

Население ЗУ являлось населением СССР, потому - коллаборационисты.

 

Населення ЗУ до 1939р. було населенням і громадянами Польщі (про що свдчать паспорти), з 1939-41 р. ЗУ окупували москалі. Москалі проводили розкуркулення, виселення, масові розстріли і т.д., а паспортів про громадянство так нам і не видали. Хіба так поводяться із своїми громадянами? Хіба що окупанти можуть таке робити, а боротьба із окупантами це не колабораціонизм - це боротьба за незалежність. Якщо москалі не були окупантами, то що ми святкуємо 24 серпня як День Незалежності України? Незалежність від кого ми святкуємо ?

 

А на якому фронті воював папа головного антіфа країни? Хотілось би помнітьігордіться.

 

потери среди населения Западной Украины-списали как голодомор в 30х годах в польше,Венгрии и Чехии.

 

Чего?

 

соромно таварісч не знати такі речі!!!!!! звісно що на третьому ташкентському, комору з зі спиртом охороняв. там і згорєл сєрдєшний, але не у танку, а коли з цистерни спирт крав та запалив цигарку.

 

Не "чего"? - а "кого"? Донбас же паражняк нє гоніт, чи не так? Віктора Хвьодарича вєстімо.

 

А что, он тоже за ваших воевал? Но я не о том, я об общих потерях - куда отнести их, на какую сторону. Может и Инуковича туда же записать.

 

а хіба хвйодарич головний антіхвашизд? я чогось гадав що кАл існічєнка головний.

 

Та ви шо - п"ятютіжди Герой.

 

Короче, вопрос был не в том, какая личность за кого воевала, а в том - куда эти потери отнести.

 

Справжніми колабораціоністами в СССР були жидо-комуністи. Це вони у 1917 р. співпрацювали з кайзерівською Німеччиною на шкоду своїй батьківщині - Російській Імперії! Тому "власівці" РОА, РОНА та ін. не можуть бути колабораціоністами - вони проти колабораціоністів (жидо-комуністів) воювали! Комуністів не можемо вважати законним правлінням у Росії - вони для росіян окупанти! Вони до влади прийшли незаконно (на крові) тому їхня влада повний "безпредел".

 

Славная история колаброционима-коммунизма.

23 августа 1939 года главами ведомств по иностранным делам Германии и Советского Союза был подписан договор о ненападении. Со стороны СССР договор был подписан наркомом по иностранным делам В. М. Молотовым, со стороны Германии — министром иностранных дел И. фон Риббентропом (пакт Молотова — Риббентропа). Стороны соглашения обязывались воздерживаться от нападения друг на друга и соблюдать нейтралитет в случае, если одна из них становилась объектом военных действий третьей стороны. Участники соглашения также отказывались от участия в группировке держав, «прямо или косвенно направленной против другой стороны». К договору прилагался Секретный дополнительный протокол о разграничении сфер обоюдных интересов в Восточной Европе на случай «территориально-политического переустройства». Протокол предусматривал включение Латвии, Эстонии, Финляндии, восточных «областей, входящих в состав Польского государства» и Бессарабии в сферу интересов СССР, Литву и запад Польши — в сферу интересов Германии. 1 сентября 1939 года немецкие войска вторглись на территорию Польши и Вольного города Данцига без формального объявления войны. 17 сентября на территорию Польши вошли "колаброционисты" - войска Красной Армии. Эта военная операция закончилась поражением Польши и её разделом между друзьями-победителями.

Парад Вермахта и Красной армии.

 

Надеюсь это не будет для вас шоком?
Немного по "обиженой Польше". Рукопожатие польского маршала Эдварда Рыдз-Смиглы и немецкого атташе полковника Богислава фон Штудница на параде «Дня независимости» в Варшаве 11 ноября 1938 года. Фотография примечательна тем, что польский парад особо привязывался к захвату Тешинской Селезии месяцем ранее.
Польская оккупация Чехословакии -1938 год.