Voyaky_unr.jpg

Майже всіх кобзарів та лірників "народна" радянська влада знищила у 30-х роках. На початку грудня 1934 року в Харківському оперному театрі відбувся З’їзд народних співців Радянської України. Офіційним завданням З’їзду, начебто, було питання активного залучення народних співців до соціалістичного будівництва, відходу від виконавських традицій і визначення нових ідеологічних приорітетів. Але, швидко ухваливши відповідні резолюції, незрячих співців під приводом поїз
дки на З’їзд народних співців народів Союзу Радянських Соціалістичних Республік, що мав відбутися у Москві, повантажили до ешелону і підвезли до околиць ст. Козача Лопань (Харківська обл.) Пізно увечері кобзарів і лірників вивели з вагонів до лісосмуги, де були заздалегідь вириті траншеї. Вишикувавши незрячих кобзарів і їхніх малолітніх поводирів в одну шеренгу, загін особливого відділу НКВС УРСР розпочав розстріл... Коли все було закінчено, тіла розстріляних закидали вапном і присипали землею. Музичні інструменти спалили поряд.