Результат кропіткої роботи експерта. Частини, яких не вистачає, солдат, схоже, скурив. Курити Сталіна побоявся...
Виїхали вчора знов на це місце. На вечір заїхали, поставили палатки, наварили ухи і сіли біля багаття. Годин в 11 вечора я підріваюся, беру раму і тупо по прямій іду в поле метрів 600. Назвонюю перший глибинний сигнал, роблю помітку і вертаюся назад. Проснувся пів на шосту, взяв лопату, верховий мд і пішов розкопувати...От і не вір після цього в містику.
Солдата добили короткою чергою з МП. П,ять гільз лежали на ньому, і декілька куль під ним. Поломані руки та коліно... Ложка з ініціалами , в нагрудному кармані Лоз та портмане...
Всім привіт! Відсканував вкладиш вчорашнього бійця! Ось посилання http://dropmefiles.com/xWAn7 @sasha та всіх небайдужих прошу допомогти в "розшифровці"...
По гильзам интересно: гильзы у МП-40(38) вылетают вверх. Если стреляли вниз, то они должны были вылетать вперёд, верно? Тогда выходит, что добивали раненного, лежащего в воронке (ячейке), стоя у него в ногах, так?
быстрее всего добивали, т.к в том квадрате ранее находили и мы солдат с выше названными гильзами. Кол-во гильз соответствовало кол-ву солдат, один солдат-одна, а два бойца-две гильзы.
При желании можно попробовать выровнять... Времени придется потратить чутка, но попытаться стоило бы... А по такому скану помочь весьма проблематично... горбы помешали четкому сканированию, пошли подстветы и засветы по графам...
Саша, подскажите как лучше выровнять. Не такое уж там плачевное состояние вкладыша, чтобы не попытаться.
2 Старик Похабыч! Приятно смотреть на ваши исследования, появились атрибуты археолога, вообщем респект!! вы молодцы! и аналитика событий на мой взгляд правильная! читать интересно ваши темы
Чуть-чуть увлажнить и выравнивать под прессом. Именно этим я сейчас и занимаюсь у себя дома - увлажняю и ровняю в старой книге вкладыши, найденные 10-15 лет тому назад. Завтра буду их сканировать и работать в фотошопе...
Дякую за пораду, саме так зробив сьогодні і я, поставивши на книгу 60-ти кілограмовий електродвигун...
Ось тут Саша докладно описував процесс вирівнювання і подальшого сканування. "Перед сканирование вкладыш необходимо привести в состояние идеально ровной поверхности. Т.е. сразу же после извлечения вкладыша из капсулы и раскрутки, его необходимо разравнять под прессом. Я обычно использую для этих целей старую книгу с пожелтевшими от времени шурпатыми (не лащенными) страницами, куда помещаю вкладыш, и старый тяжелый диван в комнате, под ножку которого засовываю книжку с вкладышем. Обычно хватает 30 минут, чтобы вкладыш подсох в книге (старые странички очень хорошо вытягивают с него лишнюю влагу) и разгладился под диван-прессом. В поле/лесу работает та же книга, а вместо пресса могут быть булыжник потяжелее, колесо от машины (наехал и стой) ну или чья-нибудь пятая точка. После того как вкладыш высох и разровнялся (нет горбов, загибов, заломов), его можно сканировать. Оптимальный вариант 1200 dpi в формате tiff. Не верьте, что нет никакой разницы между 600 и 1200 dpi - она есть. А иногда бывает полезным сканирование и с разрешением 2400 dpi - пару раз получилось дотянуть тудой вкладыши до прочтения."
Разровняли вкладыш отлично. Но помочь с его прочтением я не смогу - не вижу за что можно было бы зацепиться, чтобы подтянуть записи...
12 липня 2017 року в Національному військово-історичному музеї України відбулася церемонія передачі останків молодшого лейтенанта Сейтрака Арутюновича Агаджаняна, який загинув смертю хоробрих у липні 1941 року. Церемонія походила за участі Посольства Вірменії в Україні, «Союзу вірмен України», пошукових організацій «Вертикаль» і «Цитадель». 24-річний уродженець села Диг Герусинского району Вірменії, командир стрілецького взводу 253-го стрілецького полку 45-ї стрілецької дивізії молодший лейтенант Агаджанян значився зниклим без вісти понад 75 років. Його поховають на Батьківщині, біля могили матері, яка до своєї останньої години не переставала вірити, що син повернеться... На заході були присутніми: надзвичайний і повноважний посол Вірменії в Україні Манукян Андранік Єнокович, виконавчий директор Союзу вірмен України Мкртчян Давид Андраникович, начальник навчально-оздоровчого комплексу – заступник начальника Київського військового ліцею імені Івана Богуна полковник Потєхін Петро Геннадійович, керівник пошукового об'єднання «Вертикаль» Володимир Жарко. Хочу виразити велику подяку всім, хто допоміг солдату повернутися додому. Владиславу Володимировичу Таранцю, Давиду Мкртчяну, Паші Нетьосову, Вікторії Ністратенко, пошуковцям " Вертикалі" , Аратюняну Едуарду Хачатуровичу, посольству Вірменії в Україні. Було великою несподіванкою, коли скромна красива дівчина, яка тихо плакала в стороні , виявилася внучкою дружини бійця...вона приїхала провести його з Ковеля....