Всім доброго ранку, +12, похмуро. Як підвезуть штангу то мо й ми погасаємо по природі бо відітє лі марсіяні роблять катушки Діскавері з вухами шириною 21мм і штанга терри туди не входить, тре гумки з обох сторон викидати. Говорять : а что, ето у всех Терр щас такая проблема, чтож із-за етого катушку менять?
на вкус і цвет товаріщей нєтто пану К з А тікоо супер хформи і мохнатки наподавай, а ми гурман стрункого тіла, отакоєот.
Доброго ранку! В мене нарешті тепло й соняшно, пташки співають, бузок квітне! На дев"яту поїду на змагання, а потім маленький рейд по гамазинах - тре трекінгові шкарпетки купити до отих Пластунів та Бризів, що купив у Києві.
До речі , кирпичі почав пан Ц( циган) збирати. Просив вислати йому шкук п,ять. За пересил сказав заплатить.
Вітаю панство зі святою неділенькою! На вулиці мокро і похмуро, вирішив подавити диван. Ось вам трохи одеської музики: А це для поціновувачів великих жінок: Можливо, вони думають, що ті гроші принесуть їм щастя.
Гарна .... бібіка То ж мериканський прототип чогось-там крепко сучасного військового у цивільному виконанні. Продають всім бажаючим. Й ціна як раз для нас - всього яких двійко-трійко сотен тисяч долярів
Вони реставрують лямпу КГБ,а от якщо по реінкарнації проаналізувати його поведінку та анархістські замашки,можна припустити що в попередньому житі він очолював з маузером в руці юрбу п'яних матросів і вони брали Смольний,нє ну не знаю чи Смольний а от інститут благородних дівіц точно,і можливо разом з фанькою каплан при світлі карасінової лямпи балувались коксом. Ну пішов я до лісу,поки тута репетувать деякі будуть
а скілько ж вам казати щоб худобу у зоопарку не годували. тим більш перевели на тих свино-собак горілку нашу, це гірше ніж розгепати повну пляшку об камінюку. отакоєот. вітаю панство. прохолодно та похмуро але то тке, примхи погоди які незабаром минуть і знов буде спекотно та сонячно
знов якусь дурню написали. тут тілько ви та циганський реббе Похабич анархію хочете створити разом з камунією через це і вчиняєте постійний безлад. що до лямпи тої то це якийсь дурень вигадав тую назву бо ніякого відношення ані до нквс ані до кдб вона через свою масовість немала, це більш кіношний штамп. звичайно вона могла і на столі ката з нквс так само як і на столі начальника нижчої та середньої ланки, у лікарні, на столі студента чи школяра бо то була дуже поширена модель яку почали випускати з початку 30 років і аж до 70тих. але саме цікаве те що то як і переважна більшість краму який випускався совдепією була вкрадена. бо насправді тую лямпу у 1929 році розробив такий собі христіян делла для акційонерного товариства генріха рйоммлера у 1929 році і мала вона назву арт деко бахаус настільна лямпа. совєти як завши пішли по шляху спрощення та троха спростили конструкцію та вимикач, який вони зробили примітівно небезпечним бо кеби зробити кнопковий як в оригіналі в них небуло. отакоєот. а ви кажете
Накрився виїзд мідним тазом то сходю хоч на нову пошту, нарешті прийшла хімія від мідної болячки. Чі й собі на лямпи перейти, небезпечної хімії не треба, рихтуй хош молотком - про патину не думаєш, красотіща!
а ось вам деякі думки про люльку. не моє, чесно поцюпив з пикокниги. Риючись носом у компьютері стосовно історії та техніки люлькарства, склав для себе уявлення про походження українського стилю глиняних люльок... А було це на мою думку, приблизно так : Десь на прикінці 16 - початку 17 сторічча в українських селах почали з*являтися козаки з дивними пристроями для ковтання диму. Потім ще і чумаки з Криму заїхали і теж саме у роті тримають... И пішла мода ! Звісно, що козак, це ж зразок для парубків та спокуса для дівчат. А що робити, коли мода є, а люлькарів немає ? Звісно, можна взяти ножика та вирізати щось подібне з дерева. Так багато хто і робив. Але уявіть собі сільську вечірку до якої завітав такий собі файний козаче... При шаблі, та з глиняною люлькою з самого Стамбулу! Всі ж розуміють, що він там не по профспілковій путівці відпочивав! Як на нього дивляться дівчата ?! І що вони з ним зроблять на Ивана Купала?!!! Це як у мою молодість з*явитися на танці у Левісі, чи у Ренглері ! Сільскі хлопці нервово палять буркун у сторонці своїми деревьяними люльками... Треба щось робити. Таким чином гончар з сусіднього села отримує незвичне замовлення. Потім ще одне, потім третє, десяте и починає мьяти глину... А тут і власний син на Січ збиратись почав ! Багато років цей гончар робив посуд для всієї округи. Глечики, чашки, тарілки. Що ж він може зробити як не глечик ? Так і почали з*являтися маленькі "глечики" з традиційними для посуду малюнками. З роками ці "глечики" стали вже "характерним для України стилем" глиняної люльки. Ось такі у мене склалися уявлення про виникнення нашого українського стилю. Комментарии: 1
Язик то всі мають,но мову!не всі знають.а то-смєшалісь в кучю-коні,люді.і залпи тисячі орудій слілісь в протяжний вой)))).як бачите-можу і рідною робити не рідні цитати.пишіть як виходить.