Такой вопрос

По фильму пришли к такому выводу?!

 

Да нет , по фактам истории ...

 

Для того, щоб комусь дати, треба мати самому. А що міг дати (навіть при всьому бажанні) голодний радянський солдат?

 

Одним украинцам немцы давали шоколадку а из других украинцев -складывали штабеля чтобы поджечь.Каждый помнит свое.Но я-бы не стал ставить знак равенства.Хочу также сказать любителям сладкого что и одно и другое-делали те же.Вчера-шоколадка-завтра-костер.

 

некоторые тоже до определенного времени думали, что гематоген это сорт шоколада

 

Потому и ходили за ним в аптеку-по глупости.А вот аппендицит тогда оперировали бесплатно

 

Шановні камради! Знову багато хто ділить події лише на біле і чорне. Були виродки і порядні люди і з тієї, і з другої сторони. Уявіть, що ми зараз живемо в 30-ті роки ХХ століття. Вас мобілізували на Фінську війну. Загарбницьку і несправедливу зі сторони СРСР. Ви могли б уникнути мобілізації? Звісно що ні, але на цій війні ви б пробували залишитися людиною. Так само, мабуть, і солдати вермахту, що розуміли що і до чого намагалися бути людьми. А були і виродки. Бо гебельсовська пропаганда діяла і вони в це вірили і навіть бачили підтвердження цієї пропаганди. Нас зображували варварами, недолюдьми, дикими і відсталими. Що бачив німецький солдат, який мав електрику, ванну, газ та іншу побутову техніку. Хату під соломою, лаву, піч, піл(доски на кілках, забитих в землю замість ліжка) та діл, помазаний кізяком. І попробуйте його переконати, що Гітлер був не правий. Так само, як зараз у раші попробуйте переконати вату, що ми не фашисти. Тому потрібно все-таки не фарбувати всіх одним кольором і не звинувачувати поголовно всіх.

 

за немцев бывало по-разному-мою крестную к примеру вылечил ,ей во время войны было 3 года,врач немец ,Запорожье окраина возле нынешнего Космоса, знахарка местная не взялась понесли к немцу-он принял.за венгров наоборот -жесткие были особенно венгерские полевые жандармы.

 

В черниговской области в село пришли немцы. За ними венгры подтянулись. Немцы пошли дальше, а эти остались, но руководил ними
немецкий офицер. Это со слов селян. Венгры начали мародёрить по-троху. Пожаловались офицеру, всё успокоилось.
За румын мой дед вообще говорить не хочет, хотя его отец в румынской армии служил. Простой селянин-молдован. Со слов деда румыны - фашисты скоты.

 

Сведения о голоде. Письмо В. Котляровского, священника с. Пескошено к Д. И. Яворницькому, 14 мая 1933 год.

Василь Котляревський – священик села Хандоліївки Павлоградського повіту Катеринославської губ., згодом — священик в селі Пескошино Мелітопольського пов. на Запоріжжі. В. Котляревський був високоосвіченою людиною, глибоко цікавився літературою, пробував у ній свої сили, збирав народні пісні, пам’ятки історії та культури, передавав їх до Дніпропетровського історичного музею, писав наукові розвідки. Протягом тривалого часу В. Котляревський підтримував стосунки з академіком Дмитром Івановичем Яворницьким (1855 – 1940) – видатним українським істориком, директором Дніпропетровського Історичного музею. У Дніпропетровському історичному музеї зберігаються листи В. Котляревського до Д. Яворницького. Останній лист В. Котляревського, датований 14 травня 1933 р., був надісланий з села Пескошино.


«Дорогой профессор Димитрий Иванович! Я Вам писал письмо и просил помочь мне, чем только возможно. Голод усиливается, а с ним усиливается и смертность. Я еле хожу и с трудом даже пишу Вам. В моем письме к Вам я не написал адреса своего. Мой адрес: Мелитопольский округ, Больше-Белозерское почтовое отделение, село Пескошино. Пришлите мне, добрейший Дмитрий Иванович, хотя какого-нибудь дешевого кофе – желудевого или ячменного, а также каких-нибудь дешевых конфект. Питаюсь я травой и всякою зеленью. Кофе и конфекты с ним окажут мне великую поддержку. О сахаре и о хлебе не прошу: єто слишком дорогой продукт и достать его нельзя. Но если и конфект нельзя прислать, то пришлите хотя сколько-нибудь денег, можно еще у нас купить фасоли и картофеля, хотя эти продукты невероятно дороги. Я пишу Вам письмо, а жена печет из толченых сухих кукурузных листьев суп, приправленный зеленым щавелем. Это моя теперь пища. Спасите меня, Дмитрий Иванович! Окажите мне помощь! Й Вы и я уже старики, в таком возрасте, когда уже приходится подумать и о расчете с жизнью. Подайте мне руку помощи; тяжело умирать голодною смертью при полной сознательности своей невинности перед людьми; и за что такое тяжелое наказание? А хлеба у нас было много. но весь хлеб отобрали везде до фунта и куда-то кому-то отправили. Невероятно тяжело обращаться за помощью и надоедать своими просьбами людям, но голод заставляет идти человека на все. На трупы уже не обращают внимания, а свозят их, как падаль. От села осталась едва ли четвертая часть полуживых людей. Простите, профессор, за назойливость. Котляревский Василий»

(Дніпропетровський історичний музей. – ВР.- КП—77992/Арх.—16187).

 

может вы коммунистов имели ввиду ? году так в 1932-33 ?

 

Я имел в виду тех забывчивых-которых имели одни а помнят они только про других.

 

Розповім одну історію. Мій дядько, будучи офіцером, зустрів війну в Бресті. Відходив на схід, попав в оточення з якого вдалось вирватись. Прийшов додому, але не сидів, а став командиром партизанського загону. Коли прийшли радянські війська, то смерш, звичайно, його перевірив. Йому відновили звання і він пішов знову на фронт. Але справа не в цьому, а в тому, що в нього залишилась дружина і мала дочка в Ленінграді. Його командир мав воєнно-полєвую жену,яка була вагітна вже. Він її відправляв у Ленінград з супроводжуючим. Дядько зібрав невеличку продуктову посилку, щоб її передали його дружині. Коли запитав у неї, чи отримала вона її, то та відповіла,що ніякої посилки ніхто не передавав. Тоді дядько пішов до цього командира і сказав, що ж твоя жінка робить, а той у відповідь - пойдеш в бой. Останній його лист до дружини був з такими словами, що будуть важкі бої і це зробив той чоловік, про якого я тобі писав. Попав в бою під кулеметну чергу, поранення отримав в два бедра одне з яких переросло в газову гангрену. Через добу його не стало. Дружина отримала похоронку 10 травня 1945 року.

 

одни с другими не сопоставимы по масштабам убитых , а из двух зол как известно выбирают меньшее , вот по этому о немцах более положительные впечатления .

 

Да уж... особенно положительно фашисты обошлись с пленными советскими солдатами Юго-Западного фронта попавшими в окружение и замученными в концлагере " Хорольская яма"...осенью 41-зимой 42 годов...

 

Военному прокурору 8 гвардейской армии гвардии полковнику юстиции Жмурову

Военный прокурор 33 ск гвардии майор юстиции Србичевский
Обзор «О состоянии преступности в частях и соединениях 33 стрелкового корпуса и судебной практике военных Трибуналов за октябрь месяц 1943 года.»
…
Так, 9.10.1943г. командир взвода снабжения 1 батальона 1057 сп 297 сд старшина Черных Николай Семенович с участием поваров рядовых Кравец и Юзленко будучи в селе Богдановка незаконно изъяли телку у жены красноармейца и убили её на мясо.
Командир 1057 сп майор Фаловский вместо того, чтобы принять решительные меры борьбы с мародерством ограничился разжалованием старшины Черных в рядовые, а военный прокурор 297 сд капитан А/С тов. Пилтпенко согласился со столь мягкой мерой, применённой к мародёру Черных.

 

Как раз масштабы-с точностью до наоборот.Может немцам памятник поставить как самым гуманным оккупантам ?Были-бы вы гражданин Таиланда..но слышать такое от гражданина Украины?!Человек делит насилие на более и менее положительное!!!

 

а не менее положительно обошлись комуняки с пленными поляками в Катыни и под Харьковом .

 

Тим більше, що поляки не нападали на СССР.

 

не насилие оценивается а количество жертв , и тут ну ни как Гитлер не мог (да и врядли хотел) догнать сталина т.к. даже по периоду времени не мог соперничать с ним , комуняки уничтожал украинцев с 20х годов и до 1991 , а то и дольше только официально комуняками перестали называться .

 

Фамилия этого дядьки, случайно, не Солженицын? Во время войны все посылки в блокадный Ленинград страховались транспортной компанией, надо было судиться.
Ну, Вы поняли, наверное.

 

солдаты дивизии LAH угощают детей махорка унд чоколад

 

Захарченко теж нібито українець з нібито українським прізвищем. На кацапо-СМІ так з цього приводу і кажуть: "Єто внутріукраінская гражданская война".

 

є така верства населення яка зветься манкурти, або по старому яничари.

 

Я вже писав вище- для мене , що комуняки, що фашисти- вороги....вбивства невинних людей- злочин... для нормальних людей не повино бути принципу- хтось убив менше- кращий, хтось більше- він гірший....