тепер ясно чого в них нічого не росте, ані ягоди, ані фрукти ані збіжжя. та воно і пойнятно. землі пожер, байарішнікам запив, з колін встав, скрепою скрепився.
Остановись мгновенье ты прекрасно ! Навеяно темой коллеги - Хантер ua. - #4346о "Счастье которое имело Иосифа Давыдовича Кобзана - при высочайшей аудиенции при этом зная, "как и где ко мне расположен президент." А ведь кто мне такой президент Путин !? размышляет вслух Кобзана Иосиф Давыдович, - он мне не друг, не брат, не сват - никто, я с ним, кстати, ни одной рюмки не выпил и ни разу в баню не сходил… Ну, нехорошо, когда президент РФ сидит в Кремле а не в Лефортово.
Умница девчина! Мало того, что фигуристая и с спортивным задором так еще при этом лак не повредила на БМВ и поребрик в полном порядке. Правда данная модель Бехи особой популярностью в Германии не пользуется, ненадежная. :-(
ГДЄ-ТО В КРЄМЛЄ... Тааакс, Лавруша, а за отих дипломатів отвєтіш ти! - Путін сидів на своєму золотому троні і ковирявся в зубах зубочисткою. - Жопой отвітиш, поняв! - За шо, Владімвладіміровіч?! - злякано промямлив Лавров і витер хустинкою піт з лоба. - Ето ж всьо піндоси коварні! - За шо, за шо... Ти ж начальнік у них, от і получай тепер. А то попривикали, панімаєш, ніхєра не дєлать, только бабло получать і пить коньяки на прийомах. - Путін кинув зубочисткою в Лаврова. - Бєздєльнікі! Сколько там діпломатов кишнули, мм? - 35, ваша вєлічєство! - тут же бодро отрапортував Пєсков. - Ей, стража! Увєдітє ету Пічальну лошадь і всипать єму 35 плєтєй... - Путін позіхнув. - Батюшка государь! Та я ж уже не юноша давно, не видержу столько! - захникав Лавров. - Лавруша, конь ти мой рєтівий, як з Матвієнчіхой пльоткамі іграться, так видєрживаєш і не такоє, гг... - Путін єхидно гигикнув. - Знаєм ми, хто твоя госпожа по суботам, Лавруша, ми всьо знаєм... Лавров густо покраснів, опустив голову і грусно шморгаючи носом поплентався до дверей, де його вже чекали двоє жлобів в потертих кожанках і в галіфе. - А скажи мені, Пєсок, куда це наш Дімка запропастився? Третій день не віжу на рабочєм мєстє. - сказав Путін і потерся дупою об сідало. - Так он, ето... - Пєсков заговорщіцкі підмигнув Путіну. - Женщіну нашол, ваше сіятєльство. - Яку таку женщіну? Анука, подробнєє розкажи... - Буфєтчіцу Маньку, ваше вєлічєство. Она єго соблазняла уже давно. - уси Пєскова напряглися. - А тут оні з Шойгу і Рогозіним как раз випілі хорошенько і всьо... - Што, всьо, Пєсок?! Говорі нормально, не юлі! - гаркнув Путін і знову почав йорзати на сідалі. - Шо ж такоє там, зараза... Неужелі снова гєморой... - Да, да, з етім Дімкой сплошний гєморой! - піддакнув Пєсков. - Ага, так вот, оні забухалі в буфєтє, а Манька їм водку прінєсла, в очєрєдной раз. Ну, Дімка і повьолся на єйо пятий размєр... Тепер на больнічном трєтій день. Манька то сто кеге, не менше, а шо того Дімкі, дрищ з головкою... - Казанова, бля... В общєм, пусть як хоче, а завтра шоб був на роботі! - Путін почав злазити з трона. - Бо я єму покажу і Маньку, і Ваньку, і встаньку тоже... - Будєт сдєлано, ваше високоблагородіє! - Пєсков щьолкнув каблуками і його уси заняли горизонтальне положеніє. - Свободєн, Пєсок, дуй отсюда... - Путін, нарешті, сповз з трона і смачно почухав дупу. - Грибок там, штолі... Ага, передай Аліні, шоб прийшла і захватила мазь. Ну, вона в курсє, какую... Не могу я заніматся государствєннимі дєламі, когда задніца огньом горіт... - Так год пєтуха же, ваше височєство... - Пєсок розвів руками. - І што? - Так вот жарєний пєтух і клюнул, гг... - Пєсков захіхіхікав. - В задніцу. Путін схватив зі столу кришталеву вазу і запустив нею в Пєскова. Той пригнувся і бігом помчав до дверей. - Юморіст хрєнов! Я тєбя щас как клюну в твою задніцу, до конца жизні на памперси работать будеш! - заорав Путін, но Пєскова уже й духу не було. - Осмєлєл, холуй... Нада срочно кого-то захєрачіть, а то совсєм боятся перестанут... Путін витяг з кишені записник і почав знервовано гортати сторінки. Десь в далекому морі димів чорним димом "Адмірал Кузнєцов". Він грусно крутив гвинтами, важко вздихав і періодично здригався усим своїм іржавим тілом, неабияк лякаючи весь екіпаж і пасажирів. Йому хотілося спокійно стояти на приколі, як той крейсер "Аврора", щоб його не чіпали і не змушували плавти за тридев'ять земель, тягаючи на собі оті трикляті самольоти. Кузя потихеньку плив додому і хитро улибався, наче задумав щось приємне, приємне для себе, звісно ж, не для тих людішок і залізяк, які товклися на його спині і у його залізному череві...
Севастополь Оккупанты считают, что так люди забудут об их преступлениях против украинцев? Весьма наивно...
Коллега Камча представил удивительный снимок не самодвижущегося навозного экипажа .... Что поразило до глубин сознания , что даже фото гавна представляет ценность и находиться в фотобанке. А потом вспомнил , что всему виной проклятые санкции от которых давно ржут не переставая русские Искандеры. В мечтах хотели переплюнуть Золотой унитаз в музее Гуггенхайма а получилось из за отсутствия комплектующих только это
Скорей всего все же 14 000 взлетно-посадочных площадок различного назначения, а аэропорт- это сильно громко сказано. Остановки для общественного транспорта автовокзалами никто же не называет.
А еще через 5 лет они на волне патриотизма и "неописуемой братанской любови" возвратят памятный знак Голодомору, скамейку оставят на месте, и нарекут это скрепищще "Скамейка только для влюбленных в памятный знак Голодомору" .... Там всегда были сильны задней мыслью.
