Продолжение работ на местах боевой славы подразделений 26-й армии ЮЗФ лета 1941-го.

Наші роботи на місцях боїв 26-ї армії продовжились уже за межами Канівського району Черкаської області, у адмінмежах Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області. Проводились вони на підставі дозволу Міністерства Культури України №22-019-П/16 від 9 березня 2016р. та дозволу Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій від 08.11.2016р №83.
Як і у попередньому випадку, локалізацію місця бою провели кандидати у члени організації, які чомусь полюбляють спілкуватися зі мною виключно через посередників. Щоб уникнути Бобрицької ситуації, вони забрали останки трьох виявлених бійців і три особистих розпізнавальних знаки, що були виявлені при них. Одне поховання було парним, але за характерним сталевим шоломом другого загиблого було ідентифіковано як німця і залишено в ямі без металевих предметів, тож докопати і перевірити інформацію ми не мали змоги. А перевірити треба було-б, бо з їх слів особистого номерного знака він не мав, а щодо одягу нічого конкретного я взнати не зміг. У моїй практиці (с.Веселинівка Баришівський район) був випадок, коли на нашому бійцеві був німецький шолом, та і у мемуарах тих часів згадки про використання цих шоломів бійцями і навіть офіцерами РСЧА є, тож усяке може бути…
Паралельно роботи на цьому полі проводились місцевим осередком Білоцерківського пошукового загону “Пошук” (якщо я правильно запам’ятав), які також перед цим знайшли останки двох бійців. У нас відбулась “зустріч на Ельбі”. З огляду на те, що дозволу на ексгумацію наші колеги брати не збиралися, усе закінчилось повним порозумінням, і я маю надію, що так буде і надалі.
Далі роботи ми продовжили вже у звичний для нас спосіб. Наш майстер глибинника знайшов ще кілька сигналів, які пропустили наші попередники, і нам вдалося взяти ще трохи інформації.
Усього було виявлено останки п’яти загиблих. Поховання санітарні, були здійснені у окопах та у вирвах від снарядів калібру орієнтовно 150мм. Відразу скажу траплялись осколки і від менших калібрів, але у меншій кількості, а “хвостів” від мін не було виявлено жодного.
Один з похованих у окопі був скоріш за все офіцером. Нажаль поховання було мародереним, причому досить давно, можливо й років з 5-10 тому, бо грунт встиг ущільнитися. На приналежність до офіцерів вказували фрагменти портупеї та латунні ґудзики гімнастерки. При ньому також було виявлено “триклепку”.
Інше поховання, здійснене у окопі містило парне поховання (див. фото). При одному з бійців було знайдено особистий розпізнавальний знак, а при другому алюмінієву ложку з вирізаним прізвищем. Прошу звернути увагу на те, що ложка була за халявою звичайного кирзового чобота, і хоча чобіт на цьому полі ми виявили не багато (я так розумію, що їх просто познімало місцеве хазяйновите населення), але усі вони були класичними кирзовими. Я думаю цей факт дуже стане у пригоді починаючим реконструкторам РСЧА, яким важко знайти антуражні черевики.
Інше поховання, здіснене у вирві від вибуху снаряда, містило фрагменти людських кісток – результат прямого влучання.
Ще одне поховання у вирві містило останки ще одного офіцера (див фото). Нажаль, глибина вирви була незначною і плугом було пошкоджено район черепа та ступнів. Що цікаво, на голові загиблого також був сталевий шолом, але вже “халхінголка”. Просто якимось дивом збереглась права чорна суконна петлиця довжиною лише 8,5 см. На ній збереглися залишки двох лейтенантських “кубарів” із залишками червоної емалі на практично повністю зруйнованій корозією сталевій основі. По краю йшов галунник так що загиблий на 100% не був політпрацівником. Знак роду військ був відсутній, причому від нього не було навіть сліду, тож складається враження, що він був знятий ще тоді, а на світло чітко видно три отвори у формі трикутника, тож він мався бути.
По медальйонам інформація наступна. Медальйон, знайдений колегами наш експерт прочитав. Ним виявився житель села Панфіли тоді Переяславського району Пархоменко Павло Єрмолайович, 1903 р.н.
З трьох медальйонів знайдених нашими кандидатами можливо прочитається хоча-б фрагментарно два (були написані чорнилом на рослинній основі), один згнив повністю. Знайдений мною читається, але завдяки особливостям почерку е місце для гіпотез (див фото). Подібне відбувається і з ложкою (див фото). Погравшись з варіантами я вийшов на один найбільш імовірний, але хочеться почути свіжу думку. Заздалегідь вдячний.

 

Перепрошую, коллеги уточнили свою назву : Білоцерківська міська громадська організація Української спілки ветеранів Афганістану, дозвіл мінкульту від 17.05.2016р №22-062-П/16. Усім дякую за участь. З лозом поки що зрозуміло - процес триває, а які думки щодо ложки?

 

Добрый день !
Александр, не могли бы Вы заретушевать гравировку мелом или тенями, желательно, тон по темнее, не белый и выложить фото с ретушью ?
Предположу, первые 2 буквы-инициалы, окончание "рок", примерно, Лазарок и т.д.

 

Хутор " Запорожский" был и в Красноармейском р-не :
13 мая на блокпосту Украинской армии в районе хутора «Запорожский» (на выезде из Красноармейска в сторону Родинского) произошло ДТП.
Подъезд к хутору Запорожскому в Красноармейске снова заваливают ветками. 20.05.2016, 10:07.
http://orbita.dn.ua/podezd-k-hutoru-zaporozhskomu-v-krasnoarmejske-snova-zavalivayut-vetkami.html

Массово, в 1941, бойцы из Донецкой защищали те края.

https://www.obd-memorial.ru/html/search.htm?entity=000000001111110&entities=28,27,23,34,22,20,21&fulltext=227%20%D1%81%D0%B4%20789%20%D1%81%D0%BF%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F*&p=1

 

Очень похоже, у меня при увеличении фото, все расплывается, понять какое окончание, очень тяжело.

 

Мда.... По ОБД Мемориал 23 странички фамилий которые начинаются на Алл. Много с фамилией Аллаяров, есть с фамилиями Аллахяров и Аллияров. А вот фамилий с началом на Алл и окончанием на агов я не нашел.... Может на ложке написано неграмотно? Допускаю вариант, что с ошибкой написано Аллийаров. Ну, а правильно Аллияров:
https://www.obd-memorial.ru/html/info.htm?id=70478180

Может так что написано Аллайаров, а правильно Аллаяров....

 

" Інше поховання, здійснене у окопі містило парне поховання (див. фото). При одному з бійців було знайдено особистий розпізнавальний знак, а при другому алюмінієву ложку з вирізаним прізвищем. "
Александр, так понимаю, из первичного сообщения, это касается ложки и медальона выложенного в фото приложении ?
Если это так, то донесения, предоставленные в ОБД, приблизительно, по месту подъема, таки, есть, и это маршевые роты с Донбасса, это объективно, что увеличивает шанс выйти на ФИО бойца, если ложка будет прочитана.
Мониторя ОБД, по данному району, никак не вяжется не славянское происхождение фамилии (очень похоже, но, это только одна из версий), хотя, Донбасс, многонациональный регион с сумасшедшей миграцией, исключить данный аспект, никак нельзя. Он может быть учтен в подворовых.
Все таки, попробуйте сделать еще ряд снимков, по требованию. Спасибо !

 

Я мониторю радиус только вокруг Емчихи.
Мне бы фото лицевого скелета, так как меня, абсолютно, не интересует вся та ржавчина, что с ними подымается, и из- за которой возникает масса конфликтов в Поиске, извините блондинку, кто из них с черепом, а кто нет ?

 

Ложка того бойца, что выше и череп которого на боку и хорошо виден. Другой череп немного под и за ним, лежал лицевой частью кверху.

 

Ретушевать не вижу смысла. У меня впечатление, что ложка раньше была подписана другой фамилией, которую содрали, но борозды остались, ну а фото выкладываю. Одно меня смущает - почему буквы "А" столь разны в написании?

 

????????????????

 

Был бы признателен за ссылку на эти самые списки. Можно в личку.