Говорят что нормально когда не снятся. Но мне нравится. У меня сон не зависит от того, под что засыпаю. Вообще обычно по делу что-то в голове перемалывается. А сны непредсказуемые.
Обережно, зараз підкрадеться Шеріф зі своєю половинкою та почнуть закармлювать качок, бобрів та інших водоплаваючих.
Из нового, йододефицитного: Ну, оце я, хлопці, прихожу в котєльну, як всігда, дістаю півлітра, закуску, помидорчики, сало, я люблю, щоб у мене все по-людськи було, ви ж знаєте, у мене тут ядєрку можна пересидіть, наливаю собі стаканюру, і щось, знаєте, мені мішає, ну погано, тай годі. Я сюда-туда, ну наче хтось тут є і за спиною дивиться. Я тікі так різко повертаюсь всією рамою назад, йо-майо, не повірите! Отака жаба сидить і на мене дивиться. Главноє, шо інтєресно, як вона туда попала? Двері ж зачинені. Хлопці, я сразу пойняв — це щось не те… А потім мене як вдарило! Це Свєтка! Я її так взяв на лопату і думав у піч кинути, а потім думаю: “Ні-і!” Йонатан, ну сам подумай, нашо воно мені? Так двері відчинив і у двір кинув на хрін. Так Свєтку на слідуючий день паралізувало!.. (Вареник при цих словах боягузливо хреститься). Йонатан. Цариця небесна, спасі і сохрані! )(
