Stalag 358 Житомир (Schitomir) Житомир Украина

Тема у розділі 'Зниклі безвісти', створена користувачем oleg1488, 14 жов 2009.

  1. oleg1488

    oleg1488 Stabsgefreiter

    Рейтинг:
    3
    Відгуків:
    29
    Лоти
      на продажу:
    0
      продані:
    50
    Повідомлення:
    313
    Адреса:
    Panzer-Shtrasse
    Здравствуйте, Помогите, пожалуйста, найти хоть какие-то сведения о прадеде Егоров Леонид (год рождения примерно 1916-1920), известно только то что он находился до освобождения в шталаге 358
    (Stalag 358 Житомир (Schitomir) Житомир Украина 1.1942-10.1943(-11.1943) ).после освобождения города Житомира, военнопленных послали на передовую, где он и умер, недалеко от Житомира.

    кто-нить знает хоть какую-то инфу о шталаге 358?
     
  2. Цікаві лоти

    1. Продам кільця на драгунську версію гвинтівки Мосіна. Складській стан, чіткі клейма іжевського заводу...
      4000 грн.
    2. У продажі тильник до піхотної гвинтівки Мосіна. Виробник Сестрорецький збройовий завод. Складське зб...
      2900 грн.
    3. У продажу прицільне системи Коновалова у гарному стані, знятий з макету. На постілі присутнє маркува...
      5450 грн.
    4. Продам тильник до піхотної гвинтівки Мосіна, виробництва Шательро. Тильник (гвинтівка) був захоплени...
      4000 грн.
    5. У продажі не частий, ранній магазин до піхотних гвинтівок системи Мосіна з антабкою під ремінь. Виго...
      6000 грн.
  3. начкар

    начкар Leutnant

    Повідомлення:
    4.255
    Адреса:
    Северо-запад России
    Здравствуйте, дайте данные на прадеда, этих слишком мало, Егоровых очень много было, в том числе и в лагерях. Пока поищу по лагерю
     
  4. Michael Wittman

    Michael Wittman Oberfeldwebel

    Повідомлення:
    1.388
    Адреса:
    Panzer-Shtrasse
    А от куда инфа что под Житомиром погиб ? Есть какие-то документы ?
     
  5. начкар

    начкар Leutnant

    Повідомлення:
    4.255
    Адреса:
    Северо-запад России
    Лагерь советских военнопленных в Житомире (в германской картотеке Stalag 358 Schitomir Ukraine). Первое упоминание в отечественных источниках — сводка разведупра Западного фронта за 5 ноября 1941 г.:

    «...По данным гражданина К.З., возвратившегося 4.11.41 г. из тыла противника, в Житомире, Ровно, Бердичеве, Рославле и Сухиничах имеются лагеря военнопленных общей численностью до 10.600 человек. Немцы кормят пленных в несколько дней один раз, вследствие чего среди пленных имеется смертность. Многие пленные бегут из лагерей...»

    Первое упоминание в открытых советских источниках — вечернее сообщение Совинформбюро за 24 апреля 1942 года: «Военнопленный солдат 6–й роты 2–го полка 1–й словацкой дивизии Иозеф Фрабель сообщил: «Я был свидетелем неслыханных зверств и жестокостей, творимых немецкими солдатами и офицерами над мирным населением и пленными красноармейцами. В селе Успенка фашисты в первый же день расстреляли трех мирных граждан. В Житомире в лагере военнопленных гитлеровцы из пулеметов расстреляли 150 пленных красноармейцев...»

    О событиях в этом лагере можно прочитать в выпущенных Воениздатом еще в 1959 году воспоминаниях Ивана Хомича «Мы вернулись». Автор, командир Красной Армии, который тяжело раненным попал в плен, рассказывает в главе «Житомирский подкоп» о побеге из лагеря и организации партизанского отряда. Строки из его воспоминаний:

    «Смертность от голода и истощения на житомирской «фабрике смерти» была очень высока. Полагалось на человека около четырех граммов жиров, 250 граммов хлеба, состоящего в значительной степени из суррогатов, сахара не полагалось. Удивительно, что даже на нищенских этих нормах немецкие лагерные унтеры и ефрейторы умудрялись наживаться, отправляя еженедельные посылки к себе домой, в Германию».

    В Житомире действует областное отделение поисково–издательского агентства «Книга Памяти Украины» (Украина, 262014, г. Житомир, площадь Советов, 3/14. Редколлегия житомирской областной «Книги Памяти». Тел. 37–20–97). На его интернет–сайте www.members.zhitomir.ua/hesed/book.htm
    опубликован призыв к родным и близким, к потомкам всех жертв фашизма присылать максимально подробные биографические справки о погибших в Житомире с обязательным указанием воинских званий для военнопленных.
     
  6. oleg1488

    oleg1488 Stabsgefreiter

    Рейтинг:
    3
    Відгуків:
    29
    Лоти
      на продажу:
    0
      продані:
    50
    Повідомлення:
    313
    Адреса:
    Panzer-Shtrasse
    у меня отсутствую вообще какие-то документы, знаю от слов родственников, моя прабабка навещала его в лагере, потом освободили Житомир, и то что его убили под Житомиром, рассказывал дед.
    Про отца она ему вообще ничего не говорила, в паспорте он на фамилии прабабки, а отчество Леонович, так что возможно дед говорил что его звали Егоров Леон.
    Про него вообще ничего не известно, знаю еще что сам с России ...

    вот такие вот дела, не имею представления даже где искать... если бы были списки военнопленных, или их должны ж были проверять после плена, могут быть документы ...

    на счет областного отделения поисково–издательского агентства «Книга Памяти Украины», сайт не работает,буду пробовать звонить...
     
  7. Michael Wittman

    Michael Wittman Oberfeldwebel

    Повідомлення:
    1.388
    Адреса:
    Panzer-Shtrasse
    А где он служил и в плен попал не извесно ?
     
  8. начкар

    начкар Leutnant

    Повідомлення:
    4.255
    Адреса:
    Северо-запад России
    Прошу прощения за непроверенную ссылку,
    http://www.hesedshlomo.com.ua/book.htm

    Надо искать сведения о нем среди родственников, на сайте ЗАБЫТЫЙ ПОПК Вам правильно подсказали, человек жил до войны, должны остаться сведения о нем.
     
  9. oleg1488

    oleg1488 Stabsgefreiter

    Рейтинг:
    3
    Відгуків:
    29
    Лоти
      на продажу:
    0
      продані:
    50
    Повідомлення:
    313
    Адреса:
    Panzer-Shtrasse
    в этом и дело что о нем ничего не известно, наверное вся надежда идет на списки военнопленных, если они есть ...

    спс за ссылку, наверное они даже не захотят помогать по неимению данных.
    надо опять спрашивать у родственников может что-то еще подскажут...
    кстати дед своего отца даже не знал, и как он говорит возможно его звали не Леонид а Леон, так как дед в свидетельстве о рожд. Леон Леонович, нужно пробовать искать Егорова Леона.
     
  10. начкар

    начкар Leutnant

    Повідомлення:
    4.255
    Адреса:
    Северо-запад России
    По плену только один Леон но умерший
    Фамилия Егоров
    Имя Леон
    Отчество Яковлевич
    Дата рождения 12.07.1900
    Место рождения Дурновская
    Воинское звание солдат (рядовой)
    Причина выбытия Погиб в плену
    Дата выбытия 08.10.1942
    Источники информации ЦАМО

    Есть еще Леоны как пропавшие без вести, но без допол. данных я не могу сказать, он это или нет.
     
  11. oleg1488

    oleg1488 Stabsgefreiter

    Рейтинг:
    3
    Відгуків:
    29
    Лоти
      на продажу:
    0
      продані:
    50
    Повідомлення:
    313
    Адреса:
    Panzer-Shtrasse
    он был младше за прабабку а она 1916 г, тоесть он примерно 1916-20 гг. так что
    Дата рождения 12.07.1900 тоже отпадает :(
     
  12. oleg1488

    oleg1488 Stabsgefreiter

    Рейтинг:
    3
    Відгуків:
    29
    Лоти
      на продажу:
    0
      продані:
    50
    Повідомлення:
    313
    Адреса:
    Panzer-Shtrasse
    ПАМ'ЯТНЕ МІСЦЕ РОЗТАШУВАННЯ БОГУНСЬКОГО КОНЦЕТРАЦІЙНОГО ТАБОРУ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ ТА ПАМ'ЯТНИК ЖЕРТВАМ НАЦИЗМУ.
    Західна частина мі¬ста. Проспект Миру. Територія колишньої військової частини, на якій розміщувалося чотири цегельних будівлі, німецькі оку¬панти обнесли її кількома рядами колючого дроту, через який пропускали електричний струм високої напруги. Сюди німці зігнали близько 100 тисяч червоноармійців і командирів. Не¬значна частина з них розмістилася в будинках, що не зберег¬лися. Більшість військовополонених опинилася під відкритим небом. їм було так тісно, що вони не могли лежати на землі, але й навіть стояти. Сховатися від спеки, дощу, снігу, морозу не було де. Багато з них стоячи помирали, звалюючись один на одного. Нацисти запровадили в таборі невільницьку працю. Щодня полонених виганяли на тяжкі роботи, їх шлях назад у табір вкривався трупами: знесилених конвоїри пристрелюва-ли. їжу в'язні отримували один раз в сутки 100 грамів проса і півлітра води. Восени 1941 в таборі виникли епідемії дизен¬терії, висипного тифу. Розстріли хворих проходили щодня. Так, 24 квітня 1942 з кулемета було вбито 150 червоноармій¬ців. В кінці березня 1942 в таборі виникла підпільна організа¬ція, її засновником став військовий лікар І.Г. Алекеєв, який очолював роботу медперсоналу, що складався із військовопо¬лонених. У керівну групу підпільної організації увійшли Є.С. Рязанцев, І.Г. Мельник, В.В. Пастухов, О.А. Авдєєв. Підпі¬льники інформували в'язнів про становище на фронті, про боротьбу армії проти загарбників, а також надавали медичну та іншу допомогу хворим, пораненим бійцям і командирам. Керівнику організації І.Г. Алексєєву вдалося під виглядом ін¬валідів звільнити з табору біля 10 військовополонених, які пішли в партизанські загони. Один із них В.В. Кукін з групою в'язнів пробилися до партизанського загону A.M. Грабчука, комісаром якого був Н.М. Подкоритов, що служив перед вій¬ною разом з В.В. Кукіним в прикордонних військах. Останній був призначений начальником штабу загону. Велику роботу провела підпільна організація по створенню підкопу для втечі з табору. Учасники підкопу почали роботу в грудні 1942 і закінчили в кінці березня 1943. Був викопаний підземний хід довжиною майже 70 м. 7 квітня 1943 почався вихід підпільни¬ків через підкоп. Вдалося втекти тільки чотирьом в'язням. Ні¬мці помітили втечу й почали стріляти. Учасників підпільної ор¬ганізації було заарештовано і відправлено до Німеччини. Від голоду, каторжної праці, розстрілів загинуло в 1941 — 43 по¬над 67 тисяч чоловіків, які були зариті в 100 м від дороги на Новоград-Волинський. Перед відступом німецькі окупанти по¬чали розривати рови і ями та спалювати трупи, замітаючи зло-
    чини. 1968 на території колишнього концтабору був встанов¬лений із сірого граніту обеліск, 1994 його замінено на скульп¬турну композицію із рожевого граніту (вис. 4 м), в центрі якої фігура замученого військовополоненого із бронзи. Біля підні¬жжя композиції покладено із рожевого граніту плиту (1,5 м х 0,65 м) з написом: "Ця багатостраждальна земля свідок жор¬стокої страти німецькими фашистами десятків тисяч військо-вополонених та мирних громадян Житомира в 1941 — 1943 рр. Вічна пам'ять загиблим". 2002 було закопано капсулу з прахом наших земляків, замучених в гітлерівському концта-борі Майданека, на якій викарбовано: "На цьому місці захоро¬нено прах наших земляків замордованих у гітлерівському кон-центраційному лагері Майданек. Вічна пам'ять". З правої сто-рони композиції укладено з рожевого граніту плиту (1,05 х 0,6 м) з меморіальним написом. Скульп. Табачник Й.С., арх. Би-рюк П.М.

    Інформація з "Енциклопедії Житомира"
     
  13. oleg1488

    oleg1488 Stabsgefreiter

    Рейтинг:
    3
    Відгуків:
    29
    Лоти
      на продажу:
    0
      продані:
    50
    Повідомлення:
    313
    Адреса:
    Panzer-Shtrasse
    хочу обновить инфу, ищу и все безрезультатно ... :
    Егоров Леонид (год рождения примерно 1916-1920),Сам он из России,
    предположительно из города Ярославль.В какой части служил до плена и после неизвестно. известно только то что он находился в шталаге 358 - лагерь для военнопленных-(Stalag 358 Житомир (Schitomir) Житомир Украина).
    В лагере он находился с 07.1941 где-то месяц может два.Во время пребывания в плену, его навещала моя прабабушка сама из Житомира, Якимчук Анна Антонова. Через подделанные документы она его освободила из лагеря,и во время оккупации Житомира скорее всего он находился в городе .После освобождения Житомира он опять пошел на фронт,далее связь прекратилась. Расписаны они небыли, и у деда в свидетельстве о рождении отец не записан,сведений никаких нет.
    Возможно есть какие-то списки военнопленных шталага 358?
    Пробовал искать через ОБД Мемориал - безрезультатно.
    Прадед был сирота,но известно что у него была родная сестра.