Один люк на башті зовсім не рідкісний, танків такого типу випустили на СТЗ досить багато. Відмовилися, бо в екстреній ситуації одному відкривати той люк було важко. А якщо танкіст поранений, то і взагалі неможливо.
А не спец. по танках але мабуть рідкість даного екземпляра в тому , шо їх на даний час майже не залишилось. Є в основному Т34-85. А з Т34-76, мало дожили до закінчення війни.
Это точно, в речках и болотах в основном до наших дней "досиделись". А видяха интересная и свежая. Спасибо.
До речі пізніша модифікація , знаходиться в с.Чоповичи, Малинського району, Житомирської області. Я бачив цей танк особисто (фотка не моя, з нета витягнув) :
Спасибо! ЛюбительПива - ЛюбительТанков! Все ждут полную дополнительную информацию и продолжение... ! С уважением!
Я еще когда мы в Чоповичи ездили копать 10 лет назад еще тогда отметил шо 76 редкий танк)) гг странно шо это только щас начали замечать...их то немцы выбили всех в основном, остались единицы, танк массовый но качество никакущее(как и во всей советской технике)
Та да, это дело времени, думаю скоро они пойдут в коллекции....поменяют на какие-нить пушки или еще что-то через знакомых чиновников...хотя может в коллекциях за ними хоть следить будут.
Во-во, мене теж чорти носили на роботі по такіх дірках, де танк наче і пофарбований, а кольор якійсь бірюзовий. Висновок: Бровари - столиця світу!
Люк з середини під,язували поясним ременем, з середини дійсно було дуже важко відкрити. А коли танк горить то рахунок іде на секунди. Мій сусід покійний розповідав що горів в танку три рази. І всі три рази залишався один живий з екіпажу бо був мєхводом. Є десь аудіозапис його розповіді. Казав через смотровий люк викотися, під гусеницю заповзеш і лежиш. А ті верищать в середині. Техніка дійсно була виготовлена хреново. Казав через тріплєкс не було нічого видно. Небо-земля. Швидкість включали вдвох. Мєхвод направляв і жав руками, а командир упирався ще й ногою. Зв,язку взагалі нормального не було. Ноги командира стояли на плечах мєхвода. Вліво-лівою ногою жме на плече, вправо-правою.Стукнув рукою по лисині-СТОП!
Меня при подьеме не было, я видео случайно на Ютубе нашел. Можете задать вопрос на Ютубе автору сюжета , о дальнейшей судьбе танка. О судьбе экипажа, автор сюжета паписал так : "была понтонная танковая переправа. наши отступали. переправу разбомбили. экипаж танк затопил и уплыл через реку."
Видимость через триплексы примерно одинакова у всех танков ("небо-земля") - разница в качестве "картинки" (полированная сталь/зеркало). Скорость на ранних коробках втыкать помогал не командир (это физически невозможно без покидания им своего места), а стрелок-радист (он справа). Многие танкисты шли на крайность - танк запускался на второй передаче, как и положено, а потом скорость набиралась/сбрасывалась тупо "раскручиванием" двигла. Моторесурс падал, но, как правило, танк всё равно выводили из строя ранее его выработки.
В Володимирі-Волинському(35 км від Сокаля) ще теж стоїть танк,а от в сусідньому з моїм містом Червонограді(колись Кристинопіль),пропав в невідомому напрямку
