та вибито там давним давно все! там копають твердо вже років 10 як мінімум!з іншої сторони - вибитих місць не буває!
Кратерики я конечно бачив.. але вибитихвибитих місьць бігме небувае. У в скольому за руковичкою як на лунійповерхності а я при дорозі відкопав ось. Це
НУ ТАК ГОРИ ВЕЛИКІ . ПО ПЕРШІЙ ВІЙНІ ХЛАМЦЯ ВСЯКОГО МОЖЕ І НАБРАВ . ЯК НЕ СЕКРЕТ В ОКОЛИЦЯХ ЯКИХ СІЛ.
З святом Івана Купала з Різдвом Іоанна Предтечі. Особливо Іванів і Івановичів. Здоровя довголіття ну і саме головне цікавих-вдалих Вам сигналів під катушку...
Пан не пробував читати тему з початку?. Сколе за рукавичкою даний штик. Всю географію місць копа і результати пошуку Вам потрібні, за 4 роки копа? так розумію що там де пан копае, штики в такому сохрану то е хламець. Бажаю удачі.
Вітаю всіх камерадів зі святом!! Сьогодні було трохи свобідного часу, от і вибрався в лісок опробувати і освоїти мд друга. Все як раніше гільзи, осколки и інше у.г. На прикінці, на виході з бліндажу попався величезний замок. Напевно з дверей бліндажа. А також порадував перстень патріотика 14-17р. Саме цікаво, що вроді перстень германський, а позиції РІА, деколи заскакували австріяки. Німців не було.
інколи на позиція однієї держави можна знайти такі речі, що диву даєшся звідки вони там взялися! перстеньок славний! вітаю!
Комісь цікаво дізнатись які підрозділи і коли відновлювали залізничні мости, зруйновані РІА, на Західній Україні у роки ПСВ?
Я не буду дуже вдаватись у подробиці перебігу ПСВ на території сучасної Західної Украини. і не дуже точно знаю чи усі мости з переліку знаходяться на території України, бо я думаю деякі все ж таки зараз вже не на території Бандерштадту У переліку лише ті мости,які відновлювали німчуки. Про зону відповідальності,де працювали австрійці в мене відомостей не має. Але деяки мости відновлювали разом - і німці і австрійці. Таблицю сюди вставити неможливо,тому пишу текстом по анступній схемі: назва споруди - місце розташування - хто відновлював - за який час - примітки Правопис сучасних географічних назв може відрізнятись, бо, наприклад, біс його зна що то є за "польська Амазонка" річка Віар. У переліку, наскільки я можу судити, найбільщі мости. Під час відступу руйнували і різні маленьки мости і у переліку вони просто не позначені. Влітку 1915 року 1 (№ на мапі, якщо він попав на світлину; №37). Міст через р. Бялу - ст. Тарнов - 14-та залізнично-будівельна рота - 11.5-15.5.1915 2 (№38). Міст через р. Віслоку - ст. Дембиця - 27-ма залізнична та одна австрійська стрілецька роти - 12.5-20.5.1915 3 (№39). Міст через р. Віслок - ст. Ржешів - 4-й та 27-й залізничні та дві австрійські стрілецькі роти - 24.5-31.5.1915 - 14.6.1915 відновили рух двома коліями 4 (№40). Міст через р. Саву - ст. Ланцут - 31-ша резервна залізнично-будівельна рота - 25.5-31.5.1915 - 4.6.1915 відновили рух двома коліями 5 (№41). Міст через р. Млеку - ст. Пржеворск - 2-га резервна залізнично-будівельна рота - 26.5-1.6.1915 - Відновлення початкового мосту виконувалось 31-ю залізнично-будівельною ротою з 28 по 31.5.1915 6 (№42). Міст через р. Раду - ст. Радимно - 21-ша резервна залізнично-будівельна рота - 31.5-12.6.1915 7 (№43). Міст через р. Сан - ст. Перемешиль - 3-тя та 34-та залізничні та одна австріська стрілецька роти - 10.6-19.6.1915 - 24.7.1915 відновили рух двома коліями 8 (№44). Міст через р. Віар - ст. Перемешиль - 34-й залізнична та 31-й резервний залізнично-будівельна роти - 18.6-15.7.1915 - Міст слугував під другу колію залізничної ліній 9 (№45). Міст через р. Верешицу - ст. Каменобрід - 34-й залізнична та 31-й резервний залізнично-будівельна роти - закінчили 4.7.1915 - 11.7.1915 відновили рух двома коліями 10 (№46). Міст через р. Ропу - ст. Ясло - 31-ша залізнична та 6-та резервна залізнично-будівельна роти - 8.5-14.5.1915 11 (№47). Міст через р. Віслок - ст. Чудець - 21-ша резервна залізнично-будівельна рота - 16.5-27.5.1915 12 (№48). Міст через р. Віслок - ст. Варжин - 31-ша залізнично-будівельна рота - 17.5-23.5.1915 13 (№49). Міст через р. Сан - ст. Муніна - 31-ша залізнична та 31-ша резервна залізнично-будівельна роти та 2-м водолазним відділенням - 4.6-17.6.1915 14 (№50). Міст через р. Любачівку - ст. Нова Гробля - 6-та резервна залізнично-будівельна рота - 15.6-19.6.1915 15 (№51). Міст через р. Злотву - ст. Любарчев - 31-ша резервна залізнично-будівельна рота - 19.6-22.6.1915 16 (№52). Міст через р. Опор - ст. Синовуцько - 26-ша резервна залізнично-будівельна та одна австрійська стрілецька роти - 19.5-1.6.1915 17 (№53). Міст через р. Стиновку - ст. Лубенце - 15-та резервна залізнично-будівельна рота - 22.5-2.6.1915 18 (№54). Міст через р. Стрий - північніше від ст. Стрий - 26-ша резервна залізнично-будівельна рота - 4.6-9.6.1915 19 (№55). Міст через р. Бистрицю - ст. Станіслав - вона ж - 15.6-21.6.1915 20 (№56). Міст через р. Стрий - північніше від ст. Стрий - 15-та резервна залізнично-будівельна та одна австрійська стрілецька роти - 6.6-21.6.1915 21 (№57). Міст через р. Дністер - ст. Ходорів - вони ж - Закінчили 6.7.1915 22 (№58). Міст через р. Дністер - ст. Іезупіль - 14-та та 26-та резервнф залізнично-будівельнф та одна австріська стрілецькі роти - 3.7-15.7.1915 Під час наступу у Східній Галичині у липня 1917 р. 23 (№151). Міст через р. Серет - ст. Тарнопіль - 8-ма резервна залізнично-будівельна рота - 29.7-7.8.1917 24 (№152). Міст через р. Серет - ст. Острів - 8-ма резервна залізнично-будівельна та одна австрійська стрілецька роти - 10.8-22.8.1917 25 (№153). Путепровід - ст. Протутори - 18-ма резервна залізнично-будівельна рота - 8.8-19.8.1917 26 (№154). Міст через р. Дністер - ст. Іезупіль - 32-га залізнично-будівельна рота, 3-тє водолазне відділення та одна австрійська стрілецька роти - 1.8-19.8.1917 27 (№155). Міст через р. Дністер - ст. Нижніов - 32-га залізнично-будівельна рота та 3-тє водолазне відділення - 1.8-31.8.1917 28 (№156). Міст через р. Стрипу - ст. Бучач - 25-та залізнично-будівельна рота - 13.8-19.9.1917 29 (№157). Путепровід - західніше від ст. Чортків - 41-ша резервна залізнично-будівельна рота - 23.8-4.9.1917 30 (№158). Міст через р. Серет - ст. Чортків - 6-та кріпосна залізнично-будівельна рота - 30.8-17.9.1917 31 (№159). Путепровід - північніше від ст. Чортків - 41-ша резервна залізнично-будівельна рота - 18.8-7.9.1917 32 (№160). Міст на 31,4 км - північніше від ст. Трембівля - цей та 161-й мости відновлювали одночасно 6-та кріпосна залізнично-будівельна рота, команда 8-го резервной залізнично-будівельної роти та 6-м водолазним відділенням - 12.8-25.8.1917 33 (№161). Міст через р. Гнезну - північніше від ст. Трембівля - 12-18.8.1917 34 (№162). Путепровід - південніше від ст. Трембівля - 3-тя баварська залізнично-будівельна рота - 13.8-28.8.1917 35 (№163). Міст через р. Ничлаву - ст. Езержани - 8-ма резервна залізнично-будівельна рота - 10.8-22.9.1917 36 (№164). Міст на 25,2 км - північніше від ст. Тересин - вона ж - 4.9-22.9.1917 37 (№165). Міст через р. Дністер - 1-ша та 32-га залізнично-будівельні роти, команда 2-ї баварської резервної залізнично-будівельної роти та 3-м водолазним відділенням - 4.9-31.10.1917 А майже одразу після цього німці пішли у УНР, перелік мостів, які вже підривали комуняки під час свого відступу, є, але на мапі вони не позначені, бо мапа взагалі лише до Львова. Мапа велика - приблизно формату А0, тому викладаю деякі шматки, світлини яких зробив Якщо хто-небудь впізнав назви й живе десь неподалік, було б дуже цікаво побачити січасні світлини того місця, бо не виключено, що деякі мости збереглись з тих часів.
Як саме підірвали мости та путепроводи імперські сапери, деякі відомості є, але ще не про усі мости/путепроводи, і там досить багато подробиць
цікава інфа, тіко ніяк не прикладу її для практичного копу! хіба що для відстеження підрозділів! але дякую за неї!
[QUOTE="Alex Faaцікава інфа, тіко ніяк не прикладу її для практичного копу! хіба що для відстеження підрозділів! але дякую за неї![/QUOTE] Біля тих мостів треба скоро, скоро копати Саня...
