Жителі сучасної Європи повинні дякувати Адольфу за те що своїм нападом на СССР, врятував їх від комуністичної навали, колгоспів і іншого раю, які рано чи пізно але прийшли би на територію Європи і можливо на інші континенти. Лише Східна Європа постраждала від радянської окупації, а могло бути все набагато гірше.
Трохи якось дивно виглядає таке припущення - враховуючи те, що дядья Адік почав развальцовувать європейській флянець задовго до вторгнення в СССР, та встиг окупувати декілька европейськіх держав. Хіба потомкам є різниця, хто найбільш надругавсь над їхніми прєдками, окуповуючи та вбиваючи свій чи чужий оккупант? Але є таки правда в цьому припущенні - якшо два бухіх від ідеологічної накачкі амбали почали гризти глотку один одному - спостерігаючим з під паркану це тількі на користь.
Зрозуміло що любий окупант він і в Африці окупант. Але всетаки різниця між цивілізованими краінами Європи і дикунами зі Сходу є величезна. Те що відчули на собі жителі Східноі Європи в 1945, могли відчути і жителі всього континента ще в 41 році, о то було б весело. Сибір вже би розмовляв не лише украінською чи іншими мовами окупованих кацапами народів, а й всіма можливими мовами Європи.
У євреїв була можливість виїхати з Німеччини чи іншої країни Європи навідміну від народів які проживали в ссср.
Звісно, кацап як тупікова гілляка розвитку людини не викликає жодного сумніву, але опісля приходу більшовиків до влади доречно розглядати усе суспільство Радянського Союзу, і України також - так званий совецкій народ. Українці також були серед тих бійців РККА, хто зі зброею в руках перетинав кордони Польщі у 1939-му, Прибалтики, Буковини та Бессарабії у 1940-му роках. Відомо, що з моменту свого заснування радянська влада небезпідставно вбачала в оточуючому середовищі капіталістичного світу загрозу свому існуванню, тому вела підготовку не тількі до оборони, а і ведення бойових дій на теренах тих самих кап. стран, приростаючи новими соціялістичними рєспубліками. Так би мовити - нести полум,я миговой рєволюціі на штиках РККА. А тих, хто не згоден - у розстрільні ями та лагеря. Таким чином селективно відібраний совецкій норот і зустрів ранок 22-го червня 1941-го року.
Завжди не міг зрозуміти одного ... 1. - чому у СеРСеРі владу називали "радянською" коли керували країною не РАДИ а комуняки ... ??? 2. - чому народ СеРСеРу називають "радянським" ... ??? ... народ був загнаний до великої комуни і керували ним комуняки, тому логічно його називати "КОМУНЯЦЬКИМ" ... но принаймі по правилах граматики і фонетики ...
До речі ... німецький народ у період Третього Рейху ніхто "арійським" народом зараз не називає ... радше кажуть "нацисти", оскільки при владі були НАЦИСТИ ...
Українці і інші окуповані народи були призвані в лави РККА і тоді від їхнього бажання нічого не залежало. Вони стали заручниками тоталітарного режиму і його пропаганди, не знаючи нічого що робилося за межами союзу, а іноді і того що робилося в самій країні. Дехто дійсно вірив що "звільняючи " Прибалтику , Бесарабію він робить добру справу, як я говорив все та ж дія пропаганди і відсутність власного мишлення. А ви не задумувались чому в перші місяці після нападу Німеччини на союз, мільйони бійців ркка здавалися німцям? Серед них було багато і тих українців які пам'ятали 1918-1924 роки, колективізацію , голодомор, репресії і переслідування... Люди не хотіли за той режим воювати .
То Ви щось чоловіче переплутали ... !!! То не москалі повискакували із цих капців ... Як би то москалі повискакували із свого взуття, то воно б виглядало ось так ...
Ось коли у 1941 році москалі із свого взуття повискакували, то німчура пробувала у нього позаскакувати ...
"Вся власть советам!" - звідсі і пішло. Доречі, Україна тих часів не була однорідною у своїх політичних вподобаннях, і багато хто підтримував більшовиків, які обіцяли всілякі плюшки робітникам та крестьянам. "Влада радам!" - лозунг українськіх більшовиків. УНР програла, і на світ Божий з'явилась Українська Радянська Соціалістична Рєспубліка. Чогось тут на думку приходять другі рєспублікі - мабуть ті бідолахи с засраними більшовицькою пропагандою мізками нічим не відрізнялися від совремьоних лугандонських.
Це вже зовсім інша тема про яку можна окремо говорити. Сам Вермахт складався близько з трьох мільйонів солдат, а за 1941 рік в полон здалося також близько трьох мільйонів радянських солдат, плюс пару мільйонів за інші роки війни. Ще одна добра армія получається яку треба годувати. Фізично Німеччина була не в силі прогодувати таку кількість полонених. Далі є нюанси з Женевською конвенцією яку СССР не підписало, бо Сталін заявив що полонених в нас не може бути. І взагалі ставлення Сталіна до полонених було відоме. Їх чекали лагеря і інші прелісті.
не тілько обіцяли але і виконали. з селян, тих хто вижив після голодомору, зробили кріпаків з робітників теж саме. хрещатик хтіли підірвати разом з мешканцями, дніпрогес підірвали та потопили разом з людми які жили нижче. за чорносвиточніків взагалі мовчу. багато їх в нас по окрузі похованих. а ваше порівняння Українців часів совєтської окупації з лугандонським бидлом не коректне.
Багато відповідальності за полонених висіло на самому Сталіні, тому їхня доля була вже вирішена... Решение Сталина приравнять попадание советских военнослужащих в плен к измене Родины и карать его расстрелом (плюс репрессии для членов семьи) было принято в преддверии планировавшей победоносной войны против Западной Европы. Оно зафиксировано в предисловии к тексту военной присяги РККА, изданному в 1939 году. Тогда предполагалось, видимо, что военнопленных будет относительно мало, ценность их после попадания в плен и контактов с врагом приравнивалась к нулю, а тотальное уничтожение после «освобождения из плена» не представляло бы особых проблем. Только катастрофа 1941 года с миллионными потерями не позволила потом Сталину сразу уничтожить всех, кто имел глупость или несчастье вернуться в СССР. В 1941 году в плен попало до 3,5 млн советских солдат. Гитлеру их жизнь была безразлична. Сталину — нет. Такое количество советских людей, оказавшихся за границей, во многих смыслах представляло собой опасность для советского режима. Поэтому в уничтожении собственных пленных во время войны был в первую очередь заинтересован именно Сталин. И сделал все, чтобы это произошло. В том числе отказался предпринять хоть какие-то действия, облегчающие положение советских пленных, и недвусмысленно приказывал не брать в плен и уничтожать сдавшихся немецких солдат. Что, помимо прочего, вполне могло привести к мести немцев в отношении советских военнопленных.
Тоді скажіть просто... заморили голодом і знищили... Але, це не виправдовує дії німців по відношенню до полоненних...
полонених Українців та литвинів відпускали додому як тілько хтось приходив до табору та казав що то є син, брат, сват, тощо.
Тут є таке важливе питання, як підтримка, якою користувалися більшовики на момент взяття влади. І таку підтримку вони мали серед українців, створюючі на фронтах(коли йшла Перша світова)солдатські комітети і граючи на настроях. Хітрі курви добились свого - Україна не стала Народною Республікою, а стала Радянською Соціалістичною. Щодо віри - народившись серед суспільства, яке було податливе у викорінюванні інакомислення - спочатку в УК була стаття за контррєволюційну діяльність, а потім антисовєцку - народ вчили мислити в тому руслі, яке було необхідно радянському керівництву. Для того використовували такіж самі методи, як і в Германії. Совецка пропаганда - її брат-близнюк, і режими дуже схожі - обидва соціалістичні, тількі в Германії национал-, а в СРСР интернаціонал. Що стосується перших тижнів і місяців - то полонених було стількі, що їх відпіскали по домах - німці фізично були не в змозі утримувати таку їх кількість. Це також сталося завдяки тому, що у 1939 спочатку прийшли радянські окупанти, а через два роки - німєцькі. Хто сказав, що совецкі ліпші за німців? Отож бо й воно. А якщо взяти до уваги те, що українці запам'ятали радянській владі Голодомор, розкуркулених та вивезених у лагеря - це небажання воювати за совьєти - цілком закономірна річ. Як би там в Московії не сцяли по цому випадку. Посієш вітер - пожнеш бурю. От і жали, аж до 60-х років.
Ви думаєте, що гопота-солдатня-матроси зразка 17-го відрізнялися від тих, хто дав собі засрати мізкі на Донбасі?
я кажу вам за пересічних посполитих які собі сіяли хліб, ловили рибу, працювали на виробництві. та і що до солдатів та офіцерів бувшго царського війська. багато хто з них став на захист Української держави і від білих і від червоних. від червоних у більшій мірі бо звірства червоних почались відразу. про що свідчить тілько захопленя Києва згарєю муравьйова який вбивав та катував тілько за те що людина була Українцем
Та кричали що "владу радам" ... але в дійсності уся влада була у руках ЦК компартії, обкомах і райкомах, тому влада була не "радянська" а "комуняцька" ... ми ж не кажемо про Третій Рейх як про владу "арійців" ... ми кажемо про владу нацистів ... так і тут повинно бути по аналогії ... а саме ... "комуняцька влада", "комуняцький народ" ... а якщо народ СеРСеРу це "окремий народ" то і мову, котрою він розмовляє потрібно вже називати було "комуняцькою" ... щоб по феншую - який народ, така й мова ... Український Народ - Українська Мова ... радянський народ - радянська мова ... комуняцький народ - комуняцька мова ... Бо повноцінний самостійний народ має мати самостійну свою мову котра іменується у відповідності до назви самого народу ... А справжня "радянська влада" у дійсності в Україні є допіро зараз ... оскільки уся влада належить РАДАМ ... Верховній Раді, Обласним ..., районним, тому сучасна влада і є РАДЯНСЬКА ...
Я не їх мав на увазі, а ось цих: "...весь мир насилья мы разрушим до основанья, а затем мы наш, мы новый мир построим, кто был никем тот станет всем". Будували, як могли. З Червоним террором, розкуркуленням, виселенням цілих народів, Голодомором, ГУЛАГом та війною. Одне можу сказати - "помер Максим - та и хер с ним"(C).